АЧС змушує свинарів Польщі скорочувати поголів’я

За минулий тиждень оптово-відпускні ціни виробників яєць знизилися на 10%. Надалі на ціноутворення впливатимуть ринкові фактори, під дією яких можливе як подальше зниження цін, так і їх збільшення.

«Виробництво зараз знаходиться в нетипових умовах, унаслідок перебоїв з енергопостачанням порушуються всі технологічні процеси, що призводить до збільшення виробничих витрат, підвищуються ризики зазнання збитків унаслідок загибелі птиці», — зазначає виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, пишуть Українські Новини.

Також, за його словами, у вересні-жовтні зростання оптово-відпускних цін виробників на яйця відбувалося як через збільшення основних виробничих витрат і зростання собівартості продукції, так і через наслідки збитковості сектору в останні роки та воєнні дії на території України.

Суттєво вплинув на ціноутворення на ринку яєць і сезонний фактор.

Сергій Карпенко зазначив, що ціни на яйця мають яскраво виражену сезонність через значну частку домогосподарств у структурі виробництва (понад 53%).

З початку серпня, з підписанням «зернової угоди» і відкриттям морських портів, відбувається поступове підвищення цін на зернові, олійні культури та продукти їхньої переробки, які формують ціну комбікорму, який, зі свого боку, становить 65-70% собівартості яйця.

«Після коригування НБУ офіційного курсу гривні до долара на 25%, зросла вартість добового молодняка, кормових добавок, ветеринарних препаратів, пакувальних матеріалів, обладнання та запасних частин. З вересня суттєво подорожчали енергоносії (природний газ та електроенергія) для промислових споживачів, збільшилися логістичні витрати через ріст цін на пальне. Всі ці фактори призвели до збільшення собівартості продукції», — констатує експерт.

Євросоюз і Китай оголосили про підписання Угоди про взаємний захист географічних зазначень — тобто про взаємне визнання та захисту на ринках традиційних продуктів — по 100 найменувань з кожної сторони. Про це йдеться в поширеній у понеділок заяві Єврокомісії, пише TheDairyNews.

«Євросоюз і Китай підписали двосторонню угоду про захист 100 європейських і 100 китайських географічних зазначень в Китаї і в Євросоюзі, відповідно проти присвоєння назв або фальсифікації продуктів. Ця угода, переговори по якій завершилися в листопаді 2019 року, має принести взаємні торговельні вигоди і надати споживачам гарантовано якісну продукцію з обох сторін», — йдеться в документі.

З боку ЄС в Китаї будуть захищені такі найменування, як шампанське, ірландське віскі, польська горілка, пармська шинка, грецький сир «Фета» та інші. З китайської сторони в список увійшли такі традиційні продукти, як Pixian Dou Ban (паста з квасолевої піксі), Anji Bai Cha (білий чай Анжі), Panjin Da Mi (рис Panjin) та Anqiu Da Jiang (імбир Anqiu).

У перспективі угода передбачає розширення списку найменувань до 175 з кожного боку. Її підписання приурочено до планового саміту ЄС-КНР, який пройде в понеділок в відеоформаті. Система географічних зазначень активно розвивається і просувається Євросоюзом для захисту від імітацій сільськогосподарської продукції, історично виробленої в конкретних регіонах держав співтовариства.

Брюссель активно працює над її визнанням у всьому світі, оскільки цей факт виключає можливість легального виробництва за межами Євросоюзу товарів з назвами,  які вже стали загальними і які захищені цією системою. Найяскравішим прикладом такого продукту є шампанське — ігристе вино, вироблене за строго визначеними правилами у французькій Шампані.

На час жування жуйки коровами впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Це одна з характеристик жування жуйки, описана в журналі Dairy Science. Автори склали комплексне уявлення про управлінські, тваринні та фактори годівлі, які впливають на споживання корму та румінацію дійних корів. У цьому ж журналі був представлений огляд фізіологічної важливості жування жуйки з наголосом на останні дослідження та практичні наслідки для годівлі та управління дійною коровою в сучасних умовах утримання.

Дійні корови змінились

Ранні дослідження заклали основи розуміння механізму жування жуйки, його фізіологічну роль для корови та про те, як характеристики раціону впливають на цей механізм. Однак, за останні десятиліття дійні корови змінились, так само як і типи згодовуваних раціонів та використовувані системи виробництва. Розмаїття сучасної літератури пропонує нові погляди на харчову поведінку та жування жуйки коровами.

Дійні корови витрачають приблизно 4,5 години на добу споживаючи корм (діапазон 2,4−8,5 год/день) та 7 годин на добу на жування жуйки (діапазон 2,5−10,5 год/день), загальний максимальний час жування — 16 годин на добу. Автори зазначають, що на процес жування жуйки впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Обмеження в доступі до корму та довгі частки (≥19 мм) більше впливають на час поїдання, а споживання НДК грубих кормів та середні частки (4−19 мм) впливають на жування жуйки. В літературі зазначається, що сприяння жуванню жуйки збільшує секрецію слини у корів, що зменшує ризик виникнення ацидозу. Однак, сукупний вплив від зміни часу жування жуйки на рубець незначний. Отже, стратегії профілактики ацидозу повинні бути ширшими.

