«Родинний добробут» вироблятиме сир з козиного молока у промислових масштабах

31-трав-2018

У с. Великі Гуляки на Київщині нарешті готовий до експлуатації цех для виробництва сирів із козиного молока.

Реконструювати приміщення площею 800 кв. м вдалося за рахунок внесків членів кооперативу та фінансової підтримки від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Незабаром у цій сироварні планують переробляти близько 2,5 т козиного молока на день.

«Це перший у Фастівському районі сільськогосподарський кооператив, тож ми покладаємо великі надії на нього в плані розвитку села і регіону в цілому. «Родинний добробут» буде прикладом для багатьох сіл, адже саме завдяки ньому тут з’являються нові робочі місця й можливості для місцевих селян», — розповідає начальник відділу АПР Фастівської РДА Петро Мартинчук.

Поки що в кооперативі є два напрями: вирощування органічних овочів та козівництво. За словами заступниці голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, козівництва, як напрямку тваринництва в Україні, фактично немає: жодних стандартів, уніфікованих вимог чи загальних правил ринку. Тож, крім розвитку свого бізнесу, родина Якименків поставила перед собою задачу — зробити козівництво в Україні потужним сільськогосподарським напрямком.

kurkul

Більше новин
Зовнішня торгівля свининою шостий рік під загрозою через АЧС
29-січ-2021

З 2016-го року у світі зареєстрували 832 698 спалахів АЧС. У рамках ліквідації захворювання було знищено понад 18 млн промислових свиней.

Станом на 20 грудня 2020 року АЧС присутня в 23 країнах. 8 із них знаходяться в Європі: Німеччина, Латвія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Сербія та Україна. 12 країн в Азії: Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Корейська Народно - Демократична Республіка, Республіка Корея, Лаос, М'янма, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Росія, Тимор-Лешті і В'єтнам.  І чотири в Африці: Намбія, Нігерія, Південна Африка та Замбія.

Протягом останніх п'яти років МЕБ приймала повідомлення про спалахи АЧС від 60 країн.

PigUA.info за матеріалами foodsafetynews.com

Детальніше
Ринок м’яса України — підсумки першого півріччя
24-лип-2017

Аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов підбиває підсумки першого півріччя для м’ясного ринку України.

 Основні тенденції розвитку м’ясного ринку аналітик подає у таких тезах:

  • поголів’я ВРХ почало відновлюватись;
  • свинарство швидко втрачає поголів’я;
  • хвалити експортерів яловичини за успішну диверсифікацію поставок поки ще зарано;
  • чекаємо на новий рекорд у експорті курятини;
  • Китай рятує українських свинарів як може;
  • шоковані зростанням цін, українці скоротили споживання м’яса.

Виробництво яловичини

Виробництво яловичини у першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року — зі 104 до 106 тис. тонн.
Зростання цін на молоко, а також безпосередньо на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів. Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві тенденції до зростання стад поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні більш ніж на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже, маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.
Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах — спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року?

Нажаль, оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в деталях, але в більш докладній річній статистиці впадає в око збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевовікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже, на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, 95%поголів’я ВРХ в країні — молочні породи).
Нажаль, таке зростання не буде тривалим, оскільки традиційно в Україні телят тримають не довго. Таким чином, можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі, якби не ще один чинник — загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на ймовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій — так званого «психологічного забою» — і цей фактор ще не «відпрацював» на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Експорт

Експорт м’яса в цьому році, на відміну від виробництва, прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.
Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу —  проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто, маємо збільшення майже у 2 рази.
Але, якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Зрозуміло, що стоїть за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію.
Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом, за півріччя частка експорту яловичини у не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від внутрішнього виробництва, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Імпорт 
Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак, український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни на м’ясо на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, менше за все стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.
Споживання

Загальне споживання м’яса у першому півріччі зменшилось, згідно балансу, на 2% 3 як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше — на 16% — зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожито свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це буде означати навіть невеличке збільшення споживання.
Матеріал підготовлено в рамках проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в м’ясній галузі України

milkua.info

Детальніше
В Європі заборонять подвійні стандарти якості продуктів
24-квіт-2019

Європейський парламент схвалив зміну правил захисту прав споживачів в ЄС, спрямовану на вирішення проблеми подвійних стандартів якості продуктів.

Зміни стосуються так званої проблеми «подвійної якості продуктів», коли продукти, які продаються під одним брендом в різних країнах ЄС, відрізняються за складом або характеристиками.

Якщо при порівнянні ідентичної продукції в різних країнах-членах ЄС виявлять відмінності в складі і характеристиках, то це може кваліфікуватися як обман. За порушення штрафуватимуть. Максимальний розмір штрафу становитиме до 4% від обороту підприємства.

Директиву передадуть до Ради міністрів ЄС і у країн-учасниць ЄС буде 24 місяці, щоб змінити національне законодавство.

PigUA.info за матеріалами delfi.lt

Детальніше
Проєкт закону про ветеринарну медицину прийнято
04-лют-2021

Проєкт Закону № 3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» прийнято. Це ще один важливий крок у наближенні української системи ветеринарної медицини до європейської.

Про це йдеться на сайті Асоціації виробників молока.

«Асоціація виробників молока, як учасник робочих груп, що розробляли цей законопроєкт, вітає галузь зі ще однією перемогою. Адже робота над ЗУ № 3318 тривала понад два роки!», — йдеться у повідомленні асоціації.

У законопроєкті враховані важливі правки, запропоновані АВМ, зокрема:

  • впровадження поняття благополуччя сільськогосподарських тварин і створення для них належних умов утримання, що є стандартною практикою в ЄС;
  • упорядкування діяльності ліцензованих лікарів вет. медицини, які повинні будуть виконувати частину функціоналу державної служби.

Крім того, закон:

  • євроінтеграційний — імплементує вимоги 14 актів ЄС,
  • запроваджує умови для створення інституції приватних ліцензованих лікарів ветеринарної медицини;
  • скасовує необхідність отримання 2 ветеринарних документів — вет-сан картки та ветеринарної довідки;
  • впроваджується додатковий контроль по використанню антибіотиків та протимікробних препаратів, що дозволить зменшити проблему антибіотикорезистентності;
  • скорочує строки видачі ветеринарних документів — з 30 днів до 1-го,
  • дає можливість отримувати ветеринарні документи і рецепти в електронному вигляді,
  • передбачає безстрокову реєстрацію вет. препаратів (замість кожні 5 років);
  • посилює відповідальність за порушення в сферах ветеринарної медицини і благополуччя тварин.

Лікар ветеринарної медицини АВМ Ігор Присяжнюк, котрий був постійним учасником робочих груп по розробці закону «Про ветеринарну медицину», зауважує: «Новий закон наближає українське законодавство до стандартів ЄС, продовжує гармонізацію українського законодавства із європейським, а тому в перспективі позитивно вплине на міжнародну торгівлю та, найголовніше, — на здоров'я тварин і людей!»

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок