В АМКУ назвали крупнейших производителей курятины Украины

Шестой апелляционный административный суд закрыл производство по иску ЧАО «Азот», входящего в группу компаний Ostchem, относительно отмены квотирования импорта азотных удобрений в Украину. Об этом 14 сентября на своей странице в сети Facebook написал министр аграрной политики и продовольствия Украины Роман Лещенко.

«ЧАО «Азот» отозвало иск в Межведомственную комиссию по международной торговле и Министерство развития экономики о введении квот на импорт азотных удобрений. Таким образом, квот на импорт азотных удобрений не будет», - написал глава Минагрополитики.

При этом Р.Лещенко подчеркнул, что данное решение суда является «долгожданным и позитивным для всего аграрного сообщества Украины».

«Я неоднократно подчеркивал, что Министерство аграрной политики и продовольствия Украины против любого квотирования импорта удобрений. Оно уничтожает справедливую конкуренцию, позволяет монополизировать рынок удобрений и приводит к увеличению их стоимости. Такую позицию наша команда будет отстаивать и в дальнейшем», - резюмировал министр.

АПК-Інформ

Станом на листопад 2022 року, скоординовані дії українських аграріїв разом з країнами-партнерами та благодійними організаціями задовольняють нагальну потребу України в зберіганні врожаю зернових культур, яка виникла внаслідок неспровокованої війни, розв'язаної Росією проти України, включно з попередньою блокадою чорноморських портів України. Додаткові засоби для зберігання зерна, надані міжнародними партнерами, зміцнюють економіку України, дозволяючи фермерам зберігати врожай, а саме кукурудзу, пшеницю та насіння соняшнику, доки вони не підуть на переробку або для подальшої реалізації на внутрішньому ринку та на експорт. Ці культури мають надважливе значення для продовольчої безпеки в Україні та в усьому світі.

Хоча українські аграрії продовжували збирати врожай протягом цього року, вони не мали можливості зберегти його належним чином. Багатомісячна блокада чорноморських портів Російською Федерацією призвела до масового накопичення в сховищах українського зерна з врожаю минулого року. Крім того, приблизно п’ятнадцять відсотків сховищ було зруйновано, знищено або стало недоступним через пошкодження цивільної інфраструктури України. Незважаючи на те, що Чорноморська зернова ініціатива за посередництва ООН відкрила деякі чорноморські порти України та разом із ініціативою Євросоюзу «Шляхи солідарності» відіграла вирішальну роль у відправленні значних обсягів українського зерна на світовий ринок і стабілізації світових цін на продовольство, загальний експорт скоротився вдвічі порівняно з попередніми роками. Як результат, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося по допомогу щодо виділення засобів для додаткового зберігання зерна обсягом 15 мільйонів метричних тонн.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), за фінансової підтримки Канади, Японії та фонду Minderoo, забезпечує потребу у зберіганні обсягом 6,2 мільйонів тонн. Ініціатива підтримки стійкості агросектору (Agriculture Resilience Initiative) — AGRI-Україна, започаткована Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), надає засоби для зберігання обсягом 1,7 мільйонів тонн. Фонд Говарда Г. Баффета — 0,676 мільйонів тонн. Міжнародні партнери спільно фінансують закупівлю полімерних рукавів та конструкцій для зберігання зерна, а також обладнання для завантаження зерна у рукави, багато з якого буде придатним для повторного використання в період майбутніх врожаїв. Українські аграрії покривають витрати на решту 6.424 мільйонів тонн.

Оскільки Російська Федерація продовжує маніпулювати світовим постачанням продовольства, союзники та партнери об'єдналися, щоб підтримати українських фермерів, які продовжують годувати світ. Ці об'єднані зусилля є свідченням того, що можна досягти, коли країни-донори та народ України об'єднуються, щоб задовольнити гостру потребу в продовольстві в усьому світі.

minagro.gov.ua

Високий попит на товарних поросят тримає ціни на відповідному рівні, відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України»

На відміну від цін на свиней забійних кондицій, котирування на ринку товарних поросят за останні пару місяців не змінювали напрямок руху. За відгуками операторів ринку, пропозиція таких тварин залишається досить обмеженою, а попит залишається на стабільно високому рівні, що підтримує позитивну цінову динаміку. Так, у другій половині липня ціна на поросят масою 25-30 кг коливається в межах 90-130 грн/кг, у ваговій категорії 9-12 кг ― 190-200 грн/кг.

Постачальники поросят для відгодівлі зазначають, що попит на товарних поросят наразі активний як з боку сільгоспвиробників, які намагаються зменшити втрати через здешевлення зерна, так і з боку населення. Так, аграрії, які спеціалізуються на рослинництві, намагаються компенсувати частину недоотриманих через відсутність експорту коштів за рахунок згодовування зернових свиням, адже ціна на живець значно привабливіша в цьому році. Враховуючи те, що наразі більшість партій товарних поросят «заброньовані» кінця вересня, а подекуди по жовтень включно, попит з боку «ситуативних свинарів» часто залишаються незадоволеним.

«Скасування переліку критичного імпорту з липня загалом дало можливість завозити з-за кордону не тільки чистопорідних свиней, а й товарних, в тому числі поросят для відгодівлі. Проте літо є несприятливим періодом для таких закупівель через спекотні погодні умови. Серед економічних бар’єрів таких операцій є істотне підвищення логістичних витрат, здороження таких закупок через скасування податкових пільг при імпорті та перегляд офіційних валютних курсів», коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Реальні пропозиції та актуальні ціни на племінних тварин, спермопродукції та товарних поросят знайдете у відповідній рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info