Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord

Міністерство сільського господарства оголосило про інвестиції в розмірі понад USD2,2 млн за програмою Growing Forward 2, AgriMarketing, для допомоги молочним фермерам Канади в обслуговуванні на фермах та розвитку національної системи відстеження у молочному секторі.

«Канадські молочні фермери є основою для зростання економіки, створення робочих місць та введення інновацій по всій країні. Уряд Канади пишається тим, що інвестує в молочний сектор, щоб збільшити споживчу довіру до канадських молочних продуктів, одночасно забезпечивши можливість нашим фермерам продовжувати поставляти безпечні та якісні молочні продукти», — Жан—Клод Пуассан, депутат парламенту у Ла Прері.

«Молочні фермери пишаються піклуванням про галузь, яке дає можливість виробляти поживне і якісне молоко для канадців, і тому ми так раді сьогоднішньому повідомленню. Уряд продемонстрував свою прихильність роботі з молочними фермерами, щоб забезпечити впевненість споживачів у тому, що в Канаді ми маємо дуже високі стандарти для відстеження процесів у молочному скотарстві і щоб вони могли краще зрозуміти, як виробляються харчові продукти», — П'єр Лемпрон, президент молочних фермерів Канади.

Молочні фермери Канади — це організація, що представляє понад 12 тисяч молочних виробників по всій країні. Організація повністю підтримується галуззю та розробляє національну політику в молочній галузі.

Канадське сільськогосподарське партнерство — це програма п’ятирічних інвестицій уряду федеральних провінцій та територій, що складає 3 мільярди доларів, направлених на посилення розвитку сільського господарства, виробництво сільськогосподарської продукції та забезпечення постійних інновацій.

milkua.info за матеріалами thebullvine

ЄС та США домовились на чотири місяці призупинити всі мита на експорт, введені в рамках суперечки щодо привілеїв для Airbus та Boeing. Призупинення дії додаткових мит дозволить обом сторонам зосередитись на вирішенні тривалої торговельної суперечки.

Це створює важливий стимул для експортерів з Євросоюзу. Зокрема, може відновитися постачання до США продукції сільського господарства, включаючи свинину.

Виконавчий віце-президент Європейської комісії та уповноважений з питань торгівлі Вальдіс Домбровскіс зазначив: «Домовленості говорять про перезавантаження взаємин з нашим найбільшим та економічно найважливішим партнером. Скасування цих тарифів є вигідним для обох сторін у той час, коли пандемія завдає шкоди нашим працівникам та економіці. Призупинення дії мит допоможе відновити довіру, а отже, дасть нам простір для досягнення всебічного та довготривалого рішення під час переговорів. Позитивні торговельні відносини між ЄС та США важливі не лише для обох сторін, але й для глобальної торгівлі в цілому».

pig333.com

Протягом останніх 5 років в Україні спостерігається спадаючий тренд у тваринництві: поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней – на 21%. 

Про це повідомляє пресс-служба організації BRDO.

Повідомляється, що при цьому темпи скорочення в с.-г. підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно. 

«Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький на круглому столі з проблематики ринку м’яса.  

Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля ринку і виявили, що з 68 регуляторних актів на ринку майже чверть – 22% – є неактуальними і потребують вдосконалення з метою усунення бар'єрів для бізнесу. Більш того, третина з 30-ти інструментів регулювання мають високі корупційні ризики, ще більше – 40% з них не мають затверджених порядків чи процедур їх реалізації.  

«Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання галузі, і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки», – відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. 

З необхідністю вдосконалення галузевого законодавства погоджується і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна:

«Регуляторні вимоги завжди коштують гроші. Тому метою є максимально ефективне регулювання за мінімальних витрат на його виконання з боку бізнесу», – наголошує вона.  

Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції. 

Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа акцентував на необхідності додаткових консультацій з представниками бізнесу щодо вимог процедури проходження оцінки впливу на довкілля, а також законодавчих ініціатив щодо ветеринарної медицини.

Відтак, ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від'ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.   

За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:

вдосконалення галузевого законодавства;

розвиток кооперації;

збільшення державної підтримки;

розвиток локальних аграрних ринків. 

milkua.info