Ще 4 країни скасують мита на товари з України

13-июня-2022

Президент України Володимир Зеленський заявив, що після конференції міністрів країн Світової організації торгівлі (СОТ) для українських товарів буде скасовано ще більше мит.

Глава держави зазначив, що рішення після зустрічі 57 країн світу очікуються, зокрема, від чотирьох держав, пише НВ

«За результатами цієї міжурядової конференції дізнаємося, зокрема, і про терміни прийняття рішення про торгові послаблення для України ще від Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейну, Ісландії». Володимир Зеленський

Зеленський нагадав, що мито на українські товари вже скасували США, Євросоюз та Канада.

«Вже скасовано мито у торгівлі з Європейським Союзом. Сполучені Штати Америки вже використовують безмитний режим для української сталі. Канада скасувала мита. Такий же режим запрацює найближчим часом із Великою Британією. Очікуємо на лібералізацію торгівлі від Австралії», — заявив Зеленський.

agroportal.ua

Читайте также:
Кормовиробництво: світова продовольча безпека та стабільність економіки під загрозою
05-апр-2022

Експерти б’ють тривогу: війна в Україні не омине бюджет кожного домогосподарства у світі і змусить уряди реагувати. Під питанням продовольча безпека всього світу та стабільність глобальної економіки. 

Вторгнення 24 лютого росії в Україну поставило під загрозу всю світову продовольчу безпеку. Складний ланцюг постачання пошкоджено настільки, що кожна країна у світі прямо чи опосередковано відчує на собі вплив війни. Адже Україна є одним з найбільших експортерів зерна та насіння соняшнику і продуктів його переробки у світі, а санкції проти росії практично унеможливлюють торгівлю всіма складовими виробництва сільськогосподарської продукції (нафта, метали, добрива та їх складові).

ВІЙНА — ДОДАТКОВИЙ ФАКТОР ТИСКУ НА ЦІНУ ПРОДОВОЛЬСТВА

Війна в Україні не стала єдиним фактором тиску на ціни харчових продуктів у світі. На них і без того тиснула ціла низка чинників:

  • Проливні дощі в Німеччині, надмірна спека в Канаді та посуха в деяких частинах Південної Америки негативно вплинули на прогноз урожайності в поточному році.
  • COVID-19, адже не вистачало робочої сили. Пом’якшення обмежень на пересування людей завдяки вакцинації призвело до повернення попиту, а це підштовхує ціни вгору.
  • Ланцюги постачання були порушені, що також пов’язано зі значно вищими витратами на морські вантажні перевезення.
  • Витрати на техніку стрімко зростали через дефіцит комплектуючих, тому що через пандемію багато виробництв знизили темпи роботи.
  • Зростання цін на енергоносії сприяло зростанню транспортних витрат та значно вищим цінам на добрива. Природний газ є необхідною сировиною для аміаку та нітратів
  • Інфляція. У США рівень інфляції за період січня 2021/22 років зріс на 7,5%, що є найвищим показником за 40 років. В Європі рівень інфляції коливається від 4−6%, залежно від країни.

На думку експертів, світова економіка стоїть на межі обвалу і розв’язання воєнного конфлікту буде вирішальним у подальшому розвиткові подій.

НАФТА

Після офіційної заяви США про відмову від імпорту російської нафти, як реакцію на вторгнення ерефії в Україну, ціни на неї підскочили до рекордних значень.

4 березня травневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській ICE за підсумками торгів виросли на 10% — до 130 дол./барель, а квітневі ф’ючерси на нафту WTI на нью-йоркській товарній біржі (NYMEX) на 9,5% — до 126,2 дол./барель, додавши з 24 лютого 38% та 37%, відповідно.

З ініціативою відмовитися від російської нафти виступила також Канада. ЄС, у свою чергу, пообіцяли в найкоротші терміни знайти альтернативні ринки для її закупівлі, адже на даний момент повністю відмовитися від неї не можуть.

Утім, після заяви ОПЕК про те, що на ринку достатньо нафти, ціни опустилися на 10−15%.

Генеральний секретар ОПЕК Моххамад Баркіндо заявив, що хоча ф’ючерси на нафту після вторгнення росії до України і подорожчали на 30%, фізичного дефіциту нафти немає.

Заява посла ОАЕ у США Юсуфа аль-Утейбу про те, що країна підтримує збільшення видобутку та планує просувати відповідне рішення в ОПЕК, призвела до різкого зниження цін на нафту в першій декаді березня.

Переговорні процеси, які тривають в Туреччині також вплинули на зниження ціни в кінці березня. Травневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській ICE Futures 29 березня впали на 2% — до 110,2 дол./барель, а на нафту WTI на нью-йоркській товарній біржі (NYMEX) на 17,7% — до 104,2 дол./барель.

В Україні ж на початку квітня складається досить напружена ситуація з пальним. За даними гравців ринку, залишки на нафтобазах були використані за останні пару тижнів. Ринок ожив і аграрії пожвавилися, почали атакувати АЗС, бо на них зараз ресурс дешевше, ніж на нафтобазах.

«Нас чекає дефіцит пального у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав у своєму фейсбук керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін.

Експерт зазначив, що через війну поставки пального морем заблоковані, також, відповідно, не надходить пальне з Білорусі і ерефії, на які припадала левова частка ринку. При цьому, окупанти здійснили обстріли основних нафтобаз у Київській, Рівненській та інших областях, а також нафтопереробних заводів.

Залишилися тільки поставки з Європи, де немає зайвого ресурсу і вкрай складна логістика.

«Висновок поки такий: нас чекає дефіцит пального у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав у своєму фейсбук керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін.

ДОБРИВА

На фоні різкого зростання цін на газ та нафту в другій половині 2021 року ціни на мінеральні добрива різко підскочили. При цьому, поточна ситуація ще більше вливає на ріст цін. Крім того, росія виробляє величезну кількість поживних речовин, таких як поташ і фосфат, — ключових інгредієнтів у добривах, які дозволяють рослинам і культурам рости.

Половина населення світу отримує їжу в результаті використання добрив у рослинництві, і якщо їх вилучити з поля, для деяких культур урожайність впаде на 50%. А перебої з поставками, які вже є на даний час, будуть напряму впливати на ріст цін кормів та продовольчого зерна в поточному році.

У кінці березня російська сторона вдалася до маніпуляцій і заявила про те, що зупинить експорт складових для виробництва добрив, щоб змусити світ послабити санкції.

Половина населення світу отримує їжу в результаті використання добрив у рослинництві, і якщо їх вилучити з поля, для деяких культур урожайність впаде на 50%. Перебої з поставками, які вже є на даний час, будуть напряму впливати на ріст цін кормів та продовольчого зерна в поточному році.

Український ринок для поточної посівної кампанії забезпечений мінеральними добривами і на ринку навіть присутній їх профіцит, хоча ціни дещо «кусаються».

«Питання з азотними добривами для України повністю вирішене. За нашими оцінками, станом на 30 березня поточний профіцит добрив сягає близько 200 тис. тонн. Є великі складські запаси і вітчизняні компанії продовжують без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів на купівлю добрив», — заявляють в Group DF.

Середня ціна тонни аміачної селітри коливається в межах 27 300−27 500 грн. КАС-32 продають по 27 000−27 500 грн./т, а сульфат амонію — по 20 800 грн.

ОЛІЯ

Після вторгнення росії майже всі олієпереробні заводи та порти України призупинили свою