АЧС у Євросоюзі: підсумки 2019-го року

За січень-квітень 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився майже на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав $2,8 млрд.

При цьому аграрний експорт до країн ЄС за цей час зріс на $145 млн порівняно з 2017 роком та становив $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Рада відмітити стабільне зростання двосторонньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом. На сьогодні вже повністю вичерпані основні імпортні тарифні квоти ЄС на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, пшеницю та борошно», — підкреслила заступник Міністра.

За словами Ольги Трофімцевої, найбільшим попитом у європейських споживачів користуються на сьогодні такі українські продукти як зернові злаки, їх експорт до ЄС за даний період склав $749,5 млн, олії — $370,9 млн, насіння олійних культур — $194,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості — $177,2 млн, м'ясо і харчові субпродукти свійської птиці — $76,4 млн.

Заступник Міністра додала, що майже у повному обсязі залишаються невикористаними імпортні тарифні квоти на наступні продукти: часник (494,9 тонн), овес (3476,9 тонн), цукор (18 121,35 тонн), інший цукор (12 720 тонн), гриби (500 тонн), продукція з обробленого молока (1992 тонн), цукрові сиропи (2000 тонн) та інші.

«Відмічу, що ще не повністю використані додаткові квоти за принципом «перший прийшов — перший обслуговуєшся» на такі товари як: виноградний сік, овес, мед, ячмінна крупа, оброблені томати. Також не вичерпано додаткові квоти за принципом «ліцензування» на ячмінь та ячмінне борошно, яйця, альбуміни та молоко», — розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, загальний український аграрний та харчовий експорт до усіх країн світу за 4 місяця 2018 року cклав майже $6 млрд. А найвагомішу частку в товарній структурі експорту займають зернові культури — 37%, рослинні олії — 26,1% та насіння олійних культур — 9%.

minagro

Багаторазові рушники чи серветки, які використовують для витирання дійок перед доїнням, можуть бути фактором передачі інфекції. Після прання на них залишаються патогенні бактерії. Різні мікроорганізми гинуть при різних температурах.

«Багаторазові серветки потрібно прати при температурі щонайменше 62−65°С. Вона знищує бактерії групи кишкової палички. Проте збудники контагіозних маститів, зокрема золотистий стафілокок є термостабільний і гине лише при 80°C, та й то через 15−60 хвилин», — пояснює к.в.н, ветеринарний лікар Консультаційного центру Асоціації виробників молока Віталій Захарченко.

Тому в господарствах, де виділяють збудники контагіозних маститів, рекомендують використовувати одноразові серветки.

«Більшість господарств перуть рушники в пральних машинах при температурі 30−40°С, недостатній для знезараження бактерій, що спричиняють мастит», — додає експерт.

«Хоч би якою була температура, якийсь із видів збудників залишається на випраному, висушеному рушнику, — переконаний директор Uman Labs Андрій Білан. — Нещодавно допомагали з’ясувати причини маститу на одному з господарств, де кількість хворих корів становила 30%. Насамперед дослідили в лабораторії кілька випраних рушників, якими витирають вим’я перед доїнням. Відібравши зразки, виявили золотистий стафілокок та енетеробактерії».

Багаторазові рушники замінили на одноразові паперові серветки, і через два тижні тестування кількість маститних корів зменшилась до 10%.

«Заміна багаторазових серветок на одноразові ще не вирішує проблему з маститом на фермі. Важливо працювати з персоналом. Так, доярці зручніше користуватися рушником, бо витрачається менше часу на витирання дійок, ніж індивідуальною серветкою. Суть така: одним боком рушника витирають дві передні дійки, другим — дві задні. Паперовим так не витреш, бо для кожної дійки — окрема серветка. А це займає час. Зачасту доярки поспішають і однією серветкою витирають кілька дійок», — говорить Андрій Білан.

На думку директора Uman Labs, у цьому разі слід мотивувати операторів доїння та інших працівників ферми: «У більшості випадків на фермі практикують штрафи, але не виплату бонусів. Як і інших, доярок потрібно заохочувати не поспішати і добросовісно виконувати всі операції протоколу доїння».

MilkUa.Info

Починаючи з 2014 року експорт українських товарів в ЄС збільшився на 60%.

Про це заявила в.о. заступника генерального директора урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Марина Неліна, повідомляє «Європейська правда».

«Зростання експорту з початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію в 2014 році склав 60%», — сказала вона.

У звіті про виконання Угоди про асоціацію відзначається, що питома вага торгівлі товарами з ЄС від загального обсягу зовнішньої торгівлі України становить 40,7%.

Відзначається, що ЄС став найбільшим торговим партнером України.

У структурі експорту переважають зернові, олійні культури і масла, зростає експорт ряду інших аграрних і харчових продуктів.

«Дуже активно відбувається гармонізація стандартів як в технічній сфері, так і в аграрній», — сказала Неліна.

Зокрема, 4161 стандарт був приведений у відповідність з європейськими нормами.

PigUA.info підбили підсумки з поширення африканської чуми свиней (АЧС) у світі за вересень 2019-го року.

Минулого місяця за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) нові спалахи африканської чуми свиней зафіксували у: Румунії — 340 спалахів, Польщі — 189, Угорщині — 164, Латвії — 22, Болгарії — 19, на Філіппінах — 7, у Південній Кореї — 6, Молдові — 5, Україні — 4, ПАР — 4, Сербії — 2, Словаччині —2, КНР — 2, В'єтнамі —1, Гонконзі — 1.

Так спалахи АЧС вперше зареєстрували на території наступних раніше благополучних країн:

На Філіппінах у присадибних господарствах провінції Рісаль. Хоча підозри виникли ще у серпні через збільшення смертності свиней, офіційне підтвердження надійшло у МЕБ лише 8 вересня. На боротьбу із поширенням вірусу влада країни виділила 82,5 млн песо (1,6 млн дол. США).

У Південній Кореї — 11 випадків хвороби. Станом на 29 вересня кількість свиней, що знищать у ході ліквідації спалахів сягнула 67 тис.

Близько сотні спалахів у присадибних господарствах району Ділі у Східному Тиморі, через які загинуло більше 400 свиней. Про спалахи у МЕБ повідомили 26 вересня.

В Україні виявили спалахи: у присадибному господарстві м. Новомиргород Кіровоградської області; у присадибному господарстві в м. Нова Одеса Миколаївської області; в ТОВ «Лідер» в с. Веселий Гай Новомиколаївського району Запорізької області.

В Росії: 43 тис. тварин знищили у ході превентивних заходів на свинокомплексі ТОВ «Прибалтійська м'ясна компанія три» (Калінінградська область); 40 тисяч свиней знищили на фермі ТОВ «НовСвин».

Китай випустив на ринок 20 тис. т свинини з державного резерву щоб зупинити стрімке зростання цін та для забезпечення стабільного постачання під час майбутніх свят у країні.

Польща шукає нові методи боротьби з АЧС, зокрема використання електричного паркана та ароматичних відлякувачів. Вірус поширився вже на третину території країни.

У Таїланді через побоювання можливого спалаху АЧС знищили 200 свиней. Департамент тваринництва країни заявив, що знищення свиней було «профілактичним заходом» після того, як дві свині раптово загинули в північній провінції Чіанграй, близько за 20 км від кордону з М'янмою. Результати дослідження показали, що тварини не були заражені вірусом, проте у 24 провінціях з 77 ввели обмеження на переміщення свиней та диких кабанів, свинячих туш, спермопродукції чи ембріонів для розведення.

pigua.info