Україна отримала статус кандидата в члени ЄС

Офис по продвижению экспорта 23 декабря 2020 г. на платформе Дия.Бизнес запустил в тестовом режиме Единый экспортный веб-портал — онлайн-платформу для экспортеров и компаний, заинтересованных в экспорте.

Об этом говорится в сообщении Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства.

Как отмечается, целью запуска Единого экспортного веб-портала является повышение уровня национального экспорта и оказание поддержки предприятиям для выхода на новые рынки, а также иностранным компаниям, которые заинтересованы в импорте товаров и услуг из Украины и налаживании партнерских отношений. 

«Развитие экспорта, который сегодня формирует почти половину ВВП страны — в приоритете правительства Украины. Государство прилагает максимум усилий для внедрения финансовых и информационных инструментов поддержки экспортеров для облегчения доступа украинских товаров на внешние рынки. Запуск Единого экспортного веб-портала обеспечит производителей необходимыми знаниями, облегчит поиск новых рынков сбыта и установление деловых контактов для успешной экспортной деятельности», — прокомментировал министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко.

В то же время, заместитель министра — торговый представитель Тарас Качка отметил важность цифровой трансформации и распространения знаний по экспорту через цифровые инструменты.

«В Украине ежегодно растет количество малых и средних предприятий, которые требуют знаний и консультаций относительно того, как развивать свой экспорт и продвигать продукцию на новые рынки. С целью разъяснения неудобных бюрократических процессов создан Единый экспортный веб-портал. Уникальным на этом веб-платформе является консолидация полезной информации, в том числе о том, как экспортеру себя позиционировать, какую стратегию выбрать и другое», — отметил замминистра.

Он добавил, что использование экспортерами онлайн-платформы ускорит развитие малых и средних предприятий во всех регионах Украины. Также веб-портал позволит производителям больше использовать инструменты электронной коммерции, что является актуальным в условиях пандемии коронавируса.

Во второй половине марта цены на рынке живка остались в пределах 39-41 грн/кг, однако средняя ценовая отметка понизилась на полпроцента — до 40,3 грн за килограмм свинины в живом весе. Об этом сообщают в аналитическом отделе Ассоциации «Свиноводы Украины» по итогам еженедельного мониторинга закупочных цен.

Ослабление среднерыночной цены на живок свиней убойных кондиций произошло из-за эпизодических колебаний цен отдельных операторов: скорректированы на полгривны котировки стали ближе к нижней половине ценового диапазона. Тем не менее, в начале третьей декады марта производители свинины почувствовали сильное давление со стороны закупщиков. Последние жалуются на ощутимое ослабление сбыта свинины с началом предпасхального поста. Производители при этом не считают, что существующее предложение живка существенно превышает потребности рынка.

Несмотря на это, представители перерабатывающей отрасли считают, что на следующей неделе средняя цена закупки живка может опуститься ниже 40 грн/кг. В частности, такого мнения придерживается более половины участников Ассоциации «Мясной отрасли».

При этом, барьерная цена входа импортной продукции на этой неделе ощутимо повысилась — до 45 грн/кг в пересчете на живой вес. Изменение произошло как из-за восходящего движения цен на европейских рынках, так и из-за ослабления курса гривны со второй декады марта.

Заметим, что предпасхальное восходящее движение цен на рынке живка в прошлом году началось где-то за месяц до праздника. Учитывая это, поставщики свиней убойных кондиций ожидают соответствующих изменений в начале апреля.

Динамика закупочных цен на живца свиней I-й категории понедельно, 2018-2019 гг.

Источник: Аналитический отдел АСУ

Україна та Велика Британія юридично закріпили скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі, підписавши відповідну угоду, повідомляє Міністерство економіки України.

Угода діятиме 12 місяців, але може бути продовжена за домовленістю між сторонами на новий термін.

«Тепер українські товаровиробники зможуть експортувати більше продукції на британський ринок. Йдеться, в першу чергу, про борошно, зерно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, гриби, цукор тощо. Саме ці товари Україна традиційно експортує до Великої Британії», — йдеться у повідомлені.

