АЧС «переступила» Польщу і пішла далі на захід

В 2020 році виробництво м’яса в Іспанії досягло рекордних показників, відповідно в країні зростає споживання фуражу та виробництво кормів.

«Загалом потреба Іспанії складає в 35−36 млн т зернових, з яких 27 млн т буде направлено на годівлю тварин, 5 млн т — потреба для харчової промисловості, 3 млн т буде спрямовано на промислові потреби та решта — на посів» — розповідає Хосе Мануель, представник Асоціації торгівлі зерновими та олійними культурами Іспанії.

Таким чином, Іспанія планує експортувати 5 млн т пшениці з Франції, України, Румунії.

«Потребу в кукурудзі Іспанія розраховує закрити завдяки експорту з України», — заявив Хосе Мануель.

 agravery.com

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 1115-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.

Про це повідомляє прес-служба Офісу Президента.

Документ передбачає зниження ставки ПДВ з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, зокрема: великої рогатої худоби, свиней, молока незбираного, пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків, насіння льону, свиріпи або ріпаку, соняшнику та інших олійних культур.

Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій у галузь та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства.

Також реалізація норм закону знизить мотивацію платників податку до оптимізації податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, що зменшить втрати бюджету та сприятиме детінізації у сфері аграрного виробництва.

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

В умовах війни проблем українського агросектору безліч, але головною залишається – заблоковані морські порти. Європейський напрямок експорту не може забезпечити українським обсягам вивозитись вчасно. Корка на кордоні з вагонів-зерновозів, в свою чергу тримає наповненими елеватори всередині країни. А наступні жнива розпочнуться через місяць. Думки великих гравців зернового ринку, щодо проблем які виникають на тлі малих можливостей експорту, зібрано у матеріалі: Логістичний колапс: елеватори повні, а на кордоні черги зерновозів.

40 тонн насіннєвої картоплі передала компанія «Агріко Україна» тільки через гуманітарний штаб Всеукраїнської Аграрної ради, який працює спільно із благодійним фондом SaveUa. Загалом, населення отримало 600 тон насіннєвої картоплі від Агріко з початку війни. В компанії роздавали два сорти картоплі, які вже в кінці серпня дадут врожай, а значить і їжу домогосподарствам по всій країні. Бо 80−90% картоплі вирощується саме в домогосподарствах.  Деякі селяни, зможуть більше посадити, за рахунок додаткового насіння. Городники також планують вирощену картоплю роздавати нужденним. 

В яких сферах сільського господарства зросли зарплати, а в яких знизились? Відповідь на ці питання дають аналітики кадрового агентства grc.ua. За їх даними, найвищі зарплати пропонують на Київщині та Полтавщині. Найнижчі зарплати в травні у відкритих вакансіях пропонуються у Чернігівській області. Загалом, в агросекторі, середня зарплата зросла з 13 300 грн у квітні, до 16 600 грн у травні. Компанії озвучують, що в умовах війни одним з головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Проте більшість з тих підприємств та організацій, що працюють, не мають змоги платити співробітникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам, яких наймають компанії, пропонують зарплати теж нижчі, аніж це було до війни.

Чи не щодня ДСНС повідомляє про підрив тракторів під час польових робіт. Протитанкові міни залишаються після себе окупанти. Станом на середину травня, площа бойових дій становить до 11 млн га, майже половина з цих територій може бути «забруднена» вибухонебезпечними предметами. Після огляду місця підриву, сапери знаходять ще декілька вибухонебезпечних предметів. Трактори, зазвичай під списання, а водії часто гинуть чи отримують травми. Зі слів керівників господарств, заявки на розмінування вони відправляли чи не вперший день звільнення територій від росіян, але сапери не квапляться розміновувати поля. Правоохоронці кажуть, що сьогодні найголовніше завдання це розміновування будівель та доріг, тому сьогодні вони просто не встигають оглядати поля. Про проблеми розмінування українських полів в матеріалі за посиланням.

Окуповані території зменшили кількість посівних площ в Україні. Також багато підприємств просто знищили російські окупанти. Вирішити проблему із зменшенням посівних площ законодавці вирішили за рахунок земель, які до цього не оброблялись. Для цього було ухвалено закон № 2145-IX. Документом закріплена можливість передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року землеволодінь сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності,  а також ряду інших СГ землеволодінь, з орендною платою до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Agravery.com

Вторгнення росії в Україну матиме далекосяжні наслідки для молочної промисловості, адже війна прискорить інфляцію критично важливих ресурсів у ланцюжку постачання молочних продуктів.

«Глобальний ланцюжок поставок досі не відновився після збоїв, пов'язаних з пандемією, а вторгнення росії в Україну тільки посилило ситуацію», — зазначає аналітик Daily Dairy Report Бетті Бернінг, пише Dairy Herd Management.

За словами аналітика, вторгнення росії в Україну скоротить споживання молочних продуктів у цих країнах і також вплине на світову молочну промисловість, необов'язково через зміни попиту та пропозиції, але через зростання цін на молочні продукти.

За даними Rabobank, на росію та Україну припадає 18% світового експорту кукурудзи — ключового кормового інгредієнта молочних раціонів у всьому світі. Через зростання цін на кукурудзу та інші фактори виробництва ціни на молоко та молочні продукти, ймовірно, також зростатимуть. Вищі ціни на молочні продукти загрожуватимуть глобальному споживанню, особливо дорогих молочних продуктів.

agroportal.ua