Бразилія прагне до санітарної компартменталізації

Продовжуємо тему неконтрольованого імпорту. За підсумками 2020-го майже 30% молочної продукції на полицях торгівельних мереж України було ввезено з-за кордону.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Динаміка шокуюча: протягом останніх трьох років імпорт молочних продуктів зростає різкими і несподіваними темпами:

в 2018 р. — на 39%,

в 2019 р. — на 67%,

в 2020 р. — на 113%.

Про це з телеканалом Україна говорять Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ, та Кейс Хузінха, власник ТОВ «Кищенці».

Як підкреслює Ганна Лавренюк, у 2020 р. Україна імпортувала молочної продукції в еквіваленті 1 млн тонн молока-сировини. Це вдвічі більше, ніж у 2019-му.

Причому очевидні неконкурентні умови імпорту молочних товарів:

у ключових країнах-експортерах діють спеціальні програми субсидування експорту, за рахунок яких стрімко зростає обсяг імпорту, але знижується його вартість;

вітчизняні торгівельні мережі розраховуються за ІМПОРТНУ молочку переважно по ПЕРЕДОПЛАТІ, тоді як на українську молочну продукцію діє відстрочка платежу до 90 днів — тобто, по суті, за рахунок українського виробника торгівля фінансує імпорт!

«Несправедливі умови конкуренції вітчизняної молочної продукції з імпортною ставлять під питання наші плани і мрії про розвиток. Той мільйон тонн молока у вигляді імпортної продукції у 2020-му, мав би бути вироблений в Україні та дати робочі місця понад 15 тисячам робітників на МТФ і створити понад 1 мільярд податків тільки на молочних фермах», — зазначає Кейс Хузінха.

Ми, Україна, продовжуємо фінансувати сусідні держави, доки не застосовуємо засобів захисту і створення конкурентних умов для молочного сектору, який генерує найбільшу кількість податків в порівнянні з іншими галузями АПК.

Асоціація виробників молока закликає вживати заходів для розумного захисту вітчизняного молочного ринку, інакше Україна втратить молочну галузь економіки.

milkua.info

Українським аграріям необхідно робити кроки в напрямку якісної зміни поголів’я овець у господарствах. Це стосується генетики та породи тварин.

Про це розповів власник фермерського господарства «Меринос-Захід» Дмитро Огньов.

За його словами, 50-60 років людство, у тому числі й наші виробники, займалися вирощуванням вовнових порід. Але останні 20-30 років фермерів цікавить м’ясо.

«Маю надію, що відбудуться зміни в інформуванні аграріїв про те, які породи є насправді цінними. Наприклад, щодо вовнової породи, то виробники на кінець року отримують менше, ніж витрачають на розведення таких тварин», — зазначив він.

Також він додав, що в наступному році динаміки росту кількості поголів’я не очікується, проте однозначно на плаву утримаються великі господарства.

«Хотілося б, щоб у державі більшу увагу приділяли вирощуванню дрібних рогатих тварин, стимулювали його розвиток. Однією зі складових є екологічні пасовища для овець та кіз. Їх майже не використовують за призначенням. Особливо мова йде про центральну, південну, східну Україну», — зазначив він.

AgroPortal

Світові ціни на свиней різко знизилися, оскільки відновлення світового виробництва випередило зростання попиту. Швидке зниження цін та пов'язані з цим втрати виробників на деяких ринках уповільнять зростання поголів'я у 2022-му році, що допоможе компенсувати покращення здоров'я тварин та зниження впливу африканської чуми свиней (АЧС).

З того часу ціни стабілізувалися, але залишаються значно нижчими від пікового рівня. Ціни на свинину також нижчі за сезон, але, як і раніше, сильно залежать від обмежень пандемії та макроекономічних тенденцій. Обмеження на робочу силу на деяких ринках та інфляція витрат вплинуть на рентабельність виробництва та також можуть уповільнити зростання поголів'я. Перенесення цих витрат на споживачів, ймовірно, вплине на попит, що ще більше зменшить споживання, особливо у країнах, чутливих до доходів.

Китай.  Наслідки спалахів АЧС, скорочення поголів'я, що призвело до зниження цін на свиней змусило виробників вийти з бізнесу зі значними фінансовими втратами. Попит залишається слабким через обмеження харчування у зв'язку з пандемією. У відповідь на це уповільнення Китай продовжує обмежувати імпорт, щоб збалансувати пропозицію. Враховуючи слабкість попиту, що продовжується, експерти Rabobank очікують, що поставки свинини залишаться достатніми після скорочення поголів'я і попереднього його поповнення, але в разі покращення економічних тенденцій пропозиція може виявитися недостатньою для задоволення споживчих потреб.

Європа. Ціни на свиней в ЄС на 24% нижчі від п'ятирічних середніх значень через більші обсяги забою та слабший попит як на внутрішньому, так і на експортному ринках. Виробники у Німеччині та Нідерландах ліквідують поголів'я і, внаслідок, скоротять виробництво найближчими місяцями. Проблеми з робочою силою також пристуні на деяких підприємствах, хоча наслідки не є широко поширеними.

США. Поставки свинини залишаться обмеженими до початку 2022-го року, але обсяги будуть більшими, ніж у попередньому році. Навіть у цьому випадку очікується, що зростання витрат та додаткові нормативні обмеження стримуватимуть розширення поужностей, так само як і обмеження на упаковку, що посилюються доступністю робочої сили. Очікується, що внутрішній попит сповільниться, оскільки вищі витрати перекладаються на плечі споживачів, а зростання експорту виступає як сприятливого буфера.

Бразилія. Виробники зберігають оптимізм, незважаючи на зростання витрат на корми на 34% порівняно з минуим роком. Продажі свинини на експортні ринки залишаються високими, чому сприяло зниження бразильського реалу та більших обсягів поставок. За пронозами, виробництво свинини збільшиться на 5,5% порівяно з минулим роком, а 2022-го року очікується додаткове зростання.

pig333.com

Сільгосптоваровиробники в межах своїх зобов’язань, встановлених законодавством України, повинні здійснювати:

• своєчасну сплату екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря,
• рентну плату за спеціальне водокористування,
• подання статистичних звітностей в частині викидів (звіт 2-ТП повітря), водокористування (звіт 2-ТП водгосп, звіт № 7-ГР (підземні води) та декларації про відходи.

Гній не є відходом та його розміщення або подальша утилізація не підлягає оподаткуванню відповідно до статті 240.1.3 Податкового Кодексу України (ПКУ).

Податковий орган може аргументувати вимоги щодо доплати екоподатку тим, що гній є відходом та є в Державному класифікаторі відходів. Проте дія Закону України «Про відходи» не поширюється на відносини у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною і не дає визначення поняття «гній».

Визначення поняття «гній» міститься в Законі України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною». Згідно цього ЗУ: «гній — будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї». Тим більше, якщо підприємство використовує гній в якості органічних добрив.

Проаналізувавши судову практику з ідентичного питання, очевидно, що суди приходять до висновків, що гній — не є відходом.

Тому віднесення контролюючим органом гною до відходів, та обов`язковість обкладання екологічним податком є безпідставним та не відповідає вимогам податкового законодавства.

До 1 січня 2013 року сільськогосподарські підприємства, селянські та інші господарства, які займалися виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва, і при цьому здійснювали розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.

З 1 січня 2013 року у Кодексі змінено значення поняття «розміщення відходів», а тому усувається подвійне оподаткування екологічним податком.

Пресслужба Асоціації виробників молока