Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.

У січні-травні поточного року в Україні виробили 10,3 тис. тонн свіжого або охолодженого м'яса індиків, що на 2,5% менше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Однак в травні обсяг виробництва м'яса індички виріс на 0,8%, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року - до 2 тис. тонн.

Держстат відзначає, що дані наведено без урахування тимчасово окупованій території Криму, Севастополя і частини тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях.

ptichki.net

Виробники соціацільно значущих продуктів (хлібу, птиці, яєць, соняшникової олії, масла, сиру, борошна та молокопереробні підприємства) в ході других торгів з продажу газу вітчизняного видобутку викупили 509.979 тис. м³ — практично весь запропонований обсяг.

Про це йдеться у повідомленні Української енергетичної біржі.

На торгах ресурс представили 12 компаній-ініціаторів. Ціни продажу видобувних компаній перебували в діапазоні від 5412 грн/тис. м³ до 19436,98 грн/тис. м³ з ПДВ. Середньозважена ціна, що сформувалась в результаті торгів, становить 14140,94 грн/тис. м³.

За повідомленням Мінагрополітики, до сьогоднішніх торгів допустили ще 9 виробників продовольчих товарів, таким чином їх кількість зросла до 109.

agroportal.ua

Європейське Агентство з харчової безпеки (EFSA) визнало «дуже високим» ризик розповсюдження африканської чуми свиней у країнах Південно-Східної Європи, і водночас — «дуже низькою» ймовірність поширення цієї хвороби далі на Захід, в інші країни ЄС.

Відповідне повідомлення оприлюднене на сайті EFSA, яке на замовлення Єврокомісії провело дослідження ризиків, пов’язаних з цією хворобою.

«EFSA оцінило ймовірність розповсюдження інфекції серед 9 країн, які зараз є вільними від цієї хвороби — Албанії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Греції, Косово, Чорногорії, Північної Македонії, Сербії та у Словенії. Агентство дійшло висновку, що шанси розповсюдження хвороби у цих країнах протягом одного року після виявлення є дуже високими (66-100%). Разом з цим, шанси того, що хвороба поширюватиметься далі на захід на інші країни ЄС, вимірюються як дуже низькі (0-15%)», — йдеться у повідомленні.

Європейське Агентство з харчової безпеки зазначає, що раннє виявлення залишається ключовим фактором у боротьбі з африканською чумою свиней, що потребує ретельного спостереження за поголів’ям домашніх та диких тварин.

Рекомендовано також обмежити поголів’я диких кабанів шляхом дозволу полювання на них.

Водночас, в країнах, що входять у «зону ризику», має бути суттєво посилена робота із роз’яснення для населення щодо заходів перестороги, особливо серед таких категорій, як мисливці, фермери, туристи та інші, з метою упередити розповсюдження африканської чуми свиней через людей, що подорожують.

Боротьбі з хворобою, як зазначає Агентство, має сприяти також відповідне тренування ветеринарного та санітарного персоналу.

pigua.info