Аграрії пропонують скасувати державні дотації

В Україні виробляють молоко сорту Екстра, вищого, першого, другого сортів і несортовое. Залежно від вимог країни призначення, для експорту годиться лише молоко «Екстра» і вищого сортів.

Про це заявив керівник Держпродспоживслужби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

Розширити експортний потенціал допоможе підвищення якості молочної продукції з України.

«Процес переходу на виробництво молока і молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока сорту Екстра в Україні просувається досить повільно», — підсумував Володимир Лапа.

Нині 18 українських молочних підприємств мають право експорту продукції на європейський ринок. Вони впровадили систему НАССР, що дозволяє контролювати всі небезпечні чинники, які можуть бути в харчовому продукті. Зокрема, молоко і молокопродукти українського виробництва поставляють до країн СНД, в ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію. До Китаю молоко експортують 27 українських виробників.

Напередодні завдяки світовій кон’юнктурі на вершкове масло експорт молочних продуктів з України виріс на 93,9%. Виробник вже відреагували на зростання експорту і збільшили обсяги виробництва — згідно з даними ФАО, показники закупівлі молока від професійних господарств збільшилися на 4,2%.

landlord.ua

П’ятничний обвал світових цін нафту на 13-15% призвів до падіння біржових індексів, що посилило тиск на котирування зернових та олійних культур. Цього тижня ціни на пшеницю залишатимуться під тиском прогнозів зменшення попиту внаслідок нових обмежень та локдаунів, та збільшення виробництва в Австралії та Аргентині.

В Україні закупівельні ціни на продовольчу пшеницю знизилися в портах на 2−5 дол./т до 325−328 дол./т, проте гривневі ціни внаслідок девальвації національної валюти залишилися на рівні 10−10,15 тис. грн/т. Ціни на пшеницю залишатимуться високими ще щонайменше декілька тижнів, оскільки трейдерам потрібно виконати експортні контракти, проте ринок вже відчуває складнощі з продажами

Зауважимо, опади, що протягом тижня пройдуть в Україні та на південному заході Росії, покращать стан посівів озимини, що зменшить занепокоєння щодо долі майбутнього врожаю та вплив на ціни на новий врожай, які зараз знаходяться на рівні 290−300 дол. /т для поставок в порт.

 agravery.com

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т (попередній прогноз складав 69,4 млн т).

Як говориться у повідомленні УЗА, це пов’язано насамперед зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

«Попри завзятість і сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах», — пояснюють аналітики.

Експорт з України у 2022/23 МР все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах. Водночас при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 30,5 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. Водночас перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т», — оцінюють в УЗА.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає 5,4 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.

Врожай кукурудзи у новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), а експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону — на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), водночас експорт у 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т.

Урожай сої очікується на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт», — додали в УЗА.

agroportal.ua

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про безпечність та гігієну кормів», який розробили народні депутати за активної участі фахівців Держпродспоживслужби, експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики, на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За прийняття Закону проголосувало 229 народних депутатів України.

Новий закон запроваджує вимоги, необхідні для отримання безпечних кормів. Тепер кожний оператор ринку кормів (окрім первинного виробництва) повинен впровадити на своїх підприємствах систему НАССР, а також систему простежуваності продукції чи її інгредієнтів за принципом «крок вперед — крок назад». Для запобігання введенню в оману інших операторів ринку чи кінцевого користувача, запроваджуються чіткі вимоги щодо маркування на всіх етапах виробництва та обігу кормів.

Від ухвалення цього Закону вигоди отримають не лише споживачі харчових продуктів тваринного походження, а й бізнес також.

Закон вводить спрощену, еквівалентну європейській систему реєстрації. За старим законодавством кожен заявник кожні 5 років мав реєструвати кормові добавки, а також готові корми та премікси, які утворюються з цих самих кормових добавок. Тепер реєструватимуться лише кормові добавки один раз на 10 років і лише першим заявником. Отже, завдяки Закону зменшується адміністративний тиск на бізнес та знижується собівартість продукції. До того ж, Закон сприятиме розширенню експорту української продукції на європейський та світовий ринки.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua