Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

Агрохолдинг МХП у серпні поточного року виробив 58,18 тис. т курятини, що на 10% менше аналогічного місяця 2021 року.

Про це свідчать дані звіту про щомісячні операційні результати МХП.

Обсяги продажів відповідають торішньому рівню — 57,3 тис. т. Причому експорт зріс на 4% — до 32,6 тис. т, а внутрішні продажі скоротились на 5% — до 24,6 тис. .

«Незважаючи на те, що МХП продовжує стикатися зі складними проблемами та перебоями в роботі, продажах і логістиці, компанія планує відновити виробництво м’яса птиці на українських підприємствах до 100% потужності до кінця 2022 року», — говориться у повідомленні компанії.

У той же час МХП у 4 рази збільшив продажі соняшникової олії — до 25,1 тис. т, однак зменшив соєвої — до 2,5 тис. т (-27% до серпня 2021 року).

Реалізація продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів скоротилась на 44% — до 2,8 тис. т.

agroportal.ua

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області 22.11.2017 в особистому підсобному господарстві гр. Остапенка М.Г. (с. Собичеве, Шосткинський район, Сумська область) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 22.11.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 009517 п.м./17 від 22.11.2017).

З метою координації дій із локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Шосткинський районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Держпродспоживслужба

Обираючи підстилку, слід брати до уваги кількість молока та продуктивність, можливості обладнання та економіку господарства. Неорганічна підстилка (пісок) вважається золотим стандартом високої продуктивності та низької кількості соматичних клітин в загальному молоці.

З іншої сторони, пісок важкий для обладнання. Але не зважаючи на це, все більше фермерів, особливо великих підприємств, переходять на використання неорганічної підстилки.

Вчені університету Вісконсін-Медісон провели дослідження на 325 молочних фермах, що виробляли більше 11 тис. кг молока на рік. Серед цих ферм, 60% використовували неорганічну підстилку (пісок чи вапно), 19% — органічну, а 9% — з відновленого гною. Усі інші ферми використовували поєднання органічної та неорганічної підстилки.

Результати досліджень свідчать, що на фермах, де використовували неорганічну підстилку, був найнижчий показник кількості соматичних клітин в загальному молоці та найвищий показник продуктивності. Річні надої на таких господарствах були на 770 кг та 1150 кг вище порівняно з господарствами, що використовували органічну підстилку та підстилку з гною відповідно. Також вчені помітили, що на фермах з підстилкою з відновленого гною, кількість низькопродуктивних та корів з діючими лише трьома чвертями була вищою.

На фермах, де підстилку в стійлах постійно підміняли та додавали нову, КСК була низькою. На господарствах, що замінювали підстилку двічі на тиждень, КСК була вищою. Найвища кількість патогенів у підстилці з піску накопичується через два дні після того, як її стелять у стійло.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Аграрний комітет Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами, урядом та профільними асоціаціями напрацьовує комплекс заходів для забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Про це 10 березня написав на своїй сторінці в мережі Facebook народний депутат України Олег Кулініч.

«Посівна кампанія має відбутися навіть в умовах воєнного стану – це критично важливо як для української економіки, так і для людей. Очікується, що врожай 2022 р. буде нижчим на 50% порівняно з минулим роком. Але все ж це дозволить закрити ключові потреби нашої країни», - зазначив він.

Найбільш критичним зараз, за словами нардепа, є недостатній рівень забезпеченості паливно-мастильними матеріалами, зокрема дизельним паливом. Потреба у ПММ під посівну складає 240 тис. тонн, а дефіцит – 200 тис. тонн. Тож держава має забезпечити і наявність цього ресурсу, і фіксовані ціни на паливо.

Окрім того, як додав О.Кулініч, вкрай актуальною є розробка механізмів забезпечення аграріїв засобами захисту рослин та логістики їхньої доставки. Зокрема, ведеться робота над спрощенням вимог до транспортування пестицидів і агрохімікатів автомобільним транспортом.

«Для повноцінного завершення посівної кампанії аграрії потребують додаткових 70 млрд грн, адже агровиробники не могли бути готові до нової економічної реальності в умовах війни. Тож працюємо над впровадженням конкретних пропозицій для додаткової підтримки наших аграріїв: запровадження механізму державних портфельних гарантій для запуску кредитування до 72 млрд грн; впровадженням державних гарантій зі збереження предмета застави на випадок воєнних дій; механізмами здешевлення дизельного палива для аграріїв; новими можливостями для підтримки кредитування суб’єктів підприємництва – на поповнення обігових коштів під час воєнного стану в Україні, встановлення для них компенсаційної ставки на рівні 0%; зняття ліміту на граничний обсяг кредитування та низкою інших заходів; постійним моніторингом ситуації та реагуванням на потреби критичного імпорту, а також іншими пропозиціями», - написав О.Кулініч.

АПК-Інформ