У Китаї відкрили найбільшу вертикальну 26-поверхову свиноферму в світі

З початком війни критичним стало питання контролю хвороб і поширення інфекцій у секторі свинарства. Тому Департамент сільського господарства зарубіжних країн (FAS) Міністерства сільського господарства США (USDA) та Асоціація «Свинарі України» (АСУ) реалізують проєкт «Забезпечення здоров'я тварин в Україні». 

Перший і найбільший основний напрям проєкту — дослідження з визначення ризиків поширення хвороб у ланцюзі виробництва свинини. У рамках співпраці з Держпродспоживслужбою передбачено опитування серед 550 гравців ринку (промислові ферми, домогосподарства, мисливські угіддя, територіальні органи компетентного органу, приватні ветеринари та заготівельники) з метою оцінки ризиків поширення хвороб свиней, у тому числі африканської чуми (АЧС), дотримання протоколів біобезпеки, а також практики застосування протимікробних препаратів в умовах війни.
«Для того, щоб сформувати набір інструментів, необхідний для підтримки галузі в критичний період, треба оперувати реальними даними. Причому не лише від промислових виробників, а від усіх гравців ринку свинини, які залучені у вирощування, транспортування, забій та реалізацію кінцевої продукції, а також контроль цих процесів. Тому перший крок — оцінка ризиків, щоб правильно вибудувати алгоритм роботи та, відповідно, знизити їх. Ця інформація допоможе максимально правильно будувати програми розвитку галузі та інтеграції вітчизняного ринку свинини до ринків ЄС в частині забезпечення здоров'я тварин у післявоєнний період», — коменують в АСУ. 

Асоціація «Свинарі України» 

У найближчі два тижні в Україні можна очікувати подальшого пожвавлення попиту на ріпак та певного зростання цін на олійну. Але переробники очікують передусім на великі партії, від 1000 тис. тонн.

Про це 8 листопада повідомив аналітичний центр кооперативу «ПУСК», створений у рамках ВАР, під час щотижневого брифінгу для аграріїв.

«Запаси ріпака в Україні становлять 1,3−1,4 млн тонн, такий показник є значним, якщо порівнювати з минулим роком. Але попит на ріпак жвавішає,

Минулого тижня вже почалася активізація ринку. Попит на ріпак починає повертатися у першу чергу з боку ЄС, ф’ючерси вже зростають. Ключова причина — зростання світових цін на ріпакову олію. Це автоматично тягне за собою повернення попиту на сировину. Можна очікувати, що запаси ріпаку на кінець сезону не будуть перевищувати 200−300 тис. тонн», — зазначає аналітик Олексій Тартаковський.

По Україні також активізувалися імпортери, які надабть перевагу великим партіям ріпака.

«Індикативні ціни на ріпак поки в середньому становлять 580 $/т, але в майбутньому прямуємо до позначок 590−600 $/т. По переробникам — індикативні ціни знаходяться в районі 16 000−16 300 грн/т по центральній Україні. Як вже йшлося, в Україні ріпака багато, але треба розуміти що обсяги розпорошені по всій країні. Якщо місяць назад можна було знайти у фермера партію у 1000 тонн, то зараз це складно, бо пропонують здебільшого партії по 200−400 тонн. Великих партій на ринку мало. Тому ціну16 500−16 700 грн/т можна отримати у переробника для партії більше 1000 тонн», — вважає аналітик.

Найближчим часом можна очікувати зростання попиту на український ріпак з боку Німеччини та Польщі. Ріпак вже купують по 630−640 євро за тонну з доставкою до Німеччини. На поточному тижні ціни можуть піднятися до 650 євро/тонну, оскільки німецькі імпортери шукають ріпак вже з поставкою на грудень-січень.

uacouncil.org

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року давало 10,6% ВВП.

Про це італійському інтернет-виданню Аdnkronos розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — повідомив міністр.

Микола Сольський зауважив, що багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — додав Микола Сольський.

Щодо експорту, то цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні - 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці.

«Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — додав міністр.

Микола Сольський зауважив суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні.

«Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС. Крім того, ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі», — зазначив очільник Мінагрополітики.

«Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — резюмував міністр.

agroreview.com

Согласно среднесрочным прогнозам, опубликованным Европейской Комиссией, европейская молочная индустрия в ближайшие 12 лет будет расти.

«Сельскохозяйственный прогноз ЕС по рынкам и доходам на 2018−2030 годы», содержит прогноз развития сельского хозяйства Европы, основанный на макроэкономических предположениях, которые, скорее всего, будут определять развитие сельского хозяйства ЕС в ближайшие годы.

Согласно документу, рост импорта, обусловленный увеличением населения, особенно в Африке, и ростом доходов, будет способствовать увеличению потребления молочных продуктов в течение прогнозируемого периода.

Авторы отмечают, что больше внимания будет уделяться продуктам с добавленной стоимостью, и здесь у ЕС есть явное конкурентное преимущество.

Кроме того, потребительские предпочтения будут распределяться по группам продуктов дифференцированно, это: органические продукты; продукты без ГМО, продукты от животных с пастбищным содержанием; продукты местного производства и т. п., что будет стимулировать разработку альтернатив обычным производственным системам. Экологические требования также будут играть все большую роль в формировании этих производственных систем.

В докладе говорится, что ЕС может обеспечить около 35% роста мирового спроса в течение следующих 12 лет.

Ожидается, что экспорт сыра, сливочного масла, сухого обезжиренного молока, цельного сухого молока и сывороточного порошка в ЕС будет расти в среднем примерно на 330 тысяч тонн в год в пересчете на молоко, причем этот рост ожидается главным образом в категориях сыра, сыворотки и СОМ.

Параллельно с этим, по мнению аналитиков-авторов отчета, потребуется дополнительно около 900 тысяч тонн молока в год, чтобы удовлетворить рост внутреннего потребления в ЕС «традиционных» молочных продуктов, в основном сыра. Кроме того, в качестве альтернативы, это молоко можно использовать для производства других продуктов (таких как молочные десерты, сухое молоко с растительным жиром, молочные смеси для детского питания, белковые и сывороточные концентраты), которые могут быть затем экспортированы.

При этом ожидается, что потребление жидкого молока в ЕС продолжит снижаться.

Ожидается также, что рост мирового и внутреннего спроса приведет к «довольно скромному увеличению» производства молока в ЕС, в среднем на 0,8% в год, до 182 млн. тонн к 2030 году. Прогнозируемый средний по ЕС удой в будущем увеличится до 8240 кг/корову/год, что на 17% выше уровня 2017 года. Однако это будет происходить более медленными темпами, чем в последнее десятилетие, учитывая экологические ограничения и расширение производства в ответ на ожидания потребителей.

infagro по материалам  agriland