У 2021 році товарообіг між Україною та Великою Британією зріс майже на 57% і склав $ 2,2 млрд. Причому, особливо активізувався експорт, який зріс на 62% та досяг обсягу в понад $ 1 млрд.

«Тож наші торгові відносини мають тривалу та успішну історію. А у перспективі український бізнес також матиме змогу збільшити експорт товарів з високою доданою вартістю. Таким чином, це не лише сприятиме розвитку виробництва, але й збільшить надходження валютної виручки, що, своєю чергою, зробить нашу економіку міцнішою», — додали в Мінекономрозвитку.

Agravery.com

З липня поточного року Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) проводить кампанію з інформування та супроводу агровиробників щодо фіксації збитків, завданих військовою агресією російської федерації. Одним з важливих етапів на шляху до коректного документування злочинів стала презентація 2 листопада 2022 року Інтерактивної мапи руйнувань в українському агросекторі.

Так, до повномасштабної війни частка с/г виробництва у ВВП країни становила 10%, а з урахуванням переробної галузі — 16%. В той же час, загальні втрати внаслідок прямих збитків в агросекторі України склали $ 30 млрд. Про це під час презентації Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України заявив Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

«Агропромисловий комплекс є одним з локомотивів економіки України. Торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд і складала 41% від всього експорту. За різними оцінками, прямі втрати активів в агросекторі становлять понад $ 6 млрд, загальні втрати склали більше $ 30 млрд. Пошкоджено більше 5% земельного фонду, а це понад 2 млн га земель», — зазначив Сергій Кубах.

За кожний злочин росії проти України, окупанти мають понести покарання, в тому числі і у вигляді відшкодування завданих війною збитків, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Для цього аграріям потрібно допомогти фахово зібрати докази руйнувань та завданих збитків та передати у міжнародні суди.

«Близько 60% агропідприємств Херсонської області пошкоджені або знищені. Одна із загальних проблем для виробників — це пошкодження с/г угідь та велика кількість вибухівки на полях. 70% території с/г угідь області потребують розмінування і відповідного відновлення. Лише за останній місяць ЗСУ збільшили деокуповану частину Херсонщини майже вдвічі. Ми як представники української влади відразу приступаємо до вирішення проблем з розмінування, забезпечення аграріїв всім необхідним для проведення вже весняної посівної. Також допомагаємо із фіксацією злочинів. Для цього відновлюємо роботу правоохоронних органів України. Ми зобов’язані допомогти аграріям зібрати всі докази злочинної діяльності окупантів для міжнародних судів», — зазначив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.

Всі задокументовані злочини відтепер фермери можуть додавати на Інтерактивну мапу. Ці дані будуть корисні, як приклад, українським агровиробникам для коректної фіксації власних збитків, а також міжнародній спільноті для розуміння масштабів нанесеної російським вторгненням шкоди. На основі зібраних даних в подальшому світові організації зможуть приймати політичні та юридичні рішення щодо репарацій, а інвестиційні та благодійні фонди — доєднатись до відновлення агропідприємств.

«Сучасний світ не знав такого масштабу війни. Як наслідок, і завданих нею збитків. Міжнародні юристи не мають єдиного підходу, як доводити у судах скоєні злочини. Інтерактивна мапа — це інструмент, який збирає всю інформацію щодо постраждалих агропідприємств в Україні та постійно наповнюється», — розповів заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі - agrirecovery.com.ua.

Крім того, для правильної фіксації збитків ВАР спільно із Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) розробили методологію.

Детальна інструкція, як коректно задокументувати пошкодження та втрачену вигоду, доступна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1XDL55-uTEjkq38h0D4GFfYEc2sWi9GsP?hl=ru

«Команда ВАР разом із USAID-АГРО, юридичними компаніями України та світу розробили методологічні рекомендації. Це певний перелік правил та дій, які потрібно зробити підприємству, щоб задокументувати руйнування на території господарства. В подальшому матеріали дадуть змогу вимагати в українських та міжнародних судах відшкодування з боку російської федерації», — додав Дмитро Кохан.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. На сьогодні вже близько 100 агропідприємств звернулися із запитами до фахівців контактного центру.

Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org