У комітеті підготували закон, який спростить торгівлю між Україною та Євросоюзом

Білорусь обмежила ввезення свиней із Одеської, Луганської, Вінницької та Рівненської областей України через африканську чуму свиней (АЧС).

Про це повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгоспу Республіки Білорусь.

Так, у зв’язку з виявленням вірусу АЧС вводяться тимчасові обмеження на ввезення на територію Республіки Білорусь із зазначених областей живих свиней, зоопаркових і циркових тварин сприйнятливих видів,сперми кнурів, м’яса свиней (в тому числі диких кабанів) та іншої свинарської сировини, а також продуктів її переробки; шкіряної, рогокопитної та кишкової сировини, щетини, м’яса диких кабанів, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, використовуваного обладнання для транспортування, утримування, забою і оброблення свиней і сировини (продукції) тваринного походження.

Зазначені обмеження також поширюються на ввезення кормів і кормових добавок для кішок і собак, а також готових кормів, що пройшли термічну обробку та виготовлені із свинарської сировини, походженням із Одеської, Луганської, Вінницької та Рівненської областей.

Нагадаємо, що раніше Білорусь обмежила імпорт вище зазначених продуктів з Львівської та Житомирської областей.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

В Україні близько 10% молока використовується для виробництва фальсифікату.

Таку думку висловив голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України» Вадим Чагаровський, пише Latifundist.com.

Він зазначив, що найбільше фальсифікату припадає на вершкове масло і сир кисломолочний.

«У мене немає підстав говорити, що наша продукція гіршої якості, ніж в Європі. Інша справа, що у нас існує ринок фальсифікованої продукції. А ось як раз цього немає в ЄС. Ринок фальсифікованої продукції — це результат українського дефіциту і низької купівельної спроможності нашого споживача. Потрібно віддати належне великим національним мережам, там фальсифікату практично немає. В основному він присутній в регіональних мережах, роздробі, на базарі, на оптових ринках», — зазначив Вадим Чагаровський.

Експерт зазначає, що на українському молочному ринку не створені справедливі ринкові умови розподілу додаткової вартості.

«У нас монополія рітейлу, який тисне на переробника. На останнього йде тиск і з боку виробників молока, тому що є дефіцит сировини на ринку. Є монополія рітейлу, є монополія сировини, додаткову вартість же створюють переробники. Але вони ж найменше заробляють. Очевидно, необхідно домогтися справедливого розподілу доданої вартості», — повідомив Вадим Чагаровський.

Протягом 2021-го року було надано українським сільгосптоваровиробникам державної підтримки у обсязі 4,6 млрд грн, що складає 100% від передбаченої суми в бюджеті.

Загалом протягом 2021-го року було надано підтримку за програмами: розвитку тваринництва та переробки с/г продукції (1,6 млрд грн); розвитку фермерства (120,8 млн грн); компенсації вартості техніки (991,4 млн грн); компенсації вартості кредитів (1,2 млрд грн); розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства (512 млн грн); компенсації втрачених посівів (108 млн грн); розвитку нішевих культур (50 млн грн); розвитку картоплярства (53 млн грн); розвитку зрошення (16,7 млн грн); компенсації ЄСВ (0,6 млн грн).

«Запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. В 2022 році Мінагрополітики презентує усі напрацювання по розподілу коштів на наступний рік і прозоро на рівні загальнонаціональної дискусії, з комітетом та профільними асоціаціями сформує колегіально програми 2022 року, які потрібні для розвитку малого та середнього товаровиробника в Україні», — розповідає Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

За його словами, програми 2022 року акцентовані на підтримку фермерських господарств — 23 грудня уряд прийняв постанову, яка підтримує саме малих фермерів. У них буде можливість залучення безвідсоткових кредитів до мільйона гривень на 10 років для малого фермера. «Історичним для нас було прийняття законодавства про фонд часткового гарантування кредитів, який запустять вже у 2022 році. Разом із постановою КМУ це потужний інструмент, в якому держава в особі фонду буде виступати з гарантіями, щоби допомогти аграріям в отриманні необхідного фінансування», — коментує міністр.

Крім того, в наступному році акцент держпідтримки буде зміщений на тваринництво, оскільки саме ця галузь вже 30 років має падіння показників, водночас запит агросектору свідчить про готовність аграріїв розвивати цю галузь за умови прогнозованості з боку держави.

agravery.com

У 2018-му на підтримку тваринницької галузі в цілому держава передбачає виділення 2,3 млрд гривень. Про це повідомила Олена Альшанова, заступник директора Департаменту тваринництва, начальник відділу розвитку галузей тваринництва Міністерства аграрної політики та продовльства України, під час V Міжнародного Дня свиноферми, який організували Асоціація «Свинарі України», ВАР та агроконсалтингова компанія Dykun.

«З підтримки розміром 2,3 млрд грн, 300 млн планується направити на відшкодування вартості племінних тварин, а 687 млн — на протиепізоотичні заходи на випередження поширення хвороб, зокрема АЧС у господарствах населення. Мова ведеться й про компенсацію вартості будування/реконструкції комплексів. При цьому реконструкція, в більшій мірі, має на увазі поліпшення заходів біобезпеки», — розповіла пані Альшанова.

За її словами, цьогоріч свинарі також можуть отримати відшкодування за вартість племінних тварин, придбаних і в Україні, і за кордоном (максимальна виплата — 2400 грн/голова). Для цього потрібно подати пакет документів до 3 листопада. Після 25 листопада Мінагрополітики пропорційно розподілятиме кошти.

«Обов’язково має бути підтверджена ідентифікація й оплата тварин», — наголосила експерт.

pigua.info