Українська свинина має великі перспективи на ринку Африки

Світовий ринок фітогенічних кормових інгредієнтів, який включає в себе ефірні масла, трави, спеції, рослинний клей, а також деякі інші продукти буде досить швидко рости протягом найближчих п'яти років, відзначається в дослідженні міжнародної аналітичної компанії MarketsandMarkets. Так, згідно з прогнозами до 2021 року він досягне позначки в 769.5 млн доларів в грошовому вираженні після того, як в проміжку з 2016 року буде збільшуватися в об'ємі в середньому на 7.1% в рік.

Цікаво, що в даний час фітогенічние кормові інгредієнти найбільш популярні в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де в багатьох країнах різні ефірні масла і місцеві трави додавалися в комбікорми протягом століть. Разом з тим, на думку аналітиків, в найближчі п'ять років саме на частку Європи доведеться основне зростання споживання зазначених компонентів, головним чином, через прагнення виробників комбікормів в Європейському Союзі переймати найкращі доступні світові практики.

За підрахунками вчених, в 2015 році велика частина фітогенічних кормових інгредієнтів була спожита в птахівництві, оскільки саме тут вони довели найбільшу ефективність свого застосування. На найближчі кілька років ця ситуація на світовому ринку збережеться, незважаючи на те, що попит з боку сегмента свинарства і ВРХ також буде на підйомі, укладають фахівці.

За матеріалами All About Feed

У січні-вересні 2017 року обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти відповідного періоду 2016 року в майже 1,5 разу — з 271 млн дол. США до 397 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігається позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

За 9 місяців 2017 року найбільше вітчизняної м’ясної продукції закупили Єгипет (17,1%), Нідерланди (14,3%), Ірак (8,8%), Білорусь (8,4%) та Азербайджан (7,6%).

Постійними крупними імпортерами залишаються також Гонконг, Німеччина, Грузія та Казахстан.

За три квартали 2017 року експорт до названих країн займав близько 74% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

milkua.info

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого 2018 прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів».

Як наголошується, документ розроблений з метою оптимізації переліку захворювань, профілактики, діагностики та ліквідації яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також з метою підвищення ефективності і своєчасності здійснення обов'язкових планових протиепізоотичних заходів, спрямованих на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації в Україні.

«Зокрема, рішенням уряду в згаданий вище перелік додано захворювання нодулярний дерматит. З огляду на ризики занесення нодулярного дерматиту на територію України, прийняття постанови дозволить оперативно здійснювати заходи з профілактики цього захворювання та недопущення його поширення», — йдеться в повідомленні відомства.

Загалом, прийняття постанови сприятиме ефективному виконанню Держпродспоживслужбою покладених на неї повноважень і забезпечення епізоотичного благополуччя, відзначають у відомстві.

Для довідки: в державному бюджеті на 2018 року на проведення протиепізоотичних заходів передбачено 687 млн ​​грн.

consumer

10 травня Кабінет Міністрів України ухвалив план заходів щодо реалізації розробленої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року.

Повідомляється, що План передбачає реалізацію низки завдань: створення порталу МСП на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку; створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку; реалізацію пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП; реалізацію пілотного проекту створення регіональної мережі центрів підтримки підприємництва; запровадження програм розвитку МСП відповідно до пріоритетів інших стратегічних та програмних документів; удосконалення регуляторних процедур, які регулюють діяльність МСП.

«В Україні діють майже 2 мільйони малих та середніх підприємств, що створюють більше половини всього валового продукту країни. Уряд та Мінекономрозвитку розуміють важливість підтримки та сприяння розвитку цього сектору економіки. Саме з цією метою ми ухвалили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва. Ухвалений сьогодні план у свою чергу покликаний активізувати та підвищити ефективність роботи уряду щодо імплементації прописаних у Стратегії напрямів», — зазначив перший віце—прем'єр—міністр  економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Також повідомляється, що Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року — це стратегічний документ, що містить низку напрямів створення сприятливого середовища для його розвитку, розширення доступу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу малого і середнього підприємництва.

milkua.info