Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

В Україні завершено збирання ранніх зернових та зернобобових культур  на площі 9,6 млн га (100%) і намолочено 37,3 млн тонн зерна. 15 областей продемонстрували найвищу врожайність за весь період незалежності України. За результатами жнив, вперше зафіксовано найвищу врожайність ячменю, жита та ріпаку.

«Попри несприятливі погодні умови, галузь вийшла на високі показники врожайності, за деякими культурами – на найвищі за роки незалежності. Ми зберігаємо попередні прогнози щодо врожаю, рівень якого повністю забезпечить продовольчу безпеку держави та генерує ресурс для експорту, співставний з минулорічним », - відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Він нагадав, що в минулому році аграрії досягли найвищого серед усіх галузей рівня рентабельності (31,6%) і в поточному сезоні, з урахуванням поступового зростання світових цін на сільгосппродукцію, є підстави для збереження високих показників прибутковості аграрного бізнесу.

Так, за результатами збирання ранніх зернових і зернобобових, намолочено ячменю – 8,6 млн тонн при середній урожайності 34,3 ц/га, зібрано жита – 471 тис. тонн при урожайності 28,3 ц/га, та намолочено ріпаку – 2,1 млн тонн зерна при урожайності 27,6 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур, станом на 28 серпня, зібрано:

- Пшениця – 26,6 млн тонн при урожайності 41,8 ц/га;

- Овес – 487 тис. тонн при урожайності 25,0 ц/га;

- Горох – 1,1 млн тонн при урожайності 26,7 ц/га;

- Гречка – 41 тис. тонн при урожайності 10,8 ц/га;

- Просо – 29 тис. тонн при урожайності 15,1 ц/га.

Окрім того, 15 областей показали найвищу врожайність зернових та зернобобових культур, серед яких ТОП-5:

- Хмельницька – 56,6 ц/га;

- Івано-Франківська – 52,1 ц/га;

- Вінницька – 50,0 ц/га;

- Тернопільська – 49,8 ц/га;

- Чернівецька – 48,8 ц/га.

Найбільший вал зерна намолотили в:

Одеській обл. – 3,8 млн тонн, Запорізькій, Харківській обл. – 2,8 млн тонн, Дніпропетровській обл. – 2,6 млн тонн, Вінницькій обл. – 2,4 млн тонн, Миколаївській обл. – 2,3 млн тонн.

Прес-служба Мінагрополітики

У Мінагрополітики відбулась зустріч зі швейцарськими колегами щодо впровадження системи контролю за безпечністю харчових продуктів

Створення та впровадження сучасної системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні є важливим етапом для розвитку молочної галузі та тваринництва в цілому.

Про результати співпраці, головні завдання та виклики у реалізації проекту йшлося під час зустрічі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з експертами Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) Крістіаном Робіном та Барбарою Єггін, Проекту з безпечності молока (SAFOSO), представниками Держпродспоживслужби та Мінагрополітики.

«Діяльність швейцарсько-українського проекту є органічною складовою системного процесу відновлення галузі тваринництва та забезпечення виробництва безпечного молока. З одного боку, ми маємо вагому цьогорічну підтримку тваринництва і кооперації від Уряду, з іншого боку — важливим є питання розробки нормативно-правової бази щодо приведення вимог якості молока до європейських. Також діяльність проекту спрямована на надання технічної допомоги Держпродспоживслужбі щодо забезпечення контролю та створення умов поліпшення виробництва молока та його постачання до кінцевого споживача», — зазначила Олена Ковальова.

Вона додала, що ефективна співпраця проектів, які підтримуються швейцарською стороною з виробниками та міністерством дала помітні результати в розвитку українського ринку органічної продукції та має суттєвий вплив на становлення системи контролю безпечності молока та молочних продуктів в Україні.

У рамках зустрічі особливу увагу було присвячено подальшому розвитку малих виробників молочної сировини та покращенню якості молока та молочних продуктів. Було обговорено перспективи подальшої співпраці в частині підтримки локального молочного виробництва, у тому числі шляхом розвитку кооперативів, з метою надання населенню та сімейним фермам можливості переробляти невеликі обсяги молока та реалізовувати їх в місцевих закладах торгівлі та харчування.

Крім того, у ході зустрічі обговорювалися результати проведення круглих столів, виставок, засідань робочих груп в рамках співпраці Мінагрополітики та проекту з безпечності молока.

Також йшлося про роботу пілотної програми контролю сирого молока в 4 областях проекту (Вінницька, Миколаївська, Полтавська та Харківська). У разі успішної реалізації проекту, програму контролю планується поширити на усіх виробників молока та пункти заготівлі молока. На сьогодні вже відбувся тендер з закупки лабораторного обладнання для 4 державних лабораторій цих областей, і в наступному місяці обладнання буде передане лабораторіям. Станом на даний час уже напрацьовано моделі реалізації пілотної програми, окреслені шляхи співпраці виробник-лабораторія-переробник-Держпродспоживслужба.

За результатом зустрічі досягнуто домовленості розглянути можливість подальшої співпраці в галузі органічного виробництва, безпечності молочної продукції та підтримки малих виробників сільськогосподарської продукції, сільськогосподарської кооперації.

minagro

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

У період з 04 ​​по 10 серпня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 375 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про вогнища африканської чуми свиней у Володимирській (1), Московській (1) і Калінінградській (3) областях. Вогнища нодулярного дерматиту виявили в Курганській (12) і в Самарській (2) областях. Високопатогенний грип птахів виявили в республіках Марій Ел (1), Чуваській (1) і в Удмуртській (4) Республіці, а також в Нижегородській (1) і Орловській (1) областях.

На території раніше благополучних країн відзначили наступні захворювання:

африканська чума свиней в Китайській Народній Республіці (1)

високопатогенний грип птахів в Малайзії (1);

чума дрібних жуйних в Сьєрра-Леоне (1);

бабезиоз великої рогатої худоби в Румунії (4).

Вогнища ящура виявили в Ботсвані (3), Гамбії (1) і в М'янмі (28). Африканську чуму свиней зареєстрували в Латвії (9), Польщі (49), в Республіці Молдова (1), в Румунії (228) і в Україні (2). Ветеринарні служби Республіки Бурунді зареєстрували нові вогнища чуми дрібних жуйних тварин (5). У Грузії виявили вогнища нодулярного дерматиту (3). Нові вогнища високопатогенного грипу птахів виявили у В'єтнамі (3) і Тайвані (2).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про лихоманку Західного Нілу в Греції (1); про сибірку в Румунії (1) і Франції (5).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru