Украина пробует соперничать с мировыми гигантами на рынке курятины в ЕС

12-дек-2018

Украинская курятина пользуется спросом в ЕС. Об этом пишет Poultry World, передает УНН.

В 2017 году Европа потеряла 10% импорта бразильской курятины. Сегодня ЕС компенсирует это за счет Украины, Таиланда и Чили, отмечает издание.

Также сообщается, что курятина остается любимым видом мяса для жителей ЕС.

“В течении следующих 12 лет в странах ЕС курятина буде единственным видом мяса, производство и потребление которого будет расти”, — пишет издание.

Ожидается, что к 2030 году производство и потребление мяса птицы вырастет примерно на 4% — по 0,2% ежегодно.

“По итогам 2018 года годовое потребление мяса птицы на одного европейца составит 24 кг, через 12 лет — 24,8 кг”, — говорится в сообщении.

Также прогнозируется достаточно высокий мировой спрос на импорт мяса птицы. В поставках курятины будут нуждаться в основном азиатские страны: Вьетнам, Филиппины и Китай.

Экспорт курятины из ЕС, по итогам 2030 года, достигнет 1,9 млн тонн.

Напомним, Украина вышла в ТОП −3 главных экспортёров курятины в ЕС. Однако, потенциал не исчерпан и есть куда стремится, говорит главный производитель и поставщик украинской курятины — глава компании “Мироновский хлебопродукт” Юрий Косюк.

Наращивая мощности, в частности на Винницкой птицефабрике, ставшей уже крупнейшим птицекомплексом в мире, в МХП ожидают максимального приближения к мировым гигантам Brasil Foods и Tyson

Источник: УНН

Читайте также:
Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів
28-июня-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Роман Лещенко назвал стратегическую цель правительства в агросекторе
28-апр-2021

Стратегическая цель правительства — обеспечить аграриев Украины свободным доступом ко всей аграрной инфраструктуры: земли, системы орошения, финансирование, образования, научных разработок, мощностей для хранения и услуг логистики. Об этом заявил министр аграрной политики и продовольствия Роман Лещенко во время официального открытия «Недели аргентинских агротехнологий в Украине», сообщает Укринформ.

«Наша стратегическая цель — обеспечить игроков аграрного рынка качественной сквозной инфраструктурой: земля, оросительные системы, доступное финансирование, образовательный ресурс, научные новые разработки, мощности для хранения и логистическая инфраструктура», — сказал Лещенко.

Он отметил, что отдельная стратегическая цель — сбалансировать производство высоко и низко-маржинальных продуктов для увеличения прибыльности агросектора. А также способствовать полноценному обеспечению среды для функционирования переработки сельхозпродукции.

По словам министра, в настоящее время украинский аграрный сектор ориентирован на три ключевых реформы: земельная реформа, национальный проект ирригации в Украине и внедрение эффективного института агрострахования для фермеров. Он отметил, что в прошлом году удалось найти формулу осторожного, профессионального, консервативного запуска рынка земли. Для этого был принят ряд реформаторских законов, в частности отменен мораторий на продажу земли и приняты законы об открытом геопортале данных и о дерегуляции в земельных отношениях.

Лещенко добавил, что в настоящее время на рассмотрении в парламенте находятся законопроекты об электронных аукционах земель, о земельном децентрализации, которые имеют финализировать запуск рынка земли с первого июля 2021 года.

«К 2030 году Украина должна стать одним из центров глобальной продовольственной безопасности, мировым лидером поставки продуктов питания с высокой добавленной стоимостью и предоставлять технологические интенсивные сервисы для агросектора. Мы ожидаем, что в результате наших структурных реформ бизнес получит развитие и стабильный спрос», — подчеркнул Лещенко.

Узнать подробнее
Несмотря на дефицит на внутреннем рынке, в ноябре Украина экспортировала более 100 тыс. тонн азотных удобрений
13-дек-2021

По итогам ноября экспорт азотных удобрений из Украины составил 105 тыс. тонн на общую сумму $62 млн. Об этом сообщила ассоциация "Украинский клуб аграрного бизнеса" со ссылкой на данные Гостаможслужбы

Как уточняется, поставки азотных удобрений из Украины в отчетном месяце осуществлялись в Румынию, Болгарию, Аргентину, Италию, Венгрию и ряд других стран. В частности, было отгружено 63 тыс. тонн карбамида, 25,5 тыс. тонн карбамидо-аммиачной смеси (КАС) и 16 тыс. тонн известково-аммиачной селитры. При этом в УКАБ отметили, что, согласно данным таможенного ведомства, КАС из Украины экспортировалась по средней цене $317 за тонну, тогда как его стоимость на внутреннем рынке Украины в этот период составляла не менее $600 за тонну без (НДС). Таким образом, считаю эксперты, подобное может быть свидетельством демпингового экспорта дефицитного товара.

При этом импорт азотных удобрений в Украину в ноябре составил 275 тыс. тонн на сумму $136 млн.

«Такой объем импорта значительно превышает показатели предыдущих месяцев и обусловлен высокой стоимостью удобрений на внутреннем рынке Украины, а также определенным дефицитом азотных удобрений на фоне чрезвычайно высокой стоимости основного сырья для их производства и сдерживанием продаж отечественными производителями», - пояснил генеральный директор УКАБ Роман Сластен.

Больше всего Украина импортировала в ноябре аммиачной селитры – 82 тыс. тонн, карбамида – 70 тыс. тонн, КАС – 55 тыс. тонн, безводного аммиака – 37 тыс. тонн и сульфата аммония – 29 тыс. тонн. Основными поставщиками азотных удобрений в Украину в прошлом месяце были Беларусь, Узбекистан, Россия, Казахстан, Польша, Болгария, Литва, Грузия, Латвия и Туркменистан.

 АПК-Інформ

Узнать подробнее
Рада назначила четырех министров. Свириденко возглавила Минэкономики
04-нояб-2021

Верховная Рада Украины назначила Юлию Свириденко первым вицепремьер-министром — министром экономики Украины.

Об этом сообщает корреспондент AgroPortal.ua.

Соответствующее решение было поддержано 256 парламентариями.

Также Ирина Верещук была назначена вице-премьер-министром — министром реинтеграции временно оккупированных территорий. Ее кандидатуру поддержали 260 голосами.

На должность министра по вопросам стратегических отраслей промышленности парламент назначил Павла Рябикина. За это проголосовали 237 народных депутатов.

До этого народные депутаты 273 голосами назначили бывшего вице-премьера Алексея Резникова министром обороны Украины.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок