Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Вихід Британії з ЄС або так званий Brexit відкриває їй можливості знизити витрати на продовольство, зокрема завдяки вигідним договорам з Україною на поставки зерна та м’яса птиці. Про це повідомив голова Британсько-української торгової палати Бейт Томс, передає УНН.

"Після того, як Британія покине ЄС 31 січня 2020 року, вона матиме можливість продемонструвати переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство за допомогою сприятливих торгових договорів. Угода про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших світових виробників продовольства, дозволила б мати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами (за ту ж або більш якісну продукцію), ніж ті, що платять виробникам ЄС", - зазначив він.

На відміну від ЄС, Велика Британія є зацікавленим імпортером продуктів харчування і не буде виставляти Україні такі ж жорсткі умови, як це зробив ЄС.

"Торговельна позиція Великої Британії разюче відрізняється від позиції ЄС в цілому. Поряд з Японією, Південною Кореєю, Саудівською Аравією, Єгиптом, Росією та Китаєм Велика Британія є одним з найбільших світових чистих імпортерів продуктів харчування, що імпортує понад половину їжі, яку вона споживає, особливо зерна та птиці.

На відміну від Великої Британії, ЄС є головним чистим експортером продуктів харчування. Це пояснює різні підходи до торгівлі з Україною. Перш за все для захисту французьких та німецьких фермерів, ЄС обмежив імпорт продовольства з України, запровадивши високі тарифи. Це було на шкоду споживачам Великої Британії. Великій Британії потрібні дуже різні торгові умови з такими великими експортерами продовольства, як Україна", - зазначив він.

Велика Британія повинна надати пріоритет переговорам про ЗВТ з Україною, щоб зняти тарифні бар'єри на експорт продовольства до Великої Британії, вважає Бейт Томс.

"Поточна угода про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з Україною є хорошим прикладом виду обмежувальних торгових умов, яких слід намагатися уникати Великій Британії. Договір про ПВЗВТ з Україною сильно обмежив український безмитний експорт зерна, птиці та інших ключових харчових продуктів до Великої Британії. Як наслідок, Велика Британія поки що не змогла багато імпортувати з України.

Україна може бути особливо важливою для Великої Британії, оскільки вона географічно відносно близька, тому їжу з України можна швидко транспортувати до Британії суходолом, залізницею або вантажівкою. Українське виробництво продовольства також відчуває стійке зростання, коли сільськогосподарський сектор країни продовжує модернізуватися. Якщо не обмежувати тарифи, український експорт високоякісної пшениці, кукурудзи, ячменю, птиці та інших важливих харчових продуктів повинен мати можливість повністю задовольнити підвищений попит Великої Британії в осяжному майбутньому та за значно нижчими цінами, ніж може запропонувати ЄС", - вказав він.

Також Бейт Томс зазначив, що Україна допоможе Британії вирішити потребу в продовольчій безпеці.

"У не надто віддаленому майбутньому для більшості країн вже не буде достатньої кількості продуктів харчування, і очікується, що ціни на продукти значно зростуть. Велика Британія, з чисельністю населення та обмеженою кількістю ріллі, може очікувати, що протягом наступних кількох десятиліть все більше залежатиме від імпорту продовольства.

Україна також значно виграє від того, щоб Велика Британія стала головним споживачем української сільськогосподарської продукції. Це не дало б країні зростати надмірно залежною від будь-якого ринку, такого як Китай, Індія чи Близький Схід", - наголосив він.

Джерело: УНН

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 2 січня провело зустріч з аграрними асоціаціями, з метою визначення напрямів державної підтримки на 2020 рік.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

«На сьогодні ми вже маємо певні напрямки, які визначені ключовими, серед яких — підтримка малих і середніх виробників у рамках запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення. Наша мета — спільно з профільними асоціаціями напрацювати програми підтримки, які включатимуть дві цілі: економічний ефект та створення нових робочих місць», — підкреслив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

За результатами наради визначено основні пріоритети:

• підтримка галузі тваринництва, садівництва;
• підтримка переробної галузі;
• відшкодування вартості за придбання с/г техніки та обладнання;
• оновлення порядків розподілу коштів, переліків та ін.;
• пропозиції щодо оновлення податкового кодексу.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства приймає пропозиції від асоціацій до 10 січня. Детальне напрацювання напрямів підтримки буде проводитись у фокус-групах.

agroportal.ua

Наразі відпускні ціни на м’ясо птиці відкотилися до рівня вересня-жовтня 2021 року. Ціна на яйце зменшилася на 20-30%, як порівняти з початком цього року.

Про це заявив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«Звичайно, тут є певний вплив ринку, але й підтримка підприємств пільговим газом власного видобутку теж зіграла свою роль, – наголосив він. – Найголовніше сьогодні – що ми не спостерігаємо закриття птахопідприємств. Можливо, є переоцінка власних виробничих потужностей, де споживається багато газу та йде їх закриття».

У торгах газом на лютий брали участь близько 48 птахівничих підприємств, які мали потребу в 5,6 млн м³ цього палива, і вона була цілком задоволена.

«На березень на участь у торгах вже подала заявки більша кількість підприємств галузі – 63, вони бажають придбати 6,4 млн м³ газу, – зауважив Сергій Карпенко. – Сподіваємося, що цей обсяг буде повністю закритий».

Загалом у галузі птахівництва, за його словами, близько 200 виробників соціально значущих продуктів. Тобто близько 30% з них беруть участь у торгах газом за пільговою ціною. «Гадаю, що з часом усе більше компаній приєднуватимуться до цього процесу», – додав очільник Союзу птахівників України.

Для галузі критично важливо саме в холодні місяці, коли витрати газу на обігрів птиці найбільші, забезпечити доступну ціну на газ, підкреслив він. «Відповідно хотілося б або нормальної ціни на ринку, або продовжити дію цієї програми до вересня чи до кінця року», – зазначив Сергій Карпенко.

Можливість придбання газу власного видобутку суттєво підтримує виробників і в частині стабілізації обсягів виробництва, і в частині цінових трендів, і в забезпеченні продовольчої безпеки. На думку Сергія Карпенка, було б доречним поширити її на інші види продукції птахівництва.

«Так, нині не потрапили до «пільговиків» виробники індичатини, качатини, яєчних продуктів», – зауважив він.

ptichki.net

12 липня в Україні набрав чинності наказ Мінагропроду, згідно з яким затверджуються нові вимоги до безпеки і якості молока і молочних продуктів.

Даний документ повинен уніфікувати вказані українські та європейські вимоги, врегулювати значення основних мікробіологічних показників, адаптувати технологічні вимоги до сучасних реалій і скасувати застарілі норми в цій сфері.

Згідно з повідомленням, нові вимоги стосуватимуться всіх операторів ринку молока і молочних продуктів незалежно від форми власності, крім первинного виробництва молока і молозива, призначених для власного споживання, і приготування, обробки і зберігання в домашніх умовах молочних продуктів для власного споживання.

«Нові вимоги будуть стимулювати підвищення обсягу виробництва молока вищого сорту. До того ж, оновлення вимог в даній сфері дозволить привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС з ветеринарно-санітарними правилами виробництва і обороту молока, визначення показників безпеки; зобов'яже переробників стежити за показниками якості та безпеки, ввести принципи ризик-орієнтованих підходів при формуванні періодичності відбору зразків, покладаючи цю відповідальність на учасника ринку, залишаючи за компетентним органом інструмент контролю сумлінності оператора ринку», — прокоментував прийняття документа менеджер комітетів ЄБА Євген Кузьменко.

В асоціації відзначають, що прийняття даного наказу не відразу підвищить рівень якості та безпеки продукції. Адже для цього необхідні комплексні зміни, а саме, законодавчі вимоги до якості повинні бути підтримані системою контролю.

У повідомленні підкреслили, що перехідний період для адаптації до нових правил для компаній, орієнтованих на внутрішній ринок встановлений до 2022 р. Це дозволить Україні перебудувати виробництво молочних підприємств і країні вдасться попередити ризик дефіциту молочної сировини всередині країни.

latifundist.com