АЧС: експерти прогнозують дефіцит свинини на рівні 12 млн тонн

З початку 2017 року в Україні зареєстровано 85 випадків АЧС (75 - домашні, 10 - дикі) в т.ч. вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей.

Останні випадки АЧС зареєстровано 15 та 16.07.2017 в особистих підсобних господарствах громадян в Харківській та Чернігівській областях.

Всього, з 2012 року на території України зареєстровано 233 випадки захворювання на АЧС в 23 областях України, а саме:

           У кожному випадку підтвердження АЧС проводяться заходи відповідно до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.03.2017 за № 432/30300, а саме:

- визначення меж неблагополучного пункту;

- визначення меж зон захисту та нагляду;

- встановлення карантину;

- контроль за переміщенням підконтрольних вантажів, карантинні пости та дезінфекція автотранспорту при в’їзді/виїзді у неблагополучний пункт;

- вилучення і знищення сприйнятливого поголів’я свиней в неблагополучному пункті;

- дезінфекція і дератизація в осередку захворювання;

- заходи в зонах захисту та нагляду;

- зменшення щільності диких кабанів;

- моніторинг в дикій фауні;

- роз’яснювальна робота серед населення.

В результаті проведених заходів в Україні оздоровлено 221 із 233 неблагополучних по АЧС пунктів. При цьому не було зареєстровано жодного повторного випадку АЧС в оздоровлених неблагополучних пунктах.

Станом на 18.07.2017 карантин продовжує діяти у 12 неблагополучних пунктах по АЧС в Полтавській (3), Закарпатській (3), Київській (2), Черкаській (2), Харківській (1) та Чернігівській (1) областях.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Українські виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавлені у підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки до Тернопільської області, в рамках якої він взяв участь у відкритті проекту з виробництва молока найвищої якості на одному з українських молокопереробних підприємств.

«Для того щоб нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, в залежності від вимог країни призначення», - зазначив Володимир Лапа.

Голова Держпродспоживслужби також додав, що до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу, тому що воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

На сьогодні 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті. Однак, перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка. Право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств, зокрема, молоко та молокопродукти українського виробництва постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію.

За словами Володимира Лапи, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно. Такий процес переходу вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, але й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Завершився дослідний етап проєкту ФАО «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)». Наразі аналітики обробляють та систематизують отримані дані для визначення реальної ситуації застосування протимікробних препаратів у тваринництві в Україні.  

За результатами отриманої інформації сформовано «Атлас антибіотиків» — каталог з близько 200 назв препаратів, які найчастіше застосовують українські тваринники. Крім того, відбувається обробка та аналіз даних дослідження щодо вмісту залишків протимікробних препаратів у продукції.

Проєкт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» реалізують в Україні з вересня 2020 року. Загалом зібрано 425 зразків продуктів тваринного походження з господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво — виробники курятини та яєць, бджільництво, скотарство) та представників присадибного сектору. Окрім того, закуплено обладнання для дослідження зразків на вміст залишків протимікробних препаратів, систематизації та аналізу отриманих даних.

Загалом до дослідження залучили більше 600 респондентів — представників тваринницьких господарств, присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України.

Реалізація проєкту дозволить оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві, покращити нормативно-правову базу та політику в Україні щодо цієї проблеми, покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу, дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».

Вся економічна система вітчизняного АПК досить сильно постраждала з початку вторгнення росії до України. Зміни відбулись не лише в торгівлі, а вздовж усього ланцюга: від полів до експортних ринків.

Таку думку висловила посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева в колонці на «Інтерфакс-Україна».

«Говорячи про ринки збуту, насамперед маємо зазначити суттєве зменшення фізичних обсягів експорту через проблеми з логістикою, відповідно і значне зменшення валютних надходжень від продажу продукції АПК за останні три місяці», — констатує вона.

На думку експерта, фактично найбільшою проблемою в експорті сьогодні є фізична неможливість (або ж значна обмеженість) доставляти зернові нашим традиційним покупцям.

«Абсолютно невдячна справа прогнозувати розвиток ситуації в умовах активних бойових дій на частині території країни та за тимчасової окупації іншої частини наших областей. Сказати тут можна лише одне: чим далі триває агресія і війна росії проти України, тим складнішою стає ситуація для вітчизняного АПК і світових ринків, які щодалі виходять з рівноваги», — вважає Трофімцева.

Позитивними для українського експорту вона вважає лібералізацію ринків ЄС і Великої Британії. Відміна імпортних обмежень, включаючи тарифні квоти, є додатковим вікном можливостей для компаній, які вже мають так званий «єврономер».

Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України

«Зважаючи на всі обставини, можна очікувати падіння показників експорту продукції АПК на 40−45%. Але такі прогнози теж не будуть точними, оскільки цей результат залежатиме від подальшого розвитку подій з активними воєнними діями, успішності розблокування портів та від швидкості деокупації наших територій».

agroportal.ua