В Украине построят пограничные инспекционные посты для контроля безопасности пищевых продуктов

Світовий банк вже у листопаді 2022-го може затвердити пакет додаткової фінансової допомоги для України на суму 1 млрд доларів, а також виноситься рішення про виділення коштів на фінансування дефіциту бюджету і відновлення інфраструктури. Про це повідомив заступник Міністра економіки України Олександр Грибан.

«В мене є гарні новини від Міжнародної фінансової корпорації (IFC), що входить до структури Світового банку. Вони планують винести на затвердження ради директорів Світового банку пакет по Україні вже в цьому листопаді. Пакет буде передбачати фінансування на 1 млрд доларів — це буде, як пряме кредитування так і фінансові гарантії та інструменти trade finance. Очікується, що таке фінансування також мобілізує й приватний кредитний капітал, адже IFC зазвичай фінансує не більше 30% вартості проекту, долучаючи до фінансового консорціуму комерційні банки. Таким чином, загальний обсяг проектів українських підприємств, що можуть бути профінансовані, становитиме більше 3.3 млрд. доларів» — повідомив Олександр Грибан.

За його словами, IFC також активно працюють з європейським фондом European fund of sustainable development (EFSD), до якого вони вже надіслали запит на 2 млрд доларів. Ці кошти також планують використовувати для запровадження фінансових інструментів на підтримку України. Крім цього уже в жовтні Світовий банк під час щорічних зборів має презентувати трастовий фонд на підтримку України.

«Я думаю, що вже на етапі створення фонду в них буде певний рівень зібраних зобов’язань, але я не знаю, чи це буде весь обсяг фонду, чи тільки його частина. Але точно знаю, що Мінфін в покритті дефіциту бюджету передбачає 36 млрд доларів на наступний рік. Це дає сподівання, що до кінця року в нас буде розуміння по наповненню цього фонду», — розповів Олександр Грибан.

За його словами, на розгляд ради директорів Світового банку виноситься рішення про виділення 36 млрд доларів на фінансування дефіциту бюджету в наступному році і також 17 млрд дол на відновлення інфраструктури та економіки України.

«Сума в 17 млрд доларів має покрити першочергові потреби у відбудові критичної інфраструктури та у забезпеченні страхування іноземних інвестицій. Ці кошти будуть мати вплив на відновлення української економіки, адже вони стануть мультиплікатором за рахунок задіяних будівельних компаній та виробників матеріалів. Але найбільший мультиплікатор для економіки буде саме від страхування інвестпроектів», — запевнив Олександр Грибан.

Нагадаємо, Мінекономіки України домовилось з Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку, про запуск механізму страхування інвестицій під час війни. Найближчим часом почнеться реалізація пілотного проекту на суму $ 30 млн.

me.gov.ua

В связи с глобальным ростом численности населения мировое потребление продуктов животного происхождения продолжает расти. К такому выводу пришли участники 10-го глобального форума по вопросам продовольствия и сельского хозяйства (GFFA), который проходил 18-20 января в Берлине (Германия), передает УНН.

В текущем году в работе Международного глобального форума по вопросам продовольствия и сельского хозяйства приняли участие около 45 министров и более 70 делегаций из разных стран. Тематика работы мероприятия была посвящена развитию животноводства и его роли как одной из важнейших отраслей сельского хозяйства.

Читайте также: В прошлом году в Украине забили меньше свиней

Ожидается, что в ближайшее время влияние сельского хозяйства на окружающую среду существенно возрастет.

«Глобальный рост населения и более высокий уровень благосостояния приводят к непропорционального роста потреблению продуктов питания животного происхождения во всем мире. Речь идет о продуктах питания, полученных из мяса, молока и яиц. Необходимо значительно увеличить производство, чтобы удовлетворить спрос, который вырос. Можно также предположить, что торговля продуктами животноводства значительно возрастет», - отмечают организаторы форума.

Ключевой темой мероприятия в текущем году стало животноводство и вопросы, связанные с повышением эффективности этой отрасли сельского хозяйства. После завершения рабочей сессии руководители делегаций приняли итоговое коммюнике, которое отражает общую позицию министров по обсуждаемой проблематике.

pigua.info

Предложенный Министерством аграрной политики и продовольствия Украины механизм компенсации процентных ставок по целевым кредитам под реконструкцию животноводческих комплексов позволит избежать сокращения производства и ухудшение ситуации в отрасли.

