АЧС є основним драйвером змін попиту на тваринний білок

За даними Державної служби статистики за 10 місяців 2020-го м’ясопереробні підприємства випустили 251,7 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. Це на 5,5% чи понад 13 тис. т більше ніж за відповідний період минулого року, додають аналітики Асоціації «Свинарі України».

«Значною мірою згаданий приріст обумовило активніше виробництво мороженої свинини. Так, хоча частка такої продукції в структурі загального виробництва залишається досить невеликою, проте на станом на кінець жовтня м’ясокомбінати випустили 24,4 тис. т такої продукції, тобто на 40% чи майже 7 тис. т більше ніж рік тому. За рахунок цього питома вага мороженого м’яса в структурі виробництва свинини зросла з 7% до майже 10%,» — роз’яснили в Асоціації «Свинарі України».

«Крім цього, на 5,9 тис. т збільшилося і виробництво основного продукту — свіжої, охолодженої та мороженої свинини, яке за звітний період склало 219,7 тис. т. При цьому, хоча понад ¾ цих об’ємів приходиться на охолоджені півтуші, позитивну динаміку забезпечило активніше ніж торік виробництво так званого «крупного куска» — необвалених окостів, лопаток та їх відрубів: якщо за січень-жовтень 2019-го випуск такої продукції склав 12 тис. т, то цьогоріч він зріс на 65% та майже сягнув 20 тис. т,» — додають галузеві аналітики.

Щодо загального доробку м’ясопереробної галузі, то сумарний випуск м’яса, субпродуктів та жиру склав 1,33 млн т за аналізований період. Хоча в натуральному вираженні такий результат на 21,4 тис. т менше ніж рік тому, проте за підсумками 10 місяців відставання показника скоротилося до 1,5% з майже 2% за результатами трьох кварталів.

pigua.info

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Британське державне агентство аграрних платежів опублікувало правила розподілу безмитної тарифної квоти на яйця птиці і альбуміни з України.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ України.

Як зазначається, правила розподілу безмитної тарифної квоти на зазначену продукцію здійснюються відповідно до положень Угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

Адміністрування безмитних тарифних квот на яйця птиці і альбуміни з України в Великобританії здійснюється через систему імпортних ліцензій. Обсяг квоти розподіляється рівними частинами щоквартально - по 25% від загального обсягу квоти.

За інформацією МЗС, британський уряд оголосив про початок прийому заявок на імпорт українських яєць птиці на II квартал 2021 року. Оскільки заявок на імпорт яєць і альбумінів з України за перший квартал поточного року не приймали, безмитна тарифна квота на другий квартал 2021 року становить 50% від визначеного угодою кількості (204,5 тонни продукції).

Крайній термін подачі заявки імпортером для здійснення безмитного імпорту в другому кварталі 2021 року - 5 березня.

Заявку на отримання ліцензії на імпорт може подати будь-яка британська компанія, яка імпортувала щонайменше 25 тонн аналогічної продукції в період з 17 вересня 2019 року до 16 вересня 2020 року або з 17 вересня 2018 року до 16 вересня 2019 року. Термін дії ліцензії на імпорт - 9 місяців (до 31 грудня 2021 року).

agroportal.ua

Через мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (постанова НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану») аграрії не можуть придбати імпортну сільгосптехніку.

«Обмежень на ввіз сільгосптехніки немає, тим більше якщо вона оплачена наперед. Але наразі можна розраховуватись із постачальником зерном, а виробник техніки може його продати у своїй країні», — рекомендує перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю для AgroPortal.ua.

Насіння, ЗЗР, запасні частини вже додані до переліку товарів критичного імпорту. Вирішення питання щодо додання сівалок очікується до кінця тижня. 

«Щодо іншої техніки потрібно домовлятися з постачальником шляхом іншого розрахунку. Тому вертаємось до бартерних операцій: на період воєнного стану тільки такий шлях», — зауважує Тарас Висоцький.

agroportal.ua