АЧС: нові випадки у Донецькій та Закарпатській областях

Більшість українських свинарів не має можливості утримувати велике поголів’я і тому постійно його скорочує, замість того, щоб закуповувати нових тварин. Щоб триматися на плаву, вони змушені підвищувати ціни на свою продукцію, хоча на модернізацію грошей все одно бракує. Так і виходить замкнене коло, пише у своєму блозі на «fi.новини» Артем Ковбель, партнер Kreston GCG.

Зважаючи на те, що світові ціни на свинину знижуються, ми опинилися у ситуації, коли імпортувати іноземний продукт стало вигідніше, ніж купувати вітчизняний. Відповідно, українська свинина програє і на світовому ринку і втрачає на об’ємах експорту.

За словами Ковбеля, ми втратили статус нетто імпортера свинини ще минулого року, коли частка імпорту перевищила експорт. Правда тоді ситуацію згладжував один факт: сукупна вартість експорту склала $10,5 млн, а імпорту – $9,96 млн і, формально, можна було стверджувати, що свинини ми продаємо більше, ніж купуємо.

За даними ДФС, у першому півріччі цього року імпорт майже в 9 разів перевищив показник минулого року: в Україну ввезли 8,4 тис. тонн свинини загальною вартістю $15,4 млн, тоді як за аналогічний період минулого року було ввезено 924 тонни.

І, за словами Ковбеля, частка імпорту зростатиме й далі.

Ще одна річ, що свідчить про відсталість і подальший занепад українського свинарства — нездатність уже кілька років узяти під контроль захворювання свиней на АЧС. За словами Ковбеля, в Україні досі немає досліджень з цього питання, а це значить, що АЧС розповсюджуватиметься і далі по українських господарствах.

Ковбель робить невтішний прогноз: найближчим часом Україна не зможе наростити виробництво і експорт своєї продукції. Показник імпорт свинини зріс одразу з кількох причин і, навіть за найсприятливіших умов, потрібно чимало часу на їх усунення. У випадку нашої країни,  державна влада не вирішує проблеми, що накопичилися як у свинарстві, так і  в тваринництві загалом.

За матеріалами: agroday.com.ua

Південно-західна частина Вінницької області дуже потерпає від посухи. На сьогоднішній день у цьому регіоні кукурудза страждає від нестачі вологи, намагається цвісти, а качанів немає, водночас має висоту лише 1,5 м і далі не росте.

Про це AgroPortal.ua розповів менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону LNZ Group Леонід Чорний.

Леонід Чорний, менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону LNZ Group

«Перспектива того, що будемо мати високий урожай або взагалі урожай, дуже мала. З огляду на це, фермери частину таких площ вже запускають на силосну кукурудзу або якийсь зелений корм, а площі готують під озимі. Таким чином вони хочуть бодай якось компенсувати свої витрати. Хоча з неї і силосу буде небагато, адже немає качана, який є основою для нього».

Він додає, що у цьому регіоні з початку посівної, яка проводилась у квітні, й до сьогоднішнього часу є такі місця, де опадів випало лише 50 мм. За день випадало 3-4 мм опадів, які випаровувались до того, як доходили до ґрунту. Тобто за цей період, можна вважати, випала нульова кількість опадів.

За словами Леоніда Чорного, північ Вінницької області та Житомирщина мають трохи кращу картину. Там час від часу йшли дощі, тож кукурудза у більш-менш доброму стані. Вона має качан, є з цвітом, а є й така, що вже відцвіла. Десь є підсихання нижнього листя, його не так багато — листок-два втрачено, але культура вегетує. 

AgroPortal.ua

5 липня відбулись слухання Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, присвячені перегляду економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на тему: «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію». Участь від Мінекономіки взяли заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка та заступник Міністра Михайло Лев.

Тарас Качка зауважив, що на сьогоднішній день окремі частини торговельної частини Угоди про Асоціацію вже майже вичерпали свій потенціал.

«Україна виступає за якомога глибший перегляд Угоди про асоціацію, торкаючись не тільки торговельної та економічної частини. Ми зацікавлені у поглибленій торговельній лібералізації, модифікації правил СФЗ, укладанні Угоди АСАА та інших амбітних та перспективних положеннях, які сприятимуть подальшій інтеграції України до Європейського Союзу», — зазначив Тарас Качка.

Торговий представник України підкреслив, що Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС формувалась на базі торгової статистики 2000-х років, і більше не відповідає економічним реаліям сьогодення та не надає додаткових можливостей для подальшої торговельної та виробничої кооперації.

Заступник Міністра зазначив, що Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України і Мінекономіки продовжує тісну взаємодію зі стороною ЄС з метою інтенсифікації торгівлі.

me.gov.ua

Станом на 27 листопада з початку 2020/21 з України експортовано 21 млн т зернових культур, що на 2,6 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 11,8 млн т; ячменю — 3,7 млн т; жита — 1,7 млн т; кукурудзи — 5,1 млн т. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 68,8 тис. то, що на 81,9 тис. т менше, ніж за відповідний період минулого МР.

agravery.com