У Києві відкрилася Агропромислова виставка «АГРО 2017»

Як відомо, синбіотики — це препарати комбінованого складу, отримані шляхом раціонального поєднання пробіотиків та пребіотиків. Вони чітко проявляють властивості цих складових. Результатом такої взаємодії є покращення властивостей препарату з нормалізації складу мікрофлори кишечника, підвищення її захисних властивостей, у тому числі й імунітету.

Використання синбіотичних препаратів, яскравим зразком якого в Україні є «Ентеронормін», з року в рік набирає популярності. Їм дедалі більше довіряють лікарі ветеринарної медицини.

Зручність у застосуванні, швидкий лікувальний та терапевтичний ефект, відсутність протипоказань та каренції як по молоку, так і по м’ясу, а головне нетоксичність — мабуть, це не повний перелік переваг препарату.

Як відомо, у теляти, яке щойно народилося, шлунково-кишковий тракт «стерильний», тобто не заселений ніякою мікрофлорою. І завдання № 1 — якнайшвидше заселити шлунково-кишковий тракт тварини корисною мікрофлорою. В цьому нам і допомагає «Ентеронормін».

Можливості препарату дуже широкі, але ми б хотіли зосередити увагу на його використанні для телят і практичному досвіді, яким поділилися фахівці агрофірми «Світанок» (Мар'їнський р-н, Донецька обл.). Тут утримують 700 голів великої рогатої худоби, з них 300 корів. Не зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в регіоні і близькість до лінії розмежування, за 2016 рік надоїли 7200 кг молока на корову.

У господарстві використовують «Ентеронормін» для профілактики шлунково- кишкових захворювань у телят майже два роки. До цього змусили майже постійні діареї різного роду в молодняка великої рогатої худоби, збільшення витрат на фінансування ветеринарного блоку, використання та пошук щоразу новіших та «потужніших» антибіотиків. Це у свою чергу призводило до перевищення технологічно допустимого рівня загибелі телят, погіршення приростів, поганого росту та розвитку, затримок із термінами введення ремонтного молодняка в основне стадо.

Чи вдалося позбутись проблеми з діареєю у телят на 100% після впровадження «Ентеронорміну»? Сергій Володимирович Гарбуз, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агрофірма «Світанок»», відповів, що стопроцентно не позбулись, на такий аж надто оптимістичний результат навіть не розраховували. Реальне досягнення — показник збереженості телят у молочний період 98%. «Ми впевнено тримаємось на цьому рівні й дуже задоволені. Більше того, з використанням «Ентеронорміну» нам удалося знизити затрати на лікування загалом майже на 30%. Препарат зручний у використанні. А в питанні ціна—якість «Ентеронормін» можна сміливо назвати препаратом № 1 в Україні», — переконаний Сергій Володимирович.

За інформацією ТОВ "СГП "МБС"

У с. Великі Гуляки на Київщині нарешті готовий до експлуатації цех для виробництва сирів із козиного молока.

Реконструювати приміщення площею 800 кв. м вдалося за рахунок внесків членів кооперативу та фінансової підтримки від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Незабаром у цій сироварні планують переробляти близько 2,5 т козиного молока на день.

«Це перший у Фастівському районі сільськогосподарський кооператив, тож ми покладаємо великі надії на нього в плані розвитку села і регіону в цілому. «Родинний добробут» буде прикладом для багатьох сіл, адже саме завдяки ньому тут з’являються нові робочі місця й можливості для місцевих селян», — розповідає начальник відділу АПР Фастівської РДА Петро Мартинчук.

Поки що в кооперативі є два напрями: вирощування органічних овочів та козівництво. За словами заступниці голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, козівництва, як напрямку тваринництва в Україні, фактично немає: жодних стандартів, уніфікованих вимог чи загальних правил ринку. Тож, крім розвитку свого бізнесу, родина Якименків поставила перед собою задачу — зробити козівництво в Україні потужним сільськогосподарським напрямком.

kurkul

Тиск, який здійснює COVID-19 на харчову промисловість та торгівлю, буде помітним і в першій половині 2021 року. Продовження турбулентності на ринку птиці прогнозують аналітики Rabobank.

«Наразі ми бачимо чотири основні виклики для світової галузі птахівництва: постійний вплив Covid-19 на ринки, високі та нестабільні ціни на корми, відновлення африканської чуми свиней у Китаї та криза, спричинена поширенням пташиного грипу в північній півкулі», – зазначає Нан-Дірка Малдера, старший аналітик ринку продуктів тваринництва у Rabobank.

Усі перераховані несприятливі фактори, вимагатимуть від виробників птиці переорієнтації. Падіння попиту в Китаї та В’єтнамі підштовхне трейдерів до пошуку інших ринків, що відчутно вплине на ціни на світовому ринку. Тим не менше у другому кварталі 2021 року посилений контроль за розповсюдженням Covid-19 повинен призвести до поступового відновлення ринків продовольчих послуг. Це допоможе світовим трейдерам наростити продажі. Але до того, як відбудеться відновлення, накопичаться великі запаси курятини, які потрібно буде реалізувати.

Meat-Inform

11 січня 2018 року в Україні зафіксували два спалахи африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, в особистому підсобному господарстві в с. Груське (Добропільський район, Донецька область) зареєстрували захворювання та падіж свиней.

Крім того, в Луганській області в ДП «Білокуракинського ЛМГ» урочищі «Велика Стінка» (Білокуракинський район, Луганська область) зафіксували падіж диких свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії встановили діагноз на африканську чуму свиней.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info