Україна вийде на довоєнний рівень ВВП за 5 років, росія — за десятиріччя

Ежегодно 19 июня предлагается отмечать профессиональный праздник — День фермера. Соответствующий проект Указа Президента Украины был одобрен на заседании Правительства 11 октября. После подписания Указ Президента вступит в силу со дня его опубликования.

Дата 19 июня была выбрана в связи с принятием в этот день в 2003 году Закона Украины «О фермерском хозяйстве».

«Развитие фермерства и работа самих фермеров играют важную роль в обеспечении продовольственной безопасности и сохранении украинского села. Подтверждением этого является значительное внимание Правительства к развитию фермерского движения и одобрена им соответствующая концепция господдержки. Установление официального праздника, который бы почитал труд фермеров, станет еще одним толчком к содействию предпринимательской инициативе на селе и подчеркнет важность профессии фермера как таковой», — прокомментировал решение Кабинета Министров Украины первый заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Максим Мартынюк.

Проект Указа Президента «О Дне фермера» разработан Министерством аграрной политики и продовольствия Украины по инициативе общественности с целью содействия развитию фермерского движения в Украине.

Справка: Сегодня в сельском хозяйстве Украины свою деятельность осуществляют почти 48 тыс. сельскохозяйственных предприятий. Среди них — 70,6% фермерские хозяйства.

13 сентября 2017 распоряжением № 664-р Кабинет Министров Украины одобрил Концепцию развития фермерских хозяйств и сельскохозяйственной кооперации на 2018−2020 годы. Также в проекте Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2018 год», одобренного Правительством, на развитие и поддержку фермерства предлагается направить 1 млрд гривен.

milkua.info по материалам kmu.gov.ua

Новые дотации, предложенные Министерством аграрной политики, не дотягивают даже до уровня 2012 года. Тогда дотация на 1 голову молодняка до 15 месяцев составила 1 тыс. грн ($125), сегодня же размер выплат составляет 2,5 тыс. грн, это всего $92.

В общем, в 2012 г. по программе поступило более 107,4 тыс. заявок за сохранение 152,5 тыс. телят на общую сумму более 66,8 млн грн.

Если учесть цены на корма, которые начали стремительно ползти вверх вследствие девальвации гривны, то вес такой дотации становится еще меньше.

Напомним, дотация за содержание коров будет предоставляться дважды в год на безвозвратной основе субъектам хозяйствования (юридическим лицам) за каждую имеющуюся на 1 января и 1 июля текущего года корову двумя равными частями.

kurkul.com

До 2026 года в мире прогнозируется существенный рост потребления животноводческой продукции.

Об этом сообщил ведущий экономист ФАО Дмитрий Приходько.

По его словам, рост потребления мяса птицы на глобальном рынке ожидается на 12%. Больше всего оно возрастет в странах африканского континента: Судане, Нигерии и Эфиопии.

Кроме этого, потребление говядины в мире за восемь лет увеличится на 10%, свинины — 9%, а молочных продуктов — 20%.

«Такой рост спроса на мясо и молочную продукцию приведет к росту спроса на кукурузу», — отметил Дмитрий Приходько.

По прогнозам ФАО, страны азиатского региона и северная Африка увеличат потребление кукурузы на 16%, а страны Латинской Америки, прежде всего Бразилия и Аргентина — на 20%.

«В Европе тоже ожидается рост потребления кукурузы на 12%», — добавил экономист.

PigUA.info по материалам agravery.com

Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням. Про це у своєму виступі під час круглого столу «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення» розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Захід було організовано за підтримки Європейського Союзу та Світового банку. У зустрічі взяли участь представники уряду, парламенту, профільних асоціацій виробників сільськогосподарської продукції, об'єднань громад та міжнародні партнери, які обговорили нагальні потреби українського агросектору, а також перспективи надання підтримки агровиробникам у 2023 році.

За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення.

Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок.

Перше — робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору.

Друге — спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. Основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника.

Третє — спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах.

Четверте — реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. Розподіл підтримки відбувався лише онлайн, через Державний аграрний реєстр. За умовами програми, безповоротну допомогу могли отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів.

Микола Сольський відзначив і надану міжнародними партнерами допомогу в зберіганні збіжжя. Це програма з надання фермерам рукавів для зберігання зерна була реалізована спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за підтримки урядів Японії й Канади. У рамках програми, крім рукавів, аграрії можуть отримати комплект техніки для завантаження зерна.

Також Міністр розповів про роботу програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування. Микола Сольський зауважив, що за сприяння Світового банку на реалізацію зазначених програм наступного року вже передбачене фінансування.

Крім того, Міністр висловив сподівання щодо можливості реалізації масштабної програми кредитування аграріїв на наступний рік. Він зазначив, що спрощене кредитування надасть аграріям фінансову підтримку, необхідну для підготовки та проведення посівної. Наразі стосовно цього ведуться переговори.

Окремо Микола Сольський окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники.

ukragroconsult.com