Щодо випадку АЧС в Закарпатській області

На сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662−97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова.

minagro

Упродовж листопада Україна імпортувала 4,7 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203). Це на 23% чи 1,4 тис. т менше ніж завезли за попередній місяць, повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДМСУ.

Рівень імпортної активності послабила як цінова динаміка на внутрішньому ринку свинини, так і відносне «затишшя» у країнах ЄС, вважають в Асоціації «Свинарі України»: «На середину листопада припав ціновий мінімум другої півріччя 2021-го, пов’язаний із сезонним спадом цін на ринку живця. Хоча вже у другій половині місяця котирування почали відновлюватися, вони не у повній мірі надолужили втрачені у жовтні позиції. Тож середня ціна листопада була на 6,7% нижчою за жовтневий показник. Водночас, ціни на свинину в країнах ЄС з кінця жовтня коливалися незначно у відповідь на збалансованішу ринкову ситуацію, тож зміна середньомісячної позначки не перевищила пари відсотків. Невідповідність цінової динаміки дещо знизила економічну привабливість завезення свинини з-за кордону».

Втім, не дивлячись на зменшення імпортного потоку у кінці осені, обсяги зовнішніх поставок м’яса свиней значно більші за ті, що фіксували до серпня цього року, додають аналітики галузевого об’єднання: «Обсяг імпорту свинини за липень-листопад складає близько 24 тис. т, що перевищує річне надходження свинини з-за кордону в 2019-му. З іншого боку, готовність внутрішнього ринку поглинути більші обсяги як вітчизняної, так і імпортованої свинини свідчить про істотні резерви збільшення його ємності за сприятливих обставин», — відзначають в АСУ.

Самостійно відстежити помісячну динаміку імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней можете на новій панелі приладів «Ринок свинини України».

PigUA.info

Зниження експорту свинини до Китаю призвело до значного скорочення загального обсягу експорту з ЄС.

У першому кварталі цього року обсяги експорту свинини до ЄС становили 1 142 712 т, що на 28,7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У період із січня по березень до Китаю було експортовано 353 294 т свинини, що на 63,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Навпаки, експорт у Японію, Філіппіни та Південну Корею, що становить 10,8%, 10,4% та 9% від загального обсягу експорту, збільшився на 58,6%, 23,8% та 96% відповідно.

Ці дані не враховують експорт ЄС до Великобританії, яка у січні та лютому отримала понад 130 тис. т свинини з ЄС, ставши другим за величиною пунктом призначення для європейської свинини з 15,2% від загального обсягу.

рig333.com

Капітальні інвестиції в сільське господарство в I кварталі 2020 р. склали 14,44 млрд грн.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Такий розмір капітальних інвестицій на 44,2% нижче за показник аналогічного періоду минулого року.

Згідно з даними, загалом по Україні обсяг капітальних інвестицій в січні-червні 2020 р. склав 163,78 млрд грн, що на 34,9% менше, ніж за аналогічний період 2019 року.

Нагадаємо, що за словами завідувача відділом інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександра Захарчука, при існуючих умовах інвестиційної діяльності в 2020 році загальні обсяги капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства в цінах 2019 року становитимуть близько 51 млрд грн або $ 2 млрд. Це на 5% менше показника 2019 року і на 17-20% менше результатів 2017 і 2018 років.