АЧС вразила Кіровоградську область

22-квіт-2019

Фахівці ветеринарної медицини України зареєстрували новий випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) у Кіровоградській області. Про це повідомляє Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, передає УНН.

14 квітня в урочищі “Тараново 2” Вільхуватського лісництва Гайворонського району було виявлено труп дикого кабана. Діагноз АЧС було підтверджено лабораторними дослідженнями.

“В осередку захворювання проводяться заходи щодо локалізації та недопущення поширення збудника АЧС”, — уточнили контролери.

Джерело: УНН

Більше новин
Перелік товарів критичного імпорту буде змінюватися на користь української промисловості
12-квіт-2022

Уряд та Міністерство економіки України перебувають у постійному діалозі з підприємцями та розглядають їхні запити щодо розширення переліку товарів критичного імпорту. Подальше його розширення буде залежати від стабільності фінансової системи держави.

Про це йдеться в повідомленні Мінекономіки.

Як зазначається, на початку війни, яку розпочала росія проти України, уряд схвалив перелік товарів критичного імпорту, що потрібні державі в умовах воєнного часу. Його мета — обмежити виведення за кордон валюти та зміцнити економіку. Сьогодні бізнес поступово відновлює свою активність.

«Уряд тримає курс на виробничий протекціонізм. Йдеться про максимальне нарощення власного виробництва та імпортозаміщення там, де це можливо. Тому йдемо назустріч українській промисловості — працюємо з галузевими асоціаціями виробників та коригуємо список товарів критичного імпорту, якщо бачимо, що в цьому є потреба», — сказано в повідомленні.

У той самий час, зазначили в Мінекономіки, за рахунок такого регулювання вдалося запобігти надмірному витоку валюти з України, а, отже, й ослабленню економіки.

«У майбутньому перелік товарів критичного імпорту буде змінюватися залежно від того, наскільки успішно досягатимемо балансу між обсягами валютних оплат за кордон та обсягом валютних надходжень до країни. В ідеалі ці два показники повинні приблизно дорівнювати одне одному», — повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

biz.censor.net

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
Розпочато другий етап грантової програми підтримки органічного сектору
22-серп-2022

Об’єднання «Органічна ініціатива» оголошує початок 2-го етапу грантової програми «Підтримка органічного сектору в Україні».

Згідно з опитуванням органічного бізнесу, що було проведено об’єднанням «Органічна ініціатива» та громадською спілкою «Органічна Україна» в середині липня 2022 р., близько 70% операторів повністю або частково продовжують впроваджувати органічне виробництво на своїх господарствах або переробних підприємствах.

Опитування показало, що найбільше на внутрішній ринок впливають низька купівельна спроможність споживачів і зменшення попиту на органічну продукцію, зокрема, через переміщення значної кількості населення в інші регіони України та за кордон, порушені ланцюги постачання через зруйновану інфраструктуру та закриття частини роздрібних торговельних мереж.

Тому другий етап грантової програми буде спрямований на посилення спроможності органічного сектору, підтримку органічних операторів, виробників та переробників органічних сертифікованих харчових продуктів з акцентом на збут, продажі та маркетинг на внутрішньому ринку.

Важливим на цьому етапі є створення передумов для збереження та подальшого розвитку органічного сектору України. Надаватиметься підтримка ініціативам, що сприятимуть відновленню економічної спроможності операторів та надавачів послуг органічного ринку.

Заявки на отримання грантів приймаються до 12 вересня 2022 року на електронну адресу info@organicinitiative.org.ua.

agroportal.ua

Детальніше
«Зернова ініціатива» сприяє падінню світових цін на продовольство
28-вер-2022

Зокрема, Індекс продовольчих цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) за підсумками серпня становив 138 пунктів. Це на 2% менше, ніж у липні. Це також на 13,6% менше, ніж у березні цього року, коли був зафіксований максимальний ріст індексу. Про це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури. 

«Зі старту реалізації «зернової ініціативи» з портів Великої Одеси уже відправлено майже 5 млн тонн агропродукції. Завдяки цим обсягам не тільки знижуються світові ціни на продовольство, але й покращується гуманітарна ситуація в тих країнах, де населення опинилось на межі голоду, зокрема в Ефіопії та Ємені.

Ми продовжуємо активно співпрацювати з ООН над тим, щоб Ініціатива працювала не тільки як економічний інструмент, але і як інструмент стабілізації гуманітарної ситуації в світі.

Окрім цього, разом з ЄС та Молдовою продовжуємо реалізовувати ініціативу «Шляхи солідарності», яка передбачає розвиток альтернативних морським портам логістичних маршрутів для експорту української агропродукції. Разом з міжнародними партнерами ми використовуємо усі наявні можливості аби мінімізувати шкоду глобальній продовольчій безпеці, завдану повномасштабним вторгненням росії», — прокоментував Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України.

Індекс цін на зернові FAO за підсумками серпня склав 145,2 пункти, що на 1,4% менше, ніж у липні, та на 14,6% менше, ніж у березні цього року.

Індекс продовольчих цін FAO відображає щомісячну динаміку міжнародних цін кошика продовольчих товарів. Зокрема, показник включає в себе 5 індексів: цін на м’ясо, молочну продукцію, зерно, рослинні олії та цукор.

аgravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок