Средние цены на свиней в Бразилии превысили уровень ЕС

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

Выполнение Соглашения об ассоциации в части санитарных и фитосанитарных мер (СФС) остается приоритетом работы Минагрополитики. До конца года нужно завершить работу над имплементацией более 250 актов ЕС.

Об этом заявил Сергей Глущенко, заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины, передает agropolit.com.

По его словам, в 2020 году министерство сосредоточилось на комплексных и системных изменениях, вместо точечных улучшений. В результате разработали 4 важных проекта законов:

• №4568 «О материалах и предметах, контактирующих с пищевыми продуктами»,
• №4600 «О защите растений»,
• №4558 «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно совершенствования государственного регулирования в сфере обращения с пестицидами и агрохимикатами»,
• №4554 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно приведения законодательства Украины в сфере детского питания в соответствие с требованиями законодательства ЕС».

«В целом в прошлом году в области СФО было разработано 10 проектов законов, 16 актов Кабмина и около полусотни приказов Минэкономики. Из них принято 10 актов правительства и 16 приказов Минэкономики», - отмечает Глущенко.

Кроме того, в сфере СФО на 2021 планируется принять то, что уже находится в парламенте и завершить разработку еще 4 новых больших по объему проектов законов:

• по контролю за ГМО;
• двух проектов законов в сфере географических указаний (один касается сельхозпродукции, другой - спиртных напитков);
• по комплексному урегулированию сферы СФО.

«Главная наша стратегическая цель к 2030 году - сделать Украину надежным производителем и экспортером безопасной, здоровой сельскохозяйственной и пищевой продукции», - добавляет заместитель министра.

Вместе с тем, нужно создать надлежащие условия в трех сферах:

• Производство и оборот безопасных пищевых продуктов.
• Обеспечение здоровья и благополучия животных.
• Обеспечение надлежащего уровня фитосанитарной безопасности.

«Острые проблемы, требующие системного и комплексного урегулирования: несовершенство государственной политики и законодательства; чрезмерные регуляторные нагрузки на бизнес; нехватка специалистов и отсутствие современных IT решений; непрозрачность государственного надзора и контроля, отсутствие долгосрочной реализации. Лишь комплексно решив эти проблемы, мы сможем достичь наших стратегических целей! Продолжаем работать», - подытожил Сергей Глущенко.

По состоянию на начало июля программное обеспечение «Молочный модуль» работает в Винницкой, Полтавской, Харьковской, Николаевской, Донецкой, Волынской, Сумской, Киевской, Днепропетровской, Ровенской, Херсонской, Тернопольской и Хмельницкой областях. Пользователями «Молочного модуля» стали уже более 170 операторов рынка молока (хозяйства по производству молока и пункты его закупки). Об этом сообщает Госпродпотребслужба.

Планируется, что пилотный проект на базе программного обеспечения «Молочный модуль» будет реализован в каждой области.

«Только совместными усилиями государства и бизнеса мы можем сделать украинское молоко таким, которое будет соответствовать самым высоким стандартам качества и безопасности. Программа контроля сырого молока должна стать надежным инструментом совместной работы», — подчеркнула Председатель Госпродпотребслужбы Владислава Магалецкая.

«Молочный модуль» — это ИТ-платформа для программы контроля сырого молока. Через поколение и дальнейший анализ и обработку результатов лабораторных исследований она помогает эффективному сотрудничеству операторов рынка с лабораториями и компетентным органом.

Заместитель председателя Госпродпотребслужбы Анатолий Вовнюк на встрече с участниками рабочей группы отметил: «Мы в первую очередь должны получить обратную связь от пользователей «Молочного модуля». Мы должны услышать, какие у них есть пожелания относительно этого приложения. Безусловно, мы и самостоятельно можем разработать определенный функционал, который по нашему мнению был бы доступным для пользователей, но мы с удовольствием выслушаем и включим к работе их пожелания. У нас очень амбициозные планы: запустить Молочный модуль до конца года не в качестве чисто аналитической программы, а как полноценный инструмент».

В рамках первой фазы пилотного проекта, стартовавшего еще в апреле 2019 году в четырех областях, было протестировано различные модели отбора и транспортировки образцов сырого молока. Отныне каждая область сможет присоединиться к «Молочному модулю» Госпродпотребслужбы в тестовом режиме.

Совершенствование функционала по результатам пилотного проекта и дальнейшая интеграция «Молочного модуля» в Главную информационную систему Госпродпотребслужбы проходит при поддержке Швейцарии в рамках швейцарско-украинского программы «Развитие торговли с высокой добавленной стоимостью в органическом и молочном секторе Украины» (QFTP), которая внедряется Исследовательским институтом органического сельского хозяйства (FiBL, Швейцария) в партнерстве с SAFOSO AG (Швейцария).

Больше информации о Пилотном проекте по внедрению программы контроля сырого молока на базе программного обеспечения «Молочный модуль» по ссылке: https://qftp.org/wp-content/uploads/2021/05/two-pages-for-web.pdf

Ассоциация "Союз птицеводов" объясняет рост цен на мясо птицы увеличением объемов экспорта в 1-м полугодии при сохранении объемов производства на уровне аналогичного периода прошлого года.

Об этом Українським Новинам сообщил руководитель ассоциации Сергей Карпенко.

"При объемах производства мяса птицы на уровне прошлого года, за 1-е полугодие экспорт составил 147,7 тыс. тонн, что на 42% выше показателей 2016 года. Увеличение экспортных поставок и играет ключевую роль в повышении внутренних цен", - сообщил он.

Эксперт добавил, что на ситуацию также влияет растущий спрос на мясо птицы, на которое потребители переключаются с более дорогой свинины, при этом за полгода фактическое его потребление сократилось на 15 тыс. тонн. 

Сложившаяся ситуация лишь способствует росту цен.

"За 6 месяцев текущего года в Украине было произведено 589,6 тыс. тонн мяса птицы в убойном весе, что на 0,4% больше, чем за аналогичный период прошлого года. Сельскохозяйственные предприятия произвели 507,7 тыс. тонн, что на 0,9% больше, чем за аналогичный период прошлого года", - отметил эксперт.

С учетом тенденции показателей производства за 1-е полугодие, ассоциация сохраняет прогноз производства мяса птицы 1,18 - 1,19 млн тонн за весь 2017 год.

Кроме того, по данным на сайте ассоциации, за 7 месяцев украинские предприятия экспортировали 169,5 тыс. тонн мяса птицы, что на 31% превышает показатель за аналогичный период прошлого года.

www.poultryukraine.com