Баланс попиту і пропозиції молока та молокопродуктів

Початок війни фактично паралізував молочний бізнес. Проблеми з реалізації молока та логістичні колапси були проблемою номер один. Найбільший удар на себе взяли, звісно, господарства на тимчасово окупованих та прилеглих територіях. Від того закупівельні ціни на молоко в низці регіонів полетіли стрімко вниз, втративши в межах 10% на ґатункові. Окремі господарства навіть за екстра-ґатунок могли отримати не більше 5 грн/кг (за умови реалізації молока населенню), а дехто був змушений просто виливати молоко, яке не вдавалося роздавати людям та військовим.

Ситуація на ринку сирого молока у другій декаді квітня розвивалася в тонах дуже стриманого оптимізму.

Молокопереробні підприємства на звільнених територіях відновлюють тимчасово зупинену роботу або нарощують втрачені під час бойових дій обсяги переробки. Паралельно відновлюються канали реалізації, оскільки торгівельні мережі відновлюють роботу своїх магазинів на звільнених територіях і напрацьовують нові чи відновлюють попередні логістичні коридори.

Відтак, на ринку почало відчуватися відновлення попиту на молочну продукцію та покращення умов її збуту в деокупованих областях. Зі зростанням попиту і обсягів реалізації спостерігаємо зростання цінової пропозиції на молоко-сировину. Звісно це не довоєнні ціни, але й не ціни перших тижнів у 8 грн.

Ціна на молоко наразі формується більшою мірою за територіальним принципом. Чим ближче до зони бойових дій і більші проблеми з реалізацію, тим ціни нижчі.

Середні ціни на молоко станом на 20 квітня характеризуються на наступному рівні:

• екстра — 10,13 грн/кг,
• вищий — 9,88 грн/кг,
• перший — 9,40 грн/кг (без урахування ПДВ).

Але знову ж таки варто наголосити, що діапазон значно ширший — від 9,50 до 10,70 грн/кг (без урахування ПДВ) за екстра.

При цьому, собівартість виробництва молока невпинно зростає — суттєво зросли ціни на паливо та ветеринарні препарати. А блокада експорту, як молочної продукції так зернових та олійних позбавляє господарства обігових коштів. Березень був нетиповим для аналізу виробничої собівартості. Це пов’язано з переглядом кормового раціону, скорочення кількості доїнь, змінами у структурі виплати заробітних плат, і характером реалізації молока-сировини (продаж на переробний завод, ринок чи безоплатна передача у вигляді гуманітарної допомоги). Тому поки що, говорити про її середні показники зарано.

В найближчому майбутньому ринок буде розвиватися під тиском наступних чинників: характер та інтенсивності воєнних дій, розблокування морських портів та вирішення питань з експортом молочних продуктів. Питання собівартості наразі виглядає, як сніговий ком, який накопичується при відсутності достатнього рівня закупівельних цін.

Джерело: опитування АВМ

У Кабінеті міністрів України розглядається питання щодо можливого обмеження експорту борошномельної пшениці у першій половині 2022 р.

Про це повідомляє Reuters повідомили два джерела, знайомі з перебігом обговорення.

Як зазначається, рішення з цього питання імовірно ухвалять у середині січня 2022 р.

В уряді стурбовані тим, що активний експорт призведе до зростання внутрішніх цін на високоякісну продовольчу пшеницю, що зробить основні продукти харчування дорожчими у той час, коли інфляція в Україні наближається до максимумів 2018 року.

«На нещодавній зустрічі в міністерстві сільського господарства офіційні особи вказали, що обмеження можливі через надто високі темпи експорту», ??— сказав один із співрозмовників.

Очікується, що обмеження призведуть до зростання цін на борошномельну пшеницю та хліб у всьому світі. Доступність продуктів харчування є серйозною проблемою, частково через економічні збитки, завдані пандемією COVID-19, оскільки останній показник інфляції цін на продукти харчування, за даними ООН, досяг 10-річного максимуму.

У сезоні 2021/22 Україна експортувала 15,6 млн т пшениці, що на 27% більше, ніж минулого року.

За словами аналітиків та трейдерів, країна може поставити ще близько 10 млн т — до 4 млн т продовольчої пшениці та 6 млн т фуражної пшениці — без шкоди для власних споживчих потреб.

За словами джерела, ускладнює ситуацію запровадження обмежень з боку Росії.

«Їх обсяги, найімовірніше, будуть замінені українським зерном. Це спричинить зростання попиту та цін, що, звичайно ж, призведе до зростання внутрішніх цін на пшеницю і, як наслідок, до зростання цін на хліб (в Україні)», — вважає він.

У Міністерствах сільського господарства та економіки України заявили виданню, що наразі немає ринкових факторів, які вимагали б обмежень, але джерела повідомили, що чиновники планують розглянути це питання у середині січня.

Українська асоціація виробників борошна заявила в листі уряду минулого місяця, що будь-який дефіцит борошномельної пшениці може суттєво вплинути на ціни на борошно та борошно в країні.

На початку другого півріччя 2017-го у промисловому секторі налічувалося 3,4 млн свиней. Це на 9,7% менше ніж рік тому та 3% — ніж на початку року.

Про це повідомляє Аналітичний відділ АСУ, з посиланням на ДССУ.

Крім скорочення поголів’я в Україні фіксують і менші обсяги вирощування та забою, порівняно з аналогічним періодом 2016-го. Так, за перше півріччя сільськогосподарські підприємства отримали 265,6 тис. т приросту живої маси свиней, що на 9,2% менше ніж торік. Понад 97% вирощеної свинини чи 259,2 тис. т реалізували на забій.

«За перший місяць літа співвідношення вирощування та забою нормалізувалося і скоригувало результати першого півріччя — це позитивно, адже свідчить про більший інтерес до вирощування свиней. Враховуючи наявну ситуацію на ринку така „хвиля“ прихильності до свинарського бізнесу — не дивина. Проте варто розуміти, що такий ентузіазм до вирощування свиней у багатьох випадках епізодичний оскільки обумовлений висхідним рухом закупівельних цін. Тож варто очікувати, що саме ті гравці ринку, які вирішили зробити ставку на свинарство саме в такий період і не підійшли до організації бізнесу стратегічно, „відсіються“ підчас наступного спаду галузі,» — коментує аналітик АСУ Олександра Бондарська.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

В Україні за 11 місяців 2018 року спостерігається збільшення продуктивності корів, а також виробництво молока екстра та вищого ґатунків.

Так, за січень-листопад 2018 року середній надій на корову у сільськогосподарських підприємствах склав 5595 кг молока на корову, що на 0,7% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, коли середній надій складав 5555 кг молока на корову. Таке збільшення відбулося за рахунок покращення технологій виробництва молока та якісних показників стада молочних корів у сільськогосподарських підприємствах.

Крім того, збільшилось надходження на переробні підприємства якісної молочної сировини від сільськогосподарських підприємств на 1%, що зумовлює підвищення економічної ефективності виробництва молока. Так, за 9 місяців поточного року виробництво молока екстра ґатунку збільшилось на 33,8%, а вищого ґатунку – на 7,8%.

Загалом, за січень-листопад 2018 року господарствами всіх форм власності вироблено 9457,2 тис. тонн молока, що на 1,9 % менше, ніж за аналогічний період минулого року (9637,6 тис. тонн молока у 2017 році).

Прес-служба Мінагрополітики