Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної та жнив, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.
Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.
Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.
Недостатнє зволоження ґрунту, зумовлене дефіцитом опадів та найвищими температурами упродовж літніх місяців, спричинило погіршення умов формування урожаю, який може знизитися на 20-40%, в залежності від регіону. Про це свідчить опитування аграріїв-учасників Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). На Вінниччині катастрофічно бракує вологи. Складна ситуація у Кіровоградській області, в окремих районах брак дощів відчувають ще з листопада минулого року. У Черкаській області ситуація з опадами краща, проте вологи бракує для нормального розвитку окремих видів сільськогосподарських культур пізньої групи. У Київській області місцями аграрії також відчувають нестачу вологи для розвитку культур пізньої групи, попри те, що опади в регіоні випадають. Найгірша ситуація із забезпеченістю вологою склалася в Одеській області: в окремих районах дощів не було понад три місяці, відповідно, зниження врожайності може перевищити 60%.
В інтерв’ю Agravery.com Сергій Іващук учасник ВАР Сергій Іващук, генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма «Перлина Поділля», що знаходиться у Хмельницькій області, розповів про те як експортувати зерна через кордони, закупівельні ціни на зерно, Підняття тарифів «Укрзалізницею» та про розблокування морських портів.
«Раніше ми були експортерами зерна та через війну змушені були звести експорт до мінімуму, майже зупинити. Бракує всього – коштів, вагонів-зерновозів, автовантажівок. До того ж є незрозумілим, в які країни експортувати і як знайти там контрагентів. Вагони з нашим зерном вже 2,5 місяці їдуть до Польщі і ще не доїхали. І така ситуація у всіх фермерів регіону. Наймаємо частину автомобілів, користуємося послугами експедиторів, але цей експорт можна назвати «краплиною у морі». До війни наш експорт складав близько 10 тис. тонн, а зараз не перевищує 1 тис. тонн продукції, яка, як вже йшлося, стоїть на кордоні», - розповів учасник ВАР Сергій Іващук.
Власники самохідних обприскувачів CASE IH PATRIOT високо оцінюють їх універсальність та надійність. Але що робити, якщо умови потребують більш гнучких рішень? Про можливості для ефективного внесення ЗЗР уночі та обробку високорослих культур розповів Артем Борисенко, Керівник служби постачання запчастин Тайтен Машинері Україна. Якісне та професійно встановлене додаткове обладнання дозволить зекономити час та вартісні ресурси. Яким повинен бути кліренс для ефективної роботи та чи достатньо зазвичай того, що встановлюється заводом-виробником? Що робити, якщо потрібен більш високий кліренс? Штатний кліренс обприскувача CASE IH PATRIOT – 135 сантиметрів. І для більшості операцій його достатньо на період весняно-польових робіт. Якщо Ви потребуєте обприскувач для десикації соняшнику чи обробітку високорослих культур, ми можемо збільшити кліренс на 40, 50 або 60 см. Комплект складається з 4-х стойок, втулок для монтажу, кріплення, шлангів і додаткової сходинки для оператора. В чому перевага? Читайте у матеріалі: Самохідний обприскувач - робота на результат. Яке додаткове обладнання варте уваги?
Аграрії просять владу допомогти з фінансуванням осінніх польових робіт. Сільськогосподарським товаровиробникам бракує фінансових ресурсів на проведення осінньої збиральної та посівної кампанії, а також - на операційну діяльність у тваринництві. Всеукраїнська Аграрна Рада у складі ВАФ звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням підтримати українських аграріїв та розглянути можливість їх забезпечення дешевими кредитними ресурсами. Незважаючи на вкрай складні умови, працюючи інколи навіть під обстрілами, та відсутність достатньої кількості обігових коштів, українські аграрії засіяли навесні цього року понад 80% запланованих площ. Вдале проведення весняної посівної кампанії відбулось завдяки злагодженій роботі бізнесу та місцевих органів влади, а також значної допомоги з боку Уряду, зокрема надання можливості сільськогосподарському товаровиробнику отримати кредити в банках під державні гарантії (80%) з пільговою ставкою 0% річних.
«Розуміючи свою роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у світі в цілому, український фермер усі наявні фінансові ресурси інвестував у весняну посівну та поточну збиральну кампанії, сподіваючись скоро продати свій урожай минулого року і, таким чином, поповнити власні обігові кошти та виконати свої зобов’язання перед банками. Однак, через блокування морських портів та високі витрати на логістику альтернативними шляхами (витрати на перевезення складають понад 60% ціни), обсяг експорту українських агропродовольчих товарів є незначним у порівнянні з довоєнним періодом. Пересічний аграрій змушений реалізовувати минулорічний врожай за вкрай низькими цінами, що інколи є нижчими його собівартості. І цих коштів подекуди не вистачає навіть на проведення збирання ранніх зернових», - йдеться у зверненні.
Також аграрії закликають депутатів підтримати реформу зрошення. Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики із закликом проголосувати за законопроєкт №7577, що стане черговим кроком у підтримці реформи меліорації сільськогосподарських земель. Прийняття вищеназваного проєкту буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу, першим кроком якого було прийняття Верховною Радою України Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». «Створення операторів меліоративних систем відповідатиме як інтересам держави так і потребам аграріїв, оскільки таким чином держава з свого боку створює гравця, що матиме середньостроковий план розвитку на 3 – 5 років, бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем.
Не зайвим буде і продовжити відстрочку від мобілізації працівників агросектору. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194 врегульовано питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану. «Більшість аграріїв навесні 2022 пройшли процес бронювання і отримали відстрочку від мобілізації. Однак строк дії відстрочки від мобілізації не може перевищувати шість місяців. Нещодавно Мінагрополітики було презентовано аграріям зміни до порядку бронювання, суть яких полягає в автоматизації процедури на базі нової інформаційно-комунікаційної системи “єБронювання”. Але розробка такої системи та її запровадження потребуватиме часу. Однак, вже у серпні – вересні 2022 у багатьох аграріїв спливе термін дії відстрочки від мобілізації і працівник сільського господарства може бути мобілізований прямо під час польових робіт, що взагалі ставить під загрозу нову посівну компанію», - йдеться у зверненні.
Джерело: Agravery.com
