В Украине заработают областные рабочие группы по решению налоговых вопросов фермеров

Вчора, 6 вересня, на відкритті Нью-Йоркської фондової біржі Володимир Зеленський презентував Advantage Ukraine — платформу для залучення в Україну іноземних інвестицій.

«Запуск платформи — частина глобальної кампанії Advantage Ukraine, яка сигналізує світу, що Україна відкрита для нових бізнес-можливостей саме зараз», — написав на своїй сторінці у Facebook заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. 

Він наголосив, що інвестиційне меню, запропоноване інвесторам, включає велику кількість аграрних проєктів, зокрема пов’язаних із логістичними проєктами, виробництвом біометану, глибокою переробкою тощо. Всі вони мають відкрити шляхи новим інвестиціям провідних компаній світу в економіку нашої держави.

Володимир Зеленський, Президент України

Україна — це історія майбутньої перемоги, і це шанс для вас інвестувати в проєкти на сотні мільярдів доларів, щоб бути переможцями разом з нами. Сьогодні ми даємо старт великій інформаційній кампанії із залучення інвестицій #AdvantageUkraine. Ми розповімо всьому світу, чому Україна вже сьогодні є місцем вигідних інвестиційних та фінансових можливостей.

agroportal.ua

В Україні неможливо робити ставку чи на дрібнотоварне, чи на великотоварне виробництво молочних продуктів — має бути комбінація цих двох моделей.

Про це розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни», пише agroportal.ua.

«3 2022 по 2030 роки необхідно передбачити розвиток промислового виробництва молока: будівництво ферм, розвиток індустрії, висока якість молока, поголів'я 1 млн голів. Виробництво молока може сягнути 5,5 млн т», — зазначає Вадим Чагаровський.

За його словами, в одноосібних господарств шлях один — перетворення на сімейні молочні ферми.

«Хоча є певні проблеми: не вирішене питання із землею, інвестиціями. У 2030 році на переробку має надходити 6 млн т молока. Фактично нам необхідно за вісім років подвоїти переробку молока — з 2,7 млн т, які очікуються у 2022 році», — говорить Вадим Чагаровський.

У Спілці молочних підприємств пропонують три етапи розвитку молочної галузі.

Перший етап — на період бойових дій — це збереження поголів'я великої рогатої худоби через відновлення програм державної підтримки. Потреби молочної галузі в кредитних обігових коштах становлять близько 3 млрд грн.

Другий етап розвитку — післявоєнний період (один-два роки після війни) — передбачає збільшення і поголів'я ВРХ, і виробництва молока на 10−15%, і розширення експортних ринків. Фінансування цього етапу потребує $ 150 млн.

Третій етап — створення сучасної молочної галузі. У цій справі найважливіше — підготовка кадрів.

4 апреля 2018 года вступил в силу Закон Украины о государственном контроле за соблюдением законодательства о пищевых продуктах, кормах, побочных продуктах животного происхождения, здоровья и благополучия животных (№ 2042). Этот закон является значительным шагом в реформировании системы государственного контроля безопасности пищевых продуктов, ее приближении к европейским принципам осуществления контроля, является чрезвычайно важным в контексте выполнения обязательств в рамках Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС.

Документ разрабатывался с помощью экспертов Проекта ЕС «Совершенствование системы контроля безопасности пищевых продуктов в Украине» и активно поддерживался Еврокомиссией. Как отмечают специалисты и эксперты отрасли, речь идет о новой системе контроля когда государство только контролирует, чтобы продукция, выпускаемая предприятиями, была безопасной для человека.

Закон предусматривает проверку инспекторами предприятий без предупреждения заранее, кроме аудита системы НАССР — аудит постоянно действующих процедур, основанных на принципах НАССР, проводится при условии уведомления оператора рынка не позднее, чем за три рабочих дня до осуществления такого мероприятия. Это связано с необходимостью подготовить необходимый пакет документов и обеспечения участия в этом процессе всех ответственных работников, которые отвечают за внедрение системы на предприятии.

Еще одна новация касается проверок: они станут риск-ориентированными, а их периодичность будет достаточной для достижения целей этого закона — повышение безопасности продуктов. То есть предприятия будут проверять в зависимости от степени риска для жизни и здоровья людей. Также инспекторы Госпродпотребслужбы будут осуществлять проверки согласно унифицированным актам проверки. Этот документ будет содержать исчерпывающую количество вопросов для проверки и будет публичным, что минимизирует коррупционные риски. Бизнес же, который грубо нарушает законодательство, сразу будет попадать в категорию недобросовестных. Такие проверки могут быть не только на производстве. Также, в проверках со стороны предприятия могут принимать участие представители общественных организаций.

Кроме того, Закон предусматривает видеофиксацию инспекторами мер контроля без согласия субъектов хозяйствования. При этом право проводить видеофиксацию имеет и сам субъект хозяйствования. Такая норма позволяет сделает процесс проверок более прозрачным.

За нарушение нового закона предусмотрены жесткие санкции. Сумма штрафа для юридических лиц может достигать 70 тыс. гривен — в зависимости от совершенного правонарушения. Суммы штрафов фиксированные и определены в минимальных заработных платах (2018 год установлен минимальная заработная плата в месячном размере 3723 гривен), что снимает коррупционные риски и позволяет избежать возможности влияния на оператора рынка.

Изменения ожидают и импортеров пищевых продуктов и кормов — это касается обустройства пограничных постов, перечень сопроводительных документов при перевозке продукции, порядок и частота проверки, основания для отбора образцов и их лабораторного исследования в рамках физической проверки.

Следует заметить, что с 4 апреля текущего года в случае поступления обращения гражданина о нарушениях в сфере безопасности пищевых продуктов Госпродпотребслужба вправе осуществлять внеплановые проверки без получения согласия органа государственной власти, который осуществляет формирование политики в этой сфере (Государственной регуляторной службы или Министерства аграрной политики и продовольствия). Реализация положений Закона в этой части позволит оперативно реагировать на обращения физических лиц и проводить меры по устранению нарушений.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Збої в ланцюгу поставок через пандемію, посилені війною в Україні, викликали дефіцит мінеральних добрив у світі. Оскільки кінця війні не видно, а весняний посівний сезон у Північній півкулі у розпалі, фермери переходять на органічні добрива, пише Quarts.

Гною не вистачає, щоб задовольнити попит фермерів у США. Тиск відчувається у всьому світі, а фермери у Великобританії навіть розглядають такий варіант як очищений осад каналізаційних стічних вод.

У той час, як внутрішні поставки розкуповуються, гній також продається через кордони. Після пандемії обсяг торгівлі збільшився. Основними імпортерами є США, Франція та Нідерланди.

Зараз фермери «полюють» на калійні добрива. Їх використовують та імпортуються набагато частіше, ніж гній, і хоча гній не зможе замінити всі добрива, попит на нього зростає. Імпорт гною зростає, а імпорт калійних добрив знижується, особливо у Франції та Нідерландах.

Нідерланди є головним експортером цього органічного добрива у світі, за ними слідують Італія та Бельгія. Країни-покупці використовують його в органічному землеробстві. Однак гній містить велику кількість фосфору, який може забруднювати джерела води, якщо не контролювати його використання.

milkua.info