Торговля агропродукцией в ЕС растет

Анализ экономической эффективности строительства на восточной границе Польши ограды, защищающей от миграции кабанов, показал, что такой забор в многолетней перспективе может уменьшить затраты на борьбу с АЧС примерно на 60% — до 360 млн евро.

Глава специальной рабочей группы, заместитель министра сельского хозяйства Рафал Романовский во время одного из декабрьских заседаний комиссии Сейма по вопросам сельского хозяйства сообщил депутатам, что работа идет по разным направлениям. Проанализированы правила, вытекающие из закона о строительстве, выполнена оценка воздействия строительства на окружающую среду, определены параметры, которым должно соответствовать ограждение.

«В соответствии с моделями, которые охватывают период в 25 лет, при отсутствии ограждения и при текущем давления патогена на окружающую среду в соседних странах, стоимость борьбы с АЧС составит около 890 млн евро. При существовании физического барьера стоимость борьбы с АЧС оценивается в 360 млн евро, то есть строительство забора на всей границе с Белоруссией и Украиной позволит сократить расходы на борьбу с АЧС примерно на 60%. Возведение забора оценивается в примерно 31 млн евро. Стоимость и содержание составит более 45 млн евро», — уточнил замминистра.

Решение о строительстве забора приняли 19 июля 2017 во время заседания Правительственной группы кризисного управления под председательством премьер-министра Беаты Шидлов. Реализацию этого проекта предусматривает недавно принятый спецзакон о АЧС. На следующем этапе будет подготовлен план строительства.

PigUA.info по материалам greenfront.su

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

Использование добавок с содержанием дубильной кислоты при кормлении бройлеров позволяет серьезно снизить у них риск возникновения дерматита ног, отмечается в совместном исследовании ученых из США и Турции, результаты которого были опубликованы в журнале Livestock Science.

Как отмечают специалисты, перед началом работ  ими было предположено, что дубильная кислота оптимизирует работу желудочно-кишечного тракта бройлеров  с диетой на основе ячменя, что в конечном счете позитивно влияет на помет и на состояние подстилки, серьезно снижая риск возникновения дерматита ног.

Как отмечают специалисты, кожный дерматит, это заболевание, которое проявляется в виде некротических поражений на ногах у птицы, как правило, по причине плохого состояния подстилки. В ряде прошлых исследований было установлено, что контролируя качество помета, можно также контролировать риски развития данного заболевания.

Результаты исследования подтвердили первоначальные предположение ученых, однако, по их словам, безопасные уровни использования дубильной кислоты еще являются предметом научных споров, поэтому до того момента, когда результаты исследований можно будет применить на практике, пройдут  годы.

По материалам Feed Navigator

В І квартале 2018 г. увеличился экспорт животноводческой продукции.

Об этом сообщает Национальный научный центр «Институт аграрной экономики».

В частности, зарубежные поставки мяса птицы увеличились до 75 тыс. т против 65 тыс. т за соответствующий период 2017 года.

Экспорт яиц за три месяца текущего года превысил соответствующие результаты 2017 года в 2 раза и составил 26 тыс. т.

«Географическая диверсификация поставок мяса и субпродуктов привела к усилению роли стран—членов ЕС как главных потребителей. В январе—марте 2018 года отечественная мясная продукция наибольшим спросом пользовалась в Нидерландах (20,4%), Ираке (10,2%), Словакии (10,0%), Беларуси (8,1%), Гонконге (6,7%), Германии (6,2%), Азербайджане (4,7%) и ОАЭ (4,5%). Эти страны аккумулировали более 70% в стоимости продукции данной группы», — сообщил заместитель директора Национального научного центра «Институт аграрной экономики», член—корреспондент НААН Николай Пугачев.

milkua.info