Глобальний дефіцит добрив підштовхує фермерів використовувати гній

19-мая-2022

Збої в ланцюгу поставок через пандемію, посилені війною в Україні, викликали дефіцит мінеральних добрив у світі. Оскільки кінця війні не видно, а весняний посівний сезон у Північній півкулі у розпалі, фермери переходять на органічні добрива, пише Quarts.

Гною не вистачає, щоб задовольнити попит фермерів у США. Тиск відчувається у всьому світі, а фермери у Великобританії навіть розглядають такий варіант як очищений осад каналізаційних стічних вод.

У той час, як внутрішні поставки розкуповуються, гній також продається через кордони. Після пандемії обсяг торгівлі збільшився. Основними імпортерами є США, Франція та Нідерланди.

Зараз фермери «полюють» на калійні добрива. Їх використовують та імпортуються набагато частіше, ніж гній, і хоча гній не зможе замінити всі добрива, попит на нього зростає. Імпорт гною зростає, а імпорт калійних добрив знижується, особливо у Франції та Нідерландах.

Нідерланди є головним експортером цього органічного добрива у світі, за ними слідують Італія та Бельгія. Країни-покупці використовують його в органічному землеробстві. Однак гній містить велику кількість фосфору, який може забруднювати джерела води, якщо не контролювати його використання.

milkua.info

Читайте также:
Госпродпотребслужба и ЕС обсудили ряд вопросов по АЧС
06-апр-2020

Несмотря на карантин, Госпродпотребслужба и ЕС 2 апреля провели рабочие переговоры по актуальным вопросам сотрудничества. Об этом сообщает пресс-служба Госпродпотребслужбы.

Для обсуждения текущих вопросов двустороннего сотрудничества было организовано аудиоконференцию, к которой привлекли профильных специалистов Госпродпотребслужбы, представителей Генерального директората по вопросам здравоохранения и безопасности пищевых продуктов Европейской Комиссии (DG SANTE) и Представительства Евросоюза в Украине.

Участники переговоров обсудили такие актуальные вопросы повестки дня, как:

согласование форм сертификатов;

отчет последнего заседания Подкомитета по управлению санитарными и фитосанитарными мерами;

регионализация по АЧС;

грантовое соглашение по АЧС;

оценка системы ЕС по кормах и кормовых добавках.

agravery.com

Узнать подробнее
Кабмин усовершенствовал механизм предоставления дотаций по кредитам
16-сен-2021

Кабинет Министров Украины на заседании 15 сентября принял постановление «О внесении изменений в Порядок использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для финансовой поддержки мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов».

Об этом говорится на сайте Министерства аграрной политики и продовольствия.

Так, принятый Правительством Порядок предусматривает усовершенствование механизма предоставления субъектам хозяйствования финансовой поддержки мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов для эффективного и целевого использования бюджетных средств.

Согласно принятому постановлению продлен срок представления уполномоченными банками в Минагрополитики реестров компенсационных выплат за ноябрь-декабрь прошлого года до 25 октября текущего года.

В соответствии с Порядком использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для финансовой поддержки мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 29.04.2015 № 300, компенсация предоставляется заемщикам по начисленными и уплаченными в текущем году процентами за пользование кратко-, средне- - и долгосрочными кредитами.

Узнать подробнее
Для повышения качества молока будет предоставляться значительная государственная поддержка
19-янв-2018

Для обеспечения надлежащего качества и безопасности при производстве молока государство будет оказывать значительную поддержку. Так, воспользоваться средствами и повысить качество своей продукции производители смогут в рамках программы поддержки животноводства (4 млрд на 2018 год) и программы развития фермерства и кооперации (1 млрд грн).

Об этом заявила заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Елена Ковалева во время встречи с производителями молока, представителями молокоперерабатывающих предприятий, профильных ассоциаций и общественности.

«На вызовы отрасли в бюджете этого года предусмотрена высокая сумма на развитие животноводства — 4 млрд грн. Внимание будет сосредоточено на строительстве и реконструкции молочно-товарных ферм, доступе к необходимому оборудованию, улучшение генетического потенциала поголовья. Одним из инструментов будет доступное кредитование. Вместе с тем, для небольших хозяйств рационально идти к повышению качества молока через кооперацию. Ведь молочные кооперативы также попадают под программу государственной поддержки через компенсацию стоимости закупленного оборудования и техники», — отметила Елена Ковалева.

В то же время продолжается работа над приказом министерства по гигиеническим требованиям к производству, переработке и введению в оборот молока.

«Постепенность, государственная поддержка и готовность отрасли являются ключевыми принципами пересмотра действующих норм. После определенного с участниками рынка переходного периода, использование молока второго сорта будет разрешено в производстве непищевых продуктов. Поэтому запрета на закупку молока второго сорта, ни с января, ни дальше — не будет», — подчеркнула Елена Ковалева.

Также во время встречи были обсуждены результаты работы молочной отрасли в 2017 году, направления развития молокоперерабатывающей отрасли в ближайший период и перспективы расширения внутреннего и внешнего рынков.

Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Прем'єр Гончарук доручив створити стратегію розвитку і підтримки АПК
05-февр-2020

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок