Аргентина відкрила ринок для українських виробників молока та молочних продуктів

Війна росії в Україні загрожує глобальній продовольчій безпеці. Все більше аналітиків прогнозують серйозні наслідки у забезпеченні продовольством країн, залежних від імпорту сільськогосподарської та харчової продукції.

ЄС розглядає можливості збільшення площ під агровиробництво, багато країн знімають митні обмеження для агропродукції та перенаправляють логістичні потоки.

Інформація про торгівлю сільськогосподарською продукцією є надзвичайно важливою для ЄС, особливо для Спільної сільськогосподарської політики (CAP) та спільної торгової політики, яка визначає торговельні відносини з країнами, що не входять до ЄС.

За даними Eurostat у 2021 році торгівля сільськогосподарською продукцією становила 8,1% загальної міжнародної торгівлі товарами поза ЄС.  Це майже на один відсотковий пункт нижче, ніж 8,9% у 2020 році. Це пояснюється насамперед збільшенням торгівлі іншими товарами, які знадобилися під час пандемії Covid-19.

У 2021 році профіцит торгівлі ЄС сільськогосподарською продукцією склав 43 мільярди євро. Вартість загальної торгівлі (імпорт плюс експорт) сільськогосподарськими товарами між ЄС та рештою світу становила 347 мільярдів євро. Слід зауважити, що у період з 2002 по 2021 рік торгівля ЄС сільськогосподарською продукцією зросла більш ніж удвічі, що еквівалентно середньорічному зростанню 4,8%.  У цей період експорт (5,4%) зростав швидше, ніж імпорт (4,2%).

Основні країни призначення експорту сільськогосподарських продуктів – Великобританія (21%) та США (12%), імпорту – Бразилія (9%) та Великобританія (9%). Частка України в імпорті сільськогосподарської продукції ЄС складає 5%.

infagro.com.ua

Уряд дав регіональній владі у центральній частині країни доручення — знизити популяцію диких кабанів таким чином, щоб одна тварина зустрічалося не частіше, ніж на 4 тис. га. Це робиться для запобігання епідемії африканської чуми свиней, прогноз по поширенню якої поки залишається несприятливим. За приблизними оцінками, повинні бути знищені близько 4,8-7,2 тис. кабанів.

Віце-прем’єр Аркадій Дворкович дав доручення знизити чисельність популяції дикого кабана в 24 регіонах центральної Росії до показника 0,25 особини на 1 тис. га (або одного кабана на 4 тис. га). Про це йдеться в протоколі засідання урядової комісії із запобігання поширенню та ліквідації африканської чуми свиней (АЧС) на території РФ від 18 квітня 2017 року. Виконавцями доручення вказані Мінприроди, Росприроднагляд, Россільгоспнагляд і органи виконавчої влади суб’єктів. Знищувати кабанів планують на території Калінінградської, Московської, Тверської, Рязанської, Володимирської, Воронезької, Курської, Тульської, Калузької, Смоленської, Тамбовської, Брянської, Орловської, Липецької, Іванівській, Саратовської, Самарської, Пензенської, Псковської, Новгородської, Волгоградської областей, Краснодарській краю і Республік Чуваська і Крим.

Член комісії, керівник виконавчого комітету Національної м’ясної асоціації Сергій Юшин пояснив, що спосіб скорочення популяції тварин визначатимуть регіональні органи влади. На даний момент відомі три: прикорм з отрутою, ловля в пастки і відстріл.

— Потім туші повинні бути правильно утилізовані, адже навіть мертва тварина може бути осередком зараження, — зазначив Сергій Юшин.

Зниження чисельності кабанів до 0,25 особини на 1 тис. га, про якe йдеться в дорученні Аркадія Дворковича, також передбачено «Планом дій щодо запобігання занесення на територію РФ африканської чуми свиней і її поширення на території РФ», затвердженому урядом 30 вересня минулого року . У документі йдеться про необхідність скоротити популяцію тварин тільки в 20 регіонах. Термін виконання заходу —1 червня цього року, далі — щороку.

У Мінприроди і Росприроднадзоре не змогли повідомити, скільки кабанів має бути знищено і яка щільність розселення тварин у регіонах центральної Росії зараз.

В одному з регіональних органів влади припустили, що можуть бути знищені близько 200-300 кабанів в кожному регіоні. За даними Росстату за 2015 рік, всього в Росії 309 тис. диких кабанів.

За словами зоолога і мисливствознавця Михайла Кречмара, найбільш популярний спосіб скорочення чисельності диких кабанів — відстріл.

— У плані боротьби з поширенням африканської чуми свиней захід цей досить безглуздий. У вірусу дуже короткий термін розвитку — 10-12 годин. І кабан, який хворіє, просто лягає, відлежується ці години і вмирає. Якщо ж займатися депопуляцією за допомогою вилову, кабани починають бігати, і таким чином це сприяє більшому поширенню вірусу, — стверджує він.

У жовтні минулого року Мінприроди представляло доповідь про знищення диких кабанів владою суб’єктів РФ в рамках боротьби з АЧС. У документі було сказано, що найбільше зниження чисельності тварин за вересень досягнуто в неблагополучних з точки зору поширення АЧС Саратовської, Новгородської і Ярославської областях — знищені 404, 242 і 128 особин відповідно. Серед суміжних з неблагополучними регіонами суб’єктів найбільше диких кабанів знищили в Ленінградській (293), Вологодської (230), Тверській (185), Пензенської (165) і Костромської (128) областях.

Згідно з доповіддю «Епізоотична ситуація в РФ за 2016 рік» Інформаційно-аналітичного центру Россільгоспнагляду, в минулому році було виявлено 298 спалахів АЧС, з них 76 — в дикій фауні. У доповіді того ж центру «Основні епізоотичних загрози, ризики, прогнози на 2017 рік» сказано, що від захворювання АЧС «як і раніше не захищений жоден свинарський компартмент РФ».

izvestia

Право експорту до Європейського Союзу отримала українська компанія з виробництва м’яса птиці (індички).

Відтак, до країн ЄС мають право експорту 288 українських підприємств, у тому числі 108 виробників харчових продуктів, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.

Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua