АВМ продовжує роботу в умовах війни і пропонує молочарам підтримку

Під час засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики нардепи прийняли рішення про необхідність збільшення програм держпідтримки аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн. 

Розглянувши та обговоривши питання щодо бюджетного фінансування агропромислової галузі у 2022 році, підкомітетом з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі прийнято рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1. Звернутись до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету стосовно врахування поправок та пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000 від 15.09.2021).
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України і Міністерству фінансів України при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» до другого читання передбачити додаткові видатки згідно відомчої і програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету Міністерству аграрної політики та продовольства України за наступними напрямами.

на державну підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 2 710 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 140 000,0 тис. грн.

на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 1 000 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів — 1 500 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства — 2 650 000,0 тис. грн.

на надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — 25 000,0 тис. грн.

на державну підтримку страхування сільськогосподарської продукції — 2 031 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі — 500 000,0 тис. грн.

на державну підтримку виробників картоплі — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку органічного виробництва — 50 000,0 тис. грн.

Детальніше читайте за посиланням.

AgroPolit.com

Раніше з України експортували до 5 млн т сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Через війну зараз фактично експорт заблоковано. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 т зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виданню Forbes.

За словами Тараса Висоцького, є три способи для експорту — це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми.

Так, на дунайські порти припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував.

«Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», — розповів Тарас Висоцький.

На сьогодні щоденно залізницею відправляється до 30 тис. т вітчизняної зернової продукції.

«Тим не менше, наразі спільно з нашими партнерами ми робимо все, щоб процеси експортних перевезень продукції були інтенсифіковані. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити», — резюмував Тарас Висоцький.

agroportal.ua

В квітні УМІ знизився відразу на 13,3%, що стало найрізкішим падінням індексу за 38 місяців, або за три роки і два місяці! В останні так різко прибутковість виробництва молока падала в лютому 2015 року. Отже, кризові явища до ринку повертаються. Саме це спричиняє бурхливу реакцію виробників молока на відносно незначне зниження цін на молоко, адже їхня прибутковість залежить не тільки від доходів, але й від витрат.

Про це повідомляє Андрій Ярмак на своїй сторінці у facebook.

«Так от, коли ми говоримо про те, що ціна на молоко за підсумками перших чотирьох місяців поточного року знизилася на 6,7%, ми не повинні забувати, що за цей же період, ціни на кормовий концентратний мікс для молочного тваринництва зросли рівно на третину, тобто на 32,9%.

Саме цим, а не тільки цінами на молоко, пояснюється стурбованість фермерів—молочників», — акцентує Андрій Ярмак

«Для порівняння — минулого року УМІ в квітні знизився на 2,9%, в 2016 році — взагалі не змінився, а в 2015 році навіть зріс в квітні на 7%. Але тоді, потрібно визнати, прибутки були ще нижчими, ніж зараз.

Отже, проаналізуємо прибутки реальні, в співставних показниках. А цей аналіз показує, що гіршим ніж квітень 2018 року з точки зору прибутків від виробництва молока був лише квітень 2015 року. Більше ніколи в історії професійних виробників молока вони не заробляли так мало, як в квітні 2018 року. І це вже є проблемою. Адже наступний місяць не гарантує припинення темпів падіння прибутковості. Більше того, в травні, як правило, прибутки виробників молока падають», — пише економіст ФАО.

За перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння прибутків також було відчутним — на 6,3%.

Так, поки що це не є катастрофою. Але тенденції в цінах на корми не можуть не лякати будь—якого адекватного професійного молочника.

«Чи допоможе нам світовий ринок? Поки що ситуація на ньому є значно кращою, ніж варто було б очікувати, враховуючи фундаментальні чинники. Масло, не зважаючи на певний негатив в трендах, і далі є значно дорожчим, навіть ніж в минулому, прекрасному по цінам році. СЗМ теж, поки що, не обвалюється, хоча окремі країни починають демпінгувати, щоб позбавитися зайвих запасів. Але це привертає увагу до даного джерела білку, і дає надію на стимулювання світового попиту», — зауважив Андрій Ярмак

Отже, все, як завжди, залежить від ефективності та кмітливості переробників в питаннях розвитку експорту молокопродуктів. А також від виробників, якщо вони, врешті, вийдуть на будівництво власного підприємства з переробки молока.

milkua.info

Українські вівці романівської породи вразили турецьких фермерів своїми надоями та плодючістю. 50 тварин завезли в Туреччину 3 роки тому. За цей час вони встигли дати потомство у 200 нових голів. Тварин почали розбирати в свої господарства місцеві фермери.

Розведенням займалися науковці Сіїртського університету (SIV). На його базі діє пілотний проект з селекції та поширення романівської породи овечок. Для цього на факультеті ветеринарної медицини створили особливий кампус, де й розводили в спеціальних умовах тварин.

Науковці відзначили, що на вівцях суттєво не позначився переїзд із помірного клімату в більш посушливий. Тобто тварини стійкі до кліматичних змін.

Крім того, вівці почали швидко розмножуватися. Тож фермери виявили бажання взяти потомство від українських овечок у свої господарства. Адже в окремих регіонах Туреччини основною діяльністю є тваринництво.

Турецькі селекціонери також помітили, що вівці романівської породи з кожним роком збільшують кількість приплоду. Після кількох пологів овечка може приводити до 6 дитинчат. Крім того, тварини здатні часто народжувати — по 3 рази за 2 роки.

aa.com