Об этом заявил глава совета директоров агрохолдинга KSG Agro Сергей Касьянов.

По его мнению 2017 год стал сложным периодом в развитии отрасли.

Читайте также: Евросоюз выставил России счет за свинину

«Дело не только в АЧС, которая привела к сокращению поголовья свиней и увеличила неудовлетворительный спрос на качественную свинину. Основной проблемой животноводства, и в частности свиноводства стало фактическое отсутствие внутренних источников финансирования и недоступность дешевых кредитных ресурсов. Фермы КРС и свинокомплексы — инвестиционно емкие проекты, сроки окупаемости здесь по украинским меркам значительные — 5-7 лет. Отсутствие финансирования уже привело хотя и к незначительному, но сокращению производства на 0,1%», — говорит он.

Касьянов считает предложенный Минагродом механизм компенсации процентных ставок по кредитам на реконструкцию или строительство новых животноводческих комплексов — своевременным и эффективным мероприятием, направленным на достижение роста в отрасли.

По мнению Касьянова, наиболее важное условие господдержки — прозрачный механизм распределения средств господдержки.

«В отличие от коррумпированных чиновников, которые привыкли за „мзду“ выделять финансовые ресурсы приближенным бизнесменам, банки будут отбирать проекты тщательно и по прозрачным процедурам. Они не будут кредитовать рискованные стартапы или „липовые“ проекты», — сказал глава совета директоров KSG Agro.

PigUA.info по материалам agroportal.ua

Компанія «Епіцентр Агро» вже розробила декілька сценаріїв щодо роботи елеваторів і зберігання зерна на випадок затяжної війни. Враховуючи проблеми з вивозом збіжжя, яке зараз знаходиться на елеваторах, та надходження зернових нового врожаю, альтернативою для холдингу залишатимуться силобеги. Досвід такої технології зберігання компанія має з попередніх років.

Про це розповіла керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Якщо в 2021/2022 МР ми заклали в силобеги 220 тис. т кукурудзи, то за найбільш песимістичним сценарієм, коли вивіз буде відсутній, для забезпечення розміщення збіжжя ранньої групи (пшениця, ріпак) та пізньої групи (соняшник, кукурудза) в силобеги потрібно буде закласти приблизно 400 тис. т збіжжя», — зазначає Світлана Нікітюк.

За її словами, наразі однією з головних задач для аграріїв є своєчасне проведення посівної та забезпечення України якісним зерном. Потім буде стояти завдання вчасних жнив і логістики для завезення збіжжя на елеватори.

«Інша не менш важливіша задача — це зберігання, продаж та вивіз зерна. Фіналізація цього процесу — це отримання коштів, з яких сплачуються податки державі, виплачуються заробітні плати працівникам, забезпечуються робочі місця, оскільки сільськогосподарська галузь була і залишається локомотивом економіки держави».

Вона додає, що першочергові задачі елеваторів «Епіцентр Агро» навіть під час війни незмінні — забезпечити якісне зберігання зерна. В умовах сьогодення — це зберігання на невизначений термін. Компанія відкрила свій фронт допомоги та приймає збіжжя інших холдингів, допомагаючи вивозити зерно з небезпечних областей. 

«Декілька наших елеваторів відвантажують пшеницю на наші млини на переробку для забезпечення продовольчої безпеки держави в борошні. Також елеватори відвантажують наше зерно і зерно сторонніх поклажодавців за підписаними контрактами до Європи. Але з цим маємо проблеми — відсутня логістика. При можливості оперативно завантажувати зерном вагони на наших маршрутних елеваторах ми маємо проблеми з погодженням планів перевезень та електронних заявок в АС «МЕСПЛАН». Окрім того, станції Ізов, Чоп, Ужгород вкрай перевантажені», — розповідає Світлана Нікітюк.  

Вона додає, що попри всі складнощі аграрії вірять в наші ЗСУ, вірять в найскорішу Перемогу і сподіваються, що вже найближчим часом всі гравці агроринку зможуть повернутися до повноцінного формату роботи і можливостей експорту через порти для забезпечення продовольчої безпеки світу в тому числі

AgroPortal.ua