Зеленский подписал закон о ветмедицине

У серпні 2022 року експорт молочної продукції приніс Україні 32,9 млн дол. — це майже на чверть більше, ніж у липні. Найбільше зросли продажі масла — +78,9% та сухого молока — +31,6%. Найслабше йде експорт кисломолочної продукції — +3%.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Продажі молока та вершків незгущених у серпні склали 3,6 тис. т, що на 30,6% більше ніж в минулому місяці. Загальна виручка зросла на 30% — до 1,5 млн дол. Левова частка молока пішла на ринок Молдови — 3,4 тис. т.

Експорт сухого молока та вершків у серпні склав 3,3 тис. т (+29,7%) на загальну вартість 11,3 млн дол. (+31,6%). Основним ринком збуту була Польща — 860 т. Великі партії товару також пішли до Грузії (181,7 т) та Молдови (172 т).

Продажі кисломолочної продукції відбуваються найбільш мляво. Так, у серпні було продано лише 273 т продукції на 290 тис. дол. Здебільшого продавали її до Молдови — 270 т.

За рахунок відновлення експорту сухої сироватки до Китаю (913 т) загальний її обсяг у серпні зріс майже удвічі, до 2,5 тис. т. Також значні обсяги сироватки ідуть до В'єтнаму (320 т), Філіппін (225 т) та Польщі (220 т).

Експорт масла у звітному періоді зріс на 23% в натуральному виразі (2,1 тис. т) та на 16,8% в грошовому (12 млн дол.). За рахунок значно нижчої ціни половина товару була продана до сусідньої Польщі (1,042 тис. т). Також масло продавали до Азербайджану (297,9 т), Молдови (254,6 т) та Нідерландів (240 т)

Продажі сиру зросли в межах 10%. За серпень на зовнішні ринки було поставлено 1 тис. т сиру на загальну вартість 4,9 млн дол. Фактично налагоджені поставки до Казахстану, який попри складну логістику знову номер один серед імпортерів українського сиру (453,6 т). Наступними за обсягами імпорту були Польща (317 т) та Молдова (144 т).

«За рахунок нижчої ціни на молоко-сировину та, як результат, на молочні продукти, зацікавленість до українського набілу на європейському ринку досить висока (1/3 всього експорту іде на ці ринки) і в найближчі місяці така тенденція, швидше за все, буде збережена»? — зазначає експертка.

Новое законодательство ЕС, которое вступает в силу 28 января 2022 года, будет запрещать любое рутинное использование антибиотиков на фермах, включая все виды профилактического лечения животных, сообщает УНН со ссылкой на портал Poultry world.

В 2017 году Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) выпустила новые руководящие принципы по использованию антибиотиков на фермах, в которых рекомендуется прекратить использование антибиотиков для групповой профилактики.

Однако остаются страны, например, США, которые выступают против такого запрета ЕС на антибиотики.

Украина же наоборот, поддерживает запрет на использование профилактического антибиотика, и добровольно, без всяких законодательных норм - движется в направлении производства "чистых" продуктов питания.

Наиболее ответственные в этом плане, пожалуй, производители курятины и яиц, по причине своей экспортоориентированности.

Источник: УНН

Около 160-170 тыс. cвиней в Украине уничтожено в 2019 году из-за АЧС.

Такие цифры назвал председатель Госпродпотребслужбы Украины Владимир Лапа.

Он отметил, что динамика вспышек болезни в этом году уменьшилась более чем в 2 раза по сравнению с прошлым годом.

«У нас в прошлом году уже наблюдалось уменьшение количества АЧС. В целом по Украине из 163 в 2017 году до 145 случаев в 2018 году. И в этом году где-то в более 2 раза мы динамику снижения. Но, все равно вирус время от времени дает о себе знать в домохозяйствах населения и на товарных фермах», - акцентировал Лапа.

Лапа отметил, что одной из проблем в борьбе с вирусом африканской чумы свиней является отсутствие вакцины. Поэтому хозяйства вынуждены бороться путем повышения биобезопасности на фермах.

Что касается законодательных норм, которые должны быть приняты в государстве для борьбы с вирусом, председатель Госпродпотребслужбы назвал выплату компенсаций за найденного зараженного кабана.

«Для примера в Европейском Союзе есть программы, которые позволяют выплачивать деньги за то, что найдено дикого кабана, таким образом прекращается циркуляция вируса. У нас мы сколько ни убеждали Минфин, они не согласились такую ​​программу запускать в Украине. Мы сейчас ждем, когда Верховная Рада одобрит соответствующий закон для того, чтобы иметь возможность ввести такую ​​программу», - рассказал Лапа.

Он также добавил, что кроме этого стоят вопросы утилизации, вопросы контроля при проверках.

«Уже около 30-40% всех решений, которые надо было принять, они уже одобрены и на уровне Верховной Рады, и на уровне Кабинета Министров, и на уровне Министерства. Сейчас некоторые еще ключевые вопросы ожидают одобрения Верховной Радой, и здесь нам трудно уже на исполнительном уровне делать», - отметил глава ведомства.

agravery

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua