Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

26-черв-2019

У період з 15 по 21 червня 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 82 осередки особливо небезпечних хвороб.

Вогнища ящура виявили в Королівстві Марокко (5 вогнищ).

На території Лаоської Народно-Демократичної Республіки вперше зареєстрували африканську чуму свиней (7 осередків). Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Бельгії (2), Латвії (4), Польщі (37), Румунії (11), у В'єтнамі (3 вогнища) і в ПАР (3 вогнища).

На території Намібії (3 вогнища) і Тайваню (3 вогнища) виявили вогнища високопатогенного грипу птахів.

У Німеччині відзначили вогнище блютангу. Вогнища заразного вузликового дерматиту продовжують реєструвати в Ізраїлі (2 вогнища).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про випадок лейшманіозу у собак в Республіці Сінгапур (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Більше новин
Коров'ячий сказ в ЄС був викликаний зараженими комбікормами
21-лип-2017

З 2001 року після серії спалахів коров'ячого сказу в Європейському союзі були серйозно посилені заходи з контролю якості комбікормів.

Але зараження комбікормової продукції з того часу привело до 60 нових випадків виникнення хвороби, відзначається в звіті Європейського агентства з контролю якості продуктів харчування (EFSA).

За даними EFSA, ні в одному з цих випадків заражене м'ясо не потрапило на продаж. Разом з тим EFSA було доручено визначити джерело зараження в кожному конкретному випадку. І, незважаючи на те що доступні дані по спалахах були сильно обмежені, саме комбікорми були визнані основными «винуватцями» події.

За даними EFSA, в окремих інцидентах джерелом зараження могли виявитися кормові матеріали, імпортовані в ЄС.

В цілому EFSA не очікує, що зазначена проблема в найближчі роки може бути вирішена повністю, оскільки джерела зараження комбікормів і досі зберігаються і, найімовірніше, залишаться ще на протязі декількох років.

MilkUa.info за матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Названі негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі
02-черв-2020

Не захищаючи українського виробника, — ми штовхаємо українську галузь до подальшого згортання.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока (АВМ).

Вона назвала негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі:

  • нестабільна аграрна політика;
  • брак національної стратегії розвитку галузі;
  • відсутність механізмів пільгового права купівлі сільгоспземель для власників молочних ферм;
  • відсутність захисту вітчизняного виробника молочки від наростаючого імпорту набілу.

Однак, разом із тим наголосила, що молочне скотарство — важливий інструмент розвитку економіки та наповнення місцевих і державного бюджетів, адже генерує вдвічі більше податків із гектару, ніж рослинництво, а один працівник МТФ створює робочі місця для ще мінімум десятьох у суміжних галузях.

«В Україні є смачні і якісні вітчизняні молоко та молочні продукти, адже українські молочні ферми, зокрема учасники АВМ, постійно інвестують у технологічність, якість та безпечність. Причому ми, звичайні споживачі, теж відіграємо чималу роль у розвитку вітчизняного аграрного сектору — просто обираючи продукти «зроблено в Україні», ми інвестуємо у розвиток і процвітання своєї країни, доріг, медицини та освіти», — зазначила Ганна Лавренюк.

milkua.info

Детальніше
Мінагрополітики планують знову об’єднати
24-черв-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства планується до кінця 2022 року об’єднати з Міністерством економіки та створити нове Міністерство економічного розвитку та інновацій.

Згідно Загального плану трансформації виконавчої влади в Україні, яке є в розпорядженні видання, об’єднані міністерства входитимуть у Блок «Економічне зростання та інновації». 

Серед поставлених цільових показників діяльності  — поглиблення переробки та збільшення експорту агропродукції. 

Попередньо всього діючі наразі 20 міністерств планується об’єднати у 12.

agroportal.ua

Детальніше
Україна має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу
11-жовт-2017

В Україні високий потенціал галузей ІТ та агро. Тож необхідно працювати над поєднанням цих двох перспективних з точки зору бізнесу галузей та побудувати між ними синергетичну взаємодію.

Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок