АЧС: новий спалах на Херсонщині

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів отримала повідомлення від Посольства Королівства Саудівська Аравія в Україні щодо скасування тимчасової заборони щодо імпорту окремої продукції в КСА.

Саудівською організацією продовольства і медикаментів було ухвалено рішення про скасування заборони на імпорт м’яса птиці, яєць, продуктів птахівництва та похідних продуктів з України.

Підставою для ухвалення зазначеного рішення став звіт, надісланий до Міжнародного епізоотичного бюро (ОІЕ) від 14 травня 2017 року щодо відсутності на території України високопатогенного грипу птиці.

Прес-служба Мінагрополітики

Кабмін готує рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й аграрних — ініціює зміни до митного тарифу України. Ініціатором рішення є секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Зазначається, що, зокрема, пропонується встановити нульову митну ставка при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням тварин вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита).

Відповідний законопроєкт уряд схвалив, тепер його чекають у парламенті. Що це означає для АПК — учасники ринку та депутати обговорили на засіданні аграрного комітету.

АgroРolit.com

Європейські партнери України відзначили позитивний темп у реформах за останні місяці, зокрема й у реалізації семи пунктів, які були визначені під час надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Про це говориться у повідомленні Урядового порталу.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль відзначив, що за останні шість місяців була проведена продуктивна робота в частині повноцінного функціонування секторальних «безвізів» із Євросоюзом.
«Енергетичний, транспортний „безвізи“, економічний „безвіз“ щодо скасування тарифів і квот. З 1 жовтня запрацює митний „безвіз“, наступного року — промисловий. Для українського бізнесу — це мільярди гривень прибутків уже зараз і десятки мільярдів у можливостях для розвитку», — зауважив він.
Крім того, під час візиту було підписано п’ять важливих угод. Як відзначив Денис Шмигаль, Україна тепер є частиною «Цифрової Європи» — угоди для фінансування проєктів цифровізації та ІТ-технологій на 7,5 млрд євро.
«Ми отримали додаткові 500 млн євро на житло для внутрішньо переміщених осіб і підтримку малих фермерських господарств. Ще 122 млн євро на різні гранти для держави та громадянського суспільства», — зазначив очільник уряду.
Підписано також угоди про співробітництво в митній та податковій сферах, що, за словами прем'єр-міністра, дозволить Україні повністю привести ці органи до найкращих європейських стандартів.

Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

Такий прогноз зробили аналітики Української зернової асоціації.

Експорт з України при цьому може сягнути 31,5 млн т за умови суттєвого збільшення пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності Україна може розраховувати на обсяг близько 25-30 млн т в 2022/2023 МР.

Окрім того, перехідні залишки з 2021/22 МР склали близько 25,9 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 36,6 млн т, а за песимістичними — близько 48 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 20,8 млн т попри суттєво нижчий показник, аніж минулого року (33 млн т), проте цей обсяг втричі більший, ніж Україна споживає на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — говориться у повідомленні. 

Прогноз урожаю ячменю залишився без змін — 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 27,3 млн (минулого року — 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику прогнозується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт — 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т). Збільшення експорту насіння соняшнику пояснюється обмеженнями експорту олії через логістичні проблеми.

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,65 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт в 2022/23 МР очікується на рівні 1,45 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР оцінюється на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/23 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. Проте розблокування чорноморських портів значно спростить логістику та вартість перевезень зерна на експорт, і виробники зможуть отримати більшу ціну за вирощений врожай відповідно до тої ціни, яка склалася на світовому ринку. Розблокування українських портів та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно відновити український експорт зерна до країн, які вкрай його потребують», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua