18 грудня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №12 (88), грудень 2017

В Україні за результатами 2021/22 МР можуть сформуватися перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн т, що в 4,2 рази перевищує показник попереднього сезону і не дозволить вивільнити суттєву частку ємностей зерносховищ для приймання нового врожаю.

Таку оцінку озвучили аналітики ІА «АПК-Інформ» з урахуванням поточних темпів експорту, внутрішньої переробки та втрат. 

«Якщо врахувати втрати зернових вантажів, що залишилися в портах та у пошкоджених сховищах у регіонах, де ведуться активні бойові дії, то рівень перехідних залишків на кінець сезону-2021/22 можна оцінити у 21,3 млн т», — пояснюють вони. 

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 р. загальна потужність зберігання в країні становила 75 млн т, включаючи 30,5 млн т потужностей підприємств, що займаються переробкою та зберіганням, і 44,5 млн т — безпосередньо у сільгоспвиробників. Враховуючи потужності в областях з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише 60,9 млн т ємностей для зберігання. Таким чином, перехідними залишками поточного сезону залишаться заповненими 35% доступних потужностей зерносховищ, підрахували спеціалісти.

Сумарний валовий збір зернових та олійних культур в Україні в 2022 р. аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозують на рівні 55,9 млн т. Таким чином, дефіцит ємностей для приймання нового врожаю оцінюється на рівні 16,3 млн т. 

«При цьому темпи посівної кампанії та агрокліматичні умови сприяють підвищенню прогнозів виробництва зернових та олійних культур в Україні, що ще більше ускладнюватиме ситуацію без належної реалізації наявних запасів», — підсумували експерти. 

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com

Компетентні органи України та Йорданії погодили форму сертифіката на експорт з України молока та молочних продуктів. Погодження сертифікату стало результатом роботи, проведеної дипломатами Міністерства закордонних справ України та фахівцями Держпродспоживслужби з йорданською стороною.

«МЗС продовжує системно працювати над відкриттям нових іноземних ринків для українських експортерів спільно з Держпродспоживслужбою. Кожен новий відкритий ринок — це додаткові можливості для українських компаній, а отже додаткові валютні надходження, зміцнення національної валюти, нові робочі місця та податки в бюджет», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Ми робимо все для того, щоб смачне та корисне українське молоко та молокопродукти оцінили споживачі в усьому світі. Йорданія стає все більш відкритою для українських експортерів харчових продуктів. Переконана, що наша співпраця буде й надалі посилюватися», — зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Це вже третій сертифікат, погоджений між країнами в поточному році. Так, у червні цього року між компетентними органами України та Йорданії був погоджений сертифікат на експорт живих овець, а у жовтні — сертифікат на експортовані з України до Йорданії м’ясо, субпродукти та інші продукти птахівництва. Ще раніше були погоджені форми сертифікатів на експорт з України охолодженої замороженої яловичини, охолодженого м’яса овець та великої рогатої худоби.

Довідково: Міністерство закордонних справ України та Держпродспоживслужба спільно працюють над відкриттям нових ринків для українського експорту, надаючи підтримку виробникам та усуваючи технічні перешкоди в торгівлі, а також забезпечуючи державні гарантії щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ) — майданчик, на якому МЗС акумулює інформацію про інвестиційні та торговельні можливості з усього світу, а також сприяє налагодженню ділових контактів між українськими експортерами та імпортерами за кордоном.

dpss.gov.ua

Аналітики вирахували, у скільки обходяться традиційні продукти харчування, і склали рейтинг найдорожчих з них у плані витрати ресурсів. Про це повідомляє znaj.ua.

Виробництво продуктів харчування вимагає чималих затрат. Це й електроенергія, і харчі для тварин, і спецзасоби для обробітку землі.

• Найдорожчим з точки зору ресурсів виявилося виробництво яловичини, йдеться у журналі New Scientis. 

Земля, на якій випасають велику рогату худобу, може дати у 10-20 разів більше білка, ніж є в яловичині, якщо засадити її бобовими. Для виробництва кілограма м’яса корів необхідно 15 тисяч літрів води. Це в три рази більше, ніж потрібно для вирбництва курятини, і в 18 разів більше, ніж би було використано для вирощування пшениці.

• На другому місці за витратністю йдуть креветки. Для отримання 1 кг креветок необхідно витратити 25 кг корму.
• Замикають трійку лідерів горіхи. Вони потребують величезної кількості води для росту. Наприклад, на вирощення каліфорнійського мигдалю йде 10% води держави. Аналогічна ситуація з волоськими горіхами, кеш’ю, фундуком і фісташками. Аби зберегти ресурси, експерти радять надати перевагу харчовим каштанам.

Четверте, п'яте, шосте та сьоме місця зайняли, відповідно, картопля фрі, кава, банани і шоколад. Причому виробництво смаженої картоплі є одним з головних джерел відходів.

Враховуючи, що в найближчі 30 років кількість населення Землі збільшиться ще на 2,5 млрд, автори дослідження радять переглянути ставлення до використання ресурсів і шукати більш ефективні шляхи для отримання продуктів з меншими витратами.