АЧС: новий спалах на Київщині

Відкриття нових можливостей для експорту української продукції та зменшення кількості нотифікацій – питання, які обговорювалися під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Індонезія Василя Гамяніна.

«Ринок Індонезії є одним із перспективних для українського експорту. Дуже сподіваюся, що ми зможемо не лише вийти на нього з новими товарними позиціями, а й поглибити співпрацю за тими напрямками, які в нас вже є», - зазначила Владислава Магалецька.

Україна домовляється з Індонезією про відкриття ринку країни для декількох товарних позицій, серед яких – молоко та молочні продукти, столові яйця, яловичина тощо. Інтенсифікація цієї роботи – одне із головних завдань фахівців Держпродспоживслужби та українських дипломатів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Держава почала впроваджувати 3 нові програми підтримки українців, які можуть постраждати через січневий карантин зимових канікул. Це: програма «Допомога працівникам та ФОП — 8 тис. грн», «Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин» та «Одноразова компенсація суб’єктам господарювання ЄСВ».

Зауважимо, що подача заявок на першу з програм (так звану «8 тис. грн») продовжена до 31 грудня, на дві інші необхідно подати документи до 21 грудня.

«Такі терміни встановлені, оскільки більшість виплат ми плануємо здійснити до кінця року. По суті, до того моменту, коли люди підуть на січневий карантин. Наша ціль — щоб підприємці і працівники отримали кошти до локдауну і змогли пережити його в спокійному форматі. Ми намагалися зробити максимально спрощений порядок подачі заявок з мінімальним переліком документів», — розповів Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За словами міністра, є чіткий перелік видів економічної діяльності, які можуть постраждати у зв'язку з посиленням карантину і які підпадають під реалізацію програм. З урахуванням цього переліку реалізовуються 2 програми — «8 тис. грн» (через портал «Дія» та «Компенсація ЄСВ» (через регіональні ДПС). Слід додати, що третя програма «Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин» не прив’язана до переліку та реалізується через регіональні Центри зайнятості.

agravery.com

Цей тренд спостерігається останні кілька тижнів. Основна причина — зниження попиту з боку Китаю, ключового імпортера агропродукції (зокрема й молочної) та інших ресурсів.

Про це повідомляє телеграм-канал «ТвійМолочнийЗануда».

Базуючись на даних вебінару StoneX, динаміці торгів Global Dairy Trade (GDT) та результатах зовнішньої торгівлі за березень, аналітики телеграм-каналу формулюють ланцюжок причин, який призвів до зниження китайського попиту на імпорт:

1. Усе завжди починається з сировини. За даними міністерства сільського господарства Китаю, ціна на сире молоко продовжила зниження в першому кварталі 2022 року. Це зниження в грудні становило 2% порівняно з березнем і 5% порівняно з липнем 2021 року.

Тренд зниження, який спостерігається вже три квартали поспіль спровокований відразу кількома факторами:

зниження цін у роздрібній торгівлі через ріст пропозиції;

зростання виробництва сирого молока;

рекордні обсяги імпорту біржових молочних продуктів у 2021 році.

Водночас, як зазначається у повідомленні, через брак даних про наявні запаси біржових молочних товарів неможливо достеменно говорити про вплив динаміки та тренду споживання молочних продуктів у Китаї за минулий рік.

2. Попри здешевлення вартості сирого молока в юанях його ціна в доларах США залишалась стабільною через плавне укріплення національної валюти. На тлі невпинного росту світових цін на біржові товари собівартість їх виробництва в середині Китаю також залишалась без змін.

Якщо порівняти ціни сухого незбираного молока (СНМ), помітно, що вартість новозеландського продукту в Китаї (з фрахтом та імпортним очищенням) вже в лютому зрівнялась із собівартістю виробництва місцевої сировини. Подібна ситуація (рівняння трендів) останній раз спостерігалась у 2017 та 2014 роках.

3. Ще до початку нової ковідної хвилі в Китаї спостерігалось уповільнення росту імпортного попиту. Індикатором цього може бути і низхідна динаміка останніх трьох сесій GDT. Офіційні показники імпорту молочних товарів у Китай за березень підтвердили ці очікування — обсяги ключових товарів до березня 2021 року впали майже на третину: сироватка — -50%, молоко товарне — -35%, СНМ — -30%, СЗМ — -27%, сири — -28%.

Імпорт сироватки з січня по березень впав на 47% порівняно з першим кварталом 2021 року. Головна причина — небажання свинарів купувати сироватку для годівлі тварин.

4. При цьому, показники торгівлі у квітні-травні можуть бути більш вражаючими. Жорсткий локдауд в Шанхаї за останній місяць вже призвів до колапсу в китайських портах, зміни торгового балансу вже впливають на девальвацію юаня. Споживання і логістика харчових продуктів також були досить обмежені в певних частинах країни.

Milkua.info

Україна, за прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку і Всесвітньої продовольчої організації, протягом наступних 10 років продовжить покращувати свою позицію на світовому ринку і, потенційно, увійде в топ-5 країн експортерів зернових, збільшивши свою частку до майже 14%.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ.

Згідно з повідомленням, очікується, що на світовому ринку збережеться тенденція до збільшення виробництва зернових. Так, згідно з оцінкою, в зв'язку зі збільшенням врожайності світове виробництво зросте на 375 млн тонн і перевищить 3 млрд тонн, зокрема, виробництво пшениці збільшиться на 86 млн тонн - до 839 млн тонн.

За прогнозами, виробництво пшениці в Україні на кінець 2029 року сягне 34 млн тонн або 4,1% світового виробництва. Для порівняння, в 2019 році виробництво пшениці було 28 млн тонн або 3,7% світового виробництва.

«Не дивлячись на те, що посівні площі під пшеницею, очікувано, залишаться майже незмінними, нарощування виробництва буде досягнуто за рахунок збільшення продуктивності на 20% - з 4,11 т / га в 2019 році - до 4,94 т / га в 2029 році . Також очікується, що Україна і надалі буде збільшувати експорт пшениці і на кінець 2029 він становитиме трохи більше 25 млн тонн», - наголошується в повідомленні.

ptichki.net