АЧС: нові випадки у Миколаївській та Донецькій областях

19-лют-2018

14 лютого в Україні виявили нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у Миколаївській області на території сміттєзвалища біля смт Врадіївка (Врадіївський район) знайшли чотири трупи домашніх свиней та на території мисливського угіддя ТОВ «Мисливців та рибалок Білоусівки» (Вознесенський район) провели відстріл диких кабанів.

Крім того, у Донецькій області на узбіччі траси «Павлівка — Новомайорське» за шість кілометрів від с. Павлівка (Мар’їнський район) виявили три трупи домашніх свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Більше новин
«Агропродсервіс» планує постачати Cargill сировину для виробництва кормів
26-трав-2017

Компанія Cargill готова до обговорення можливості постачання «Агропродсервісом» сировини для переробки в готову продукцію, таку як корми для тварин.

Про це повідомив регіональний директор по Східній Європі компанії Cargill Войтек Каліцкі, передає прес-служба «Агропродсервісу».

«З компанією Cargill ми працюємо вже близько року. Ми задоволені якістю продукції, яку наші польські партнери постачають для відгодівлі свиней в нашій компанії. Сьогодні ми обговорили питання стратегічних відносин, адже в планах компанії „Агропродсервіс“ окрім свинарства є також активніше вирощування ВРХ та птиці», ― зазначив генеральний директор «Агропродсервісу» Іван Чайківський.

Виробництво і продукція Cargill та «Агропродсервісу» взаємопов’язані, тому для обох сторін важлива далекоглядна та стратегічна співпраця.

«Нам приємно працювати з компаніями, які стрімко розвиваються. Ми готові до обговорення можливості постачання компанією „Агропродсервіс“ сировини для переробки на нашому заводі в готову продукцію, таку як корми для тварин. Все це лише питання часу», ― зазначив Каліцкі.

Після офіційної зустрічі керівництво обох компаній відвідало основні потужності «Агропродсервісу», зокрема виробництво «Тернопільського м’ясокомбінату», «Завод з переробки соєвих бобів», зерновий завод та елеватори.

Довідка:

Потужності корпорації «Агропродсервіс» розташовані в трьох областях ― Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській. Основні напрямки діяльності: рослинництво, насінництво, виробництво комбікормів, свинарство, птахівництво і молочне скотарство. Земельний банк ― 40 тис. га. 

Cargill ― велика транснаціональна компанія, представлена в 70 країнах світу. Серед напрямків діяльності: виробництво продуктів харчування, сільське господарство та ін.

PigUA.info

Детальніше
ВРУ усунула наявні економічні перекоси на ринках м'ясо- та молокопереробки, — Інститут аграрної економіки
13-лип-2021

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року. Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш. Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №5425-д, який Верховна Рада ухвалила в цілому.

З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції — в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.

Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві — без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, — призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.

1 липня Верховна Рада України своїм рішенням виключила окремі види сільгосппродукції з переліку поставок під знижену ставку ПДВ. Це стосується в першу чергу усіх видів тваринницької продукції (молока незбираного, живих тварин), а також окремих видів продукції рослинництва (жита, вівса, цукрових буряків, насіння інших олійних культур, крім трьох основних — соняшника, ріпаку та сої).

Таким чином, законодавці повернули право на «вхідний» ПДВ для переробників у розмірі 20%, зазначив науковець. Це зменшить суми їх ПДВ-зобов’язань до бюджету, а відтак — певною мірою і їх податкове навантаження, особливо з огляду на те, що на ринках молоко- та м’ясопродуктів функціонує низка суб’єктів за схемами без сплати ПДВ.

Сільгосппідприємствам, по великому рахунку, все рівно, яка для них застосовується ставка ПДВ при реалізації ними сільгосппродукції, адже аграрії не виходять на кінцевого споживача.

Крім того, у виробників тваринницької продукції операції з придбання матеріально-технічних ресурсів оподатковуються за ставкою 20%. Тому застосування ставки 20 % при здійсненні ними реалізації продукції є для них більш вигідним, ніж 14%. Адже в такому випадку не виникає потреби звертатись за сезонним або інвестиційним бюджетним відшкодуванням з ПДВ.

Тому застосування однакової — 20%‑ої — ставки ПДВ на всіх етапах ланцюга постачання є найбільш прийнятним варіантом для всіх заінтересованих сторін, зауважив експерт.

При цьому тема застосування зниженої ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання сільгосппродукції та продуктів харчування на цьому не вичерпується, зазначив Леонід Тулуш.

Йдеться вже про застосування зниженої ставки ПДВ не однократно на якомусь обраному етапі, а суцільно — на всіх етапах просування такої продукції до кінцевого споживача.

Щоправда, й даний варіант не є бездоганним із точки зору економічної теорії та вже на етапі попередньої оцінки містить в собі низку ризиків, зауважив науковець.

По-перше, вважає він, зниження ставки ПДВ на увесь ланцюг поставок усіх видів сільгосппродукції та продуктів харчування призведе до значних втрат держбюджету, обсяг яких сягатиме десятки мільярдів гривень.

До прикладу, лише від реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість» (реєстр № 5425‑2), Мінекономіки нарахувало 10,7 млрд грн втрат надходжень до держбюджету. Причому, даним законопроєктом передбачалось зниження ставки ПДВ лише для невеликого кола продуктів харчування, а саме дев’ять товарних позицій визначеної якості: крупа гречана; цукор-пісок; борошно пшеничне вищого сорту; вермішель з борошна пшеничного вищого сорту; молоко певної жирності; хліб житньо-пшеничного; яйця курячі певної категорії; тушка куряча; масло вершкове певної жирності.

Наявність таких значних втрат держбюджету у вигляді недонадходжень ПДВ автоматично позбавляє практичного змісту ініціативи щодо поширення дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг «виробництво с.-г. продукції — її переробка — торгівля продуктами харчування».

Якщо ж суцільна — по всьому ланцюгу постачання — знижена ставка ПДВ буде застосовуватись лише до окремих — обраних — продуктів харчування, як це, наприклад, пропонувалось вже згаданим законопроєктом № 5425‑2, то матиме місце надання преференцій для окремих галузей сільського господарства та, відповідно, податкова дискримінація інших.

Отже, питання застосування в Україні зниженої ставки ПДВ на поставки продуктів харчування залишається відкритим. Відповідному рішенню має передувати належне економічне обґрунтування та комплексна оцінка впливу на інтереси усіх учасників економічних відносин в АПК, підсумував Леонід Тулуш.

agropolit.com

Детальніше
Найчастіше Україна експортує насіння кукурудзи
15-бер-2019

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН з посиланням на прес-службу Інституту аграрної економіки.

Зазначається, що обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т).

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби.

"Задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол.", - зазначив Захарчук.

Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т.

Також обсяги зарубіжних поставок гречки до Південної Африки склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

Як повідомляв УНН, експорт зернових цього маркетингового року, за прогнозами Міністерства аграрної політики, складе 49 млн тонн.

Джерело: УНН

Детальніше
В ЄС затвердили нові правила охорони здоров’я тварин
15-черв-2020

В Офіційному віснику Європейського Союзу 3 червня було опубліковано сім правил охорони здоров’я тварин, що доповнюють Регламент ЄС 2016/429 про трансмісивні захворювання тварин, який набуде чинності 21 квітня 2021 р.

Нові правила передбачають:

затвердження установ із виробництва зародкових продуктів і вимог до простежуваності та здоров’я тварин при переміщенні в межах Європейського Союзу зародкових продуктів деяких наземних тварин, що знаходяться на утриманні (Делегований регламент (ЄС) 2020/686);

правила профілактики та контролю деяких захворювань (Делегований регламент (ЄС) 2020/687);

санітарно-гігієнічні вимоги до переміщення в межах Європейського Союзу наземних тварин та інкубаційних яєць (Делегований регламент (ЄС) 2020/688);

правила нагляду, програми викорінення і статусу стійкості до хвороб для деяких перерахованих та нових захворювань (Делегований регламент (ЄС) 2020/689);

хвороби, які підпадають під дію програм нагляду Європейського Союзу, географічне охоплення таких програм і перераховані хвороби, до яких може бути встановлений статус стійкості до хвороб (Делегований регламент (ЄС) 2020/690);

правила для рибогосподарських підприємств і перевізників водних тварин (Делегований регламент (ЄС) 2020/691);

правила ввезення в Європейський Союз, а також пересування та оброблення після ввезення партій деяких тварин, зародкової продукції й продуктів тваринного походження (Делегований регламент (ЄС) 2020/692).

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок