Агросектор — у трійці лідерів із залучення капітальних інвестицій

На внутрішньому ринку України у 2017 році може виникнути дефіцит свинини, пише Agravery. 

Про це під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» заявив голова Асоціації свинарів України Артур Лоза.

«Певний час ми будемо жити в умовах дефіциту свинини», — сказав Лоза.

За його словами, у 2017 року обсяги забою свиней вперше за останні 5 років перевищили обсяги виробництва свинини. Зокрема, кількість свиноматок скоротилась на 30,4% або на 234,5 тис. голів.

За словами Лози ріст обсягів дефіциту м`яса свинини стримуватиме низька купівельна спроможність населення.

На його думку, відновлення виробництва свинини варто очікувати у другій половині 2018 року. А до 2025 року варто очікувати ріст на 50% споживання свинини на внутрішньому ринку, або до 900 тис. тонн.

Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбудеться 6 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл». Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія DYKUN.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій, наприклад Конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Мінекономіки закликало українські банки підтримати економіку під час війни шляхом фінансування експорту українських товарів, робіт та послуг на світові ринки.

Для цього напрацьований механізм, який дозволяє видавати доступні кредити під страхове покриття Експортно-кредитного агентства (ЕКА).

Механізм портфельного страхування кредитів, виданих на виконання експортних контрактів, був запущений ЕКА в червні цього року. Сьогодні за цією програмою фінансову підтримку надають «Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк».

Ними вже було профінансовано страхування 24 кредитних контрактів на 70 млн грн, що надало можливість здійснити експорт на 323,5 млн грн.

За словами першої віцепрем'єр-міністерки — міністерки економіки Юлії Свириденко, програма передбачає страхування кредитів під експортні контракти в національній або іноземній валюті на суму до 20 млн грн терміном до одного року.

«У першому півріччі ми маємо падіння експорту на 24%. Тому зараз ми працюємо саме над стимулюванням експортних операцій. Дуже хочеться, щоб комерційні банки допомогли в цьому і замість депозитних сертифікатів НБУ вкладались в кредитування реального сектору економіки», — зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.

forbes.ua

Важливим завданням є популяризація насіння української селекції та вихід його на зовнішні ринки збуту. Про це сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час Міжнародного дня поля, який проходить 21 червня у Виставково-інноваційному центрі НААН на Київщині.

Участь у заході взяли Президент НААН Ярослав Гадзало, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, науково-дослідних інститутів, духовенства, громадськості та засобів масової інформації.

«На сьогодні вітчизняна селекція за багатьма культурами може конкурувати із іноземною селекцією та займати великі посівні площі. Тому нам необхідно робити напрацювання української аграрної науки комерційно привабливими та збільшувати використання саме українських сортів», - зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що Україна має потужний потенціал для нарощування виробництва та експорту насіння. Протягом останніх років в державі інтенсивно розвивається галузь насінництва, створюються селекційні центри, будуються сучасні насіннєві заводи, зростають обсяги інвестицій.

Довідково:

На Міжнародному дні поля були представлені сучасні селекційні досягнення українських науковців. Учасники заходу мали змогу ознайомитися із новими сортами озимих та ярих зернових культур, лікарських рослин, картоплі та ріпаку, з роботою сучасної метеостанції.

Всього було представлено понад 1000 сортів та гібридів української селекції, серед яких:

– 104 сорти озимої пшениці;

– 50 сортів ярого ячменю;

– 30 сортів вівса;

– 20 сортів ярого ріпаку;

– по 18 сортів ярого тритикале та гірчиці та інші.

Прес-служба Мінагрополітики

Про ключові кроки реалізації економічної стратегії розповів Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Олексій Любченко у статті «Ключові завдання для економічного зростання України» для LB.ua, йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Рівень доходів населення України є вдвічі нижчим порівняно з географічними сусідами. Маючи колосальний та якісний трудовий потенціал, велику територію, великий індустріальний сектор, Україна має змогу сформувати потужний внутрішній ринок з достойними зарплатами, що буде підтримувати внутрішній попит», — прокоментував Олексій Любченко.

Серед ключових першочергових заходів:

• Експансійна фіскальна політика з акцентом на підтримку інфраструктурних проектів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
• М’яка монетарна політика з акцентом на застосування інструментів цільового рефінансування банківських позик. Облікова ставка повинна зберігатися нижче нейтральної до появи стійких темпів зростання на рівні 4−5% ВВП.
• Підтримка виробництв, які передбачають локалізацію технологічних процесів на території України.
• Здоровий протекціонізм у сферах, які пов’язані з переробкою сировинної продукції, що добувається чи виробляється в Україні.
• Постійно діючий інститут здешевлення вартості кредитування цільових інвестиційних проектів (включаючи підтримку МСБ та іпотечного кредитування).
• Розвиток механізмів залучення коштів населення в інвестиційні проекти за участі держави.