8 жовтня 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №10 (98), жовтень 2018

Збитки українських експортерів від закриття європейського ринку курятини становитимуть близько 14,5 млн євро на місяць. Про це у коментарі УНН заявив аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Андрій Мартиненко, коментуючи введену європейцями заборону на поставки української курятини у ЄС.

Розрахунки експерта підкріплені показниками експорту української курятини у ЄС. За 11 місяців 2019 року він склав 159,6 млн євро, що становить 33% від загального експорту курятини Україною, інформує Мартиненко.

“Виходячи з наявних цифр попереднього року може припустити, що тимчасова втрата ринку ЄС коштуватиме вітчизняним виробникам в середньому 14,5 млн євро за місяць”, — каже фахівець.

Сьогодні ЄС — надважливий торгівельний партнер для України, продовжив експерт.

Так, за 11 місяців 2019 року експорт вітчизняної продукції АПК до ЄС склав 7,2 млрд дол. США, що становить 36% від загального експорту української агропродовольчої продукції, додав він. Саме тому, Україна має вжити негайних заходів, аби відновити поставки української курятини у ЄС. Для цього потрібно вчинити ряд дій, вважає Мартиненко.

“Для початку Держпродспоживслужбі потрібно вжити заходів з метою недопущення поширення захворювання. Тобто, по факту локалізувати проблему для того, щоб отримати дозвіл на відновлення експорту з інших областей України, вільних від грипу птиці. Як це було в кінці 2016 року коли діяла аналогічна заборона, але завдяки виконанню профілактики грипу птиці та ефективній роботі Держпродспоживслужби, з лютого 2017 року в Україні не фіксувалися випадки грипу птиці і заборона була знята”, — пояснює експерт.

Натомість, українським виробникам варто подумати про диверсифікацію ринків збуту своєї продукції, радить Мартиненко. Окрім ЄС, Україна експортує значну частину м’яса птиці на ринки Азії та Африки, додав він.

Джерело: УНН

Робота швейцарсько-українського Проекту з безпечності молока продовжена до квітня 2019 року. Про це повідомив директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хальгер Тауш.

Це свідчить про актуальність проблематики, над якою Проект працює спільно з Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, підкреслив він.

З моменту запуску проекту «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні» у жовтні 2015 року планувалося, що він завершиться 31 грудня 2018 року.

За словами Хальгера Тауша, у найближчій перспективі отриманий досвід буде узагальнено, проаналізовано, а на його основі буде напрацьовано розширену концепцію, яка стане дорожньою картою для України.

Загалом за час роботи Проекту з безпечності молока було доопрацьовано 12 нормативно-правових актів, які стосуються виробництва молока; відбулося 50 місій, понад 500 тренінгів; обладнано лабораторії з тестування сирого молока; проведено ряд круглих столів; розроблено та запроваджено у Держпродспоживслужбі напрямок з оцінки ризиків; суттєво підвищено обізнаність всіх зацікавлених осіб про систему контролю за безпечністю молока тощо.

milkua.info

На сьогодні експорт молока та вершкового масла з України перевищив імпорт.

Наразі, країна займає 6 місце за об'ємом експорту вершкового масла, 8 місце — молока та 10 місце — сирів. Попри це Україна все ж більше купує сирів, ніж продає їх на зовнішньому ринку.

Серед найбільших експортерів молокопродуктів з України лідирує «Вінницький молочний завод „Рошен“», який за 6 місяців 2019 року отримав 550−600 млн грн від зовнішньої торгівлі.

Загалом рейтинг експортерів молокопродукції за результатами першої половини 2019 року виглядає наступним чином:

«Вінницький молочний завод „Рошен“» — 550−600 млн грн;

«Мілкіленд Інтермаркет» — 300−350 млн грн;

«Яготинський маслозавод» — 200−250 млн грн;

«Комо-Експорт» — 200−250 млн грн;

«Лакталіс-Україна» — 150−200 млн грн;

«Доменік» — 100−150 млн грн;

«Фуд Девелопмент» — 100−150 млн грн;

«Куп'янський молочноконсервний комбінат» — 100−150 млн грн;

дочірнє підприємство «Ружин-Молоко» — 95−100 млн грн;

«Рожищенський сирзавод» — 90−95 млн грн.

Крім того, за розрахунками аналітичного агентства «Інфагро» у 2019 році очікується скорочення експорту майже на 30%, а імпорт всіх молочних, молокомістких продуктів підвищиться більш ніж на 50%.

Agravery.com з посиланням на дані аналітичної системи YouControl

Україна та Польща домовилися про спрощення контрольних процедур для імпорту та експорту аграрної продукції. Будуть усунені усунути бар‘єри у торгівлі продукцією тваринного походження, зокрема свинини. Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомила перша віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Польська сторона забезпечить роботу ветеринарних і санітарних служб у режимі 24/7. Для цього працівники відповідних служб будуть переведені на українсько-польський кордон. Також контрольні процедури буде спрощено. Зокрема лабораторні дослідження можна буде робити не на кордоні, а в місті призначення. Це значно скоротить час перетину кордону.

«Ми також домовилися усунути бар‘єри у торгівлі продукцією тваринного походження, зокрема свинини. Для України важливо забезпечити транзит свинини, яловичини та баранини до третіх країн через територію Польщі, що вимагає відповідних ветеринарних рішень. Ми також домовилися більш ефективно використовувати усі модальності для перевезень, зокрема контейнерні перевезення через польські порти», – додала Юлія Свириденко.

аgravery.com