Використання сенсорних технологій (датчиків)

Скорочення рубця збільшується під час споживання корму та жування жуйки, що допомагає пересувати дрібні частки до книжки. Використання нещодавно винайдених датчиків, які застосовують на великих підприємствах для моніторингу «жувальної» активності корів, може надати інформацію, яка допоможе в прийнятті управлінських рішень, особливо в поєднанні з іншими критеріями. Однак точність може варіюватись, залежно від умов використання та сенсора, відносних змін поведінки корови, наприклад значне зменшення часу жування жуйки. Також датчики (сенсори) можуть допомогти визначити охоту, отелення та деякі хвороби.

Відмінності між породами

У статті також описуються сучасні знання про відмінності між породами корів. Aikman et al. (2008) зазначає про важливу різницю у жуванні жуйки між голштином та джерсеєм з однаковою здатністю споживати корм, якщо виражати у масі тіла (споживання СР, % від маси тіла). Як і очікувалось, голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей. Однак час споживання (хв/день) між породами не відрізнявся. При цьому, джерсеї витрачали більше часу на поїдання одиниці корму, що, за припущеннями авторів, може бути пов’язане з тим, що у джерсеїв маленький рот і їм потрібно більше разів набрати корм, щоб спожити однакову з голштином кількість корму.

Тривалість та кількість спожитого корму були однакові для обох порід, але джерсеї більш рівномірно споживали корм впродовж 24 годин, що забезпечувало більш регулярне надходження корму та слини в рубець. Голштини витрачали більше часу на жування жуйки впродовж доби, ніж джерсеї, але джерсеї витрачали більше часу пережовуючи корм.

Прогнозування часу жування жуйки

Прогнозування часу, який корови витрачають на жування жуйки, може стати корисним управлінським інструментом для оптимізації здоров’я корів. Але таке прогнозування не завжди досить точне через низку взаємопов'язаних факторів. Час жування кормів, або жувальний індекс (ЖІ; хв/кг СР) дуже змінне значення. Jensen et al. (2016) висвітлив результати дослідження 80 раціонів, де середнє значення ЖІ загальнозмішаного раціону становило 35,1 (діапазон 24,6−62,5), в той час як середній ЖІ раціонів з окремими інгредієнтами становив 38,2 (діапазон 30,2−49,4). Результати мета-аналізу, проведеного Zebeli et al. (2006), показали діапазон ЖІ 17,9−47,1 (n = 99), середнє значення становило 30,1. Значення ЖІ ≥30 вважається ідеальним для оптимального функціонування рубця.

Висновки

Огляд висвітлює давнішню та сучасну інформацію про жування жуйки коровами. На час споживання корму та жування жуйки впливають хімічні та фізичні характеристики раціонів, але такі фактори як управління годівлею, варіабільність та здоров’я корів також мають значний вплив на час жування. Ці фактори не розглядаються у рівнянні прогнозування часу жування.

Жування жуйки важливе для вироблення слини, скорочення розміру часток, мікробного травлення та проходження неперетравленого матеріалу з рубця. Але вплив змін часу жування на усі ці функції важко визначити. Нещодавно винайдені сенсори (датчики), які використовують на великотоварних господарствах для моніторингу жувальної активності корів, можуть забезпечити інформацію, яка буде корисним управлінським рішенням, особливо в поєднанні з іншими критеріями.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal

Карантинні зони у зв'язку з появою африканської чуми свиней «дійшли» до Гданська. Небезпечний вірус поширився більш ніж на третину території Польщі.

Поширення територією Польщі вірусу АЧС привів до неминучого. Європейська комісія на початку цього тижня розширила зони з обмеженнями. На півночі жовта зона починається вже від Гданська, і до неї потрапили такі міста, як Плоцьк, Скерневице і Радом. На півдні зона з обмеженнями вже включає Тарнобжег і майже доходить до Перемишля.

У Виконавчому рішенні від 3 вересня 2019 р. зазначено, що в Польщі, Литві, Румунії, Болгарії та Угорщині виявили нові випадки африканської чуми у диких і домашніх свиней. В результаті недавніх випадків хвороби і беручи до уваги поточну епідеміологічну ситуацію в ЄС, проведена повторна оцінка та актуалізація поділу на карантинні зони в цих державах. Крім того, були переоцінені і актуалізовані заходи з управління ризиком.

У Польщі в серпні 2019 року виявили три випадки африканської чуми свиней у кабанів в жовтій зоні, визначеної першою частиною програми до Виконавчого рішення 2014/709/UE. На думку експертів ЄС, ці факти означають зростання рівня ризику. У зв'язку з цим, зазначені території з цього моменту будуть знаходитися в 2-й частині програми, тобто вже в червоній зоні.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su