Агросектор вийшов в лідери за рівнем рентабельності

У рамках грантового проекту з Європейським Союзом Баранівська ОТГ, що на Житомирщині залучить більше €760 тис. на створення органічного простору у громаді, органічних виробництв та залучення молоді до розвитку ОТГ.

«Органічний простір, органічне виробництво, інновації та активні громадяни є основою стратегії розвитку Баранівської ОТГ. Тому саме на цих складових побудований проект. У рамках проекту планується будівництво сироварні, органічної ферми, шкільної майстерні та теплиць, торгово—тренінгового центру, проведення навчань для вчителів та жителів громади і багато іншого», — заступник голови Баранівської міської ОТГ Оксана Загорська.

Баранівська міська рада вже отримала перший транш у розмірі 600 тис. грн, які планують спрямувати для виготовлення проектно—кошторисної документації на будівництво торгово—тренінгового центру та органічної міні—сироварні.

«Ми вже зареєстрували кооператив «Мілка», на базі якого буде створюватися органічна міні—сироварня. Мешканці приватних господарств, які мають корову, об'єднавшись у кооператив та одержавши органічні виробничі потужності, збільшать вартість молока. Торгово—тренінговий центр дозволить розвивати такий органічний бізнес та стане базою для навчань. Тут будуть продаватися сільськогосподарські продукти, вирощені на території громади, та розташований бізнес—інкубатор. Таким чином усі створювані кооперативи матимуть власний фірмовий пункт продажу продукції», — розповіла заступник міського голови.

Термін реалізації проекту становить 3 роки.

oda.zt

Щорічний обсяг продажу молочної продукції одноосібниками оцінюється в 20 млрд грн.

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За його словами, розглядаючи моделі кооперації слід пам’ятати, що на сьогодні вигідною є лише комерційна модель. Ярмак відмічає, що якщо учасники не мають комерційного мотиву заробітку та бажання рухатися далі, то кооператив ніколи не буде розвиватися.

Крім цього, він зазначив, що наразі одноосібні селянські господарства поділяються на дві категорії.

«У молочарстві люди, які тримають 1—2 корови, не залежать від них, швидше, навпаки. Це так само, практично, як тримати собаку. Одноосібники насправді поділяються на декілька категорій і одна з них уже комерційна. Це категорія людей, які тримають корів поблизу великих міст чи райцентрів», — зауважив експерт.

Він додав, що такі господарства заробляють на молоці, виробляючи вдома сир чи сметану.

«Це вигідніше, ніж здавати молоко на переробку. Щорічний обсяг продажу молочної продукції одноосібниками оцінюється в 20 млрд грн. Це майже третина від того, що заробляють професійні виробники молока», — підсумував Андрій Ярмак.

AgroPolit.com

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробляє концепцію щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією.

Зокрема, міністерство працює над впровадженням зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції.

«Це питання актуальне насамперед для малих виробників, які мають слабкі позиції в структурі роздрібної мережі - саме від них ми постійно отримуємо звернення. У контексті оплати за поставлену продукцію вони змушені працювати за умовами, запропонованими торговельними мережами. Важливий аспект концепції Мінекономіки — впровадження зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку малого та середнього виробника», — наведено у повідомленні слова заступника міністра економіки Тараса Висоцького.

Питання врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією порушувалося на засіданні робочої групи Палати з питань контролю за цінами та антимонопольного регулювання з метою обговорення взаємовідносин між постачальниками та торговельними мережами, а також важливих аспектів законопроекту «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку».

У засіданні брали участь заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Висоцький, голова комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, представники комітетів Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції.

Мінекономіки, зокрема, працює над концепцією щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією. Вже зареєстровано законопроект, яким пропонується врегулювати торговельну діяльність харчовими продуктами шляхом закріплення у законодавстві максимального терміну оплати за поставлені товари, закріплення максимального рівня бонусів, а також заборони мережам нав’язувати додаткові послуги постачальникам.

Так, згідно з повідомленням на сайті міністерства, за експертними пропозиціями комітету Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції пропонується надати бізнесу можливість саморегулювання в спірних питаннях на період трьох-п'яти років. У разі неефективності саморегулювання пропонується визначити контролюючим органом Антимонопольний комітет України.

Законопроект «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку» від 4 грудня 2019 року № 2529 авторства депутата Олександра Дануци (партія «Слуга народу») пропонує встановити максимальний термін розрахунків між постачальниками продовольчих товарів і продавцями, які здійснюють торгівлю ними. Так, для товарів, термін придатності яких менше ніж 11 днів, розрахунки між ними здійснюються не пізніше ніж 10 календарних днів із дня отримання партії товарів; для товарів, термін придатності яких понад 10 днів, розрахунки здійснюються не пізніше ніж 60 календарних днів із дня отримання партії товарів.

censor.net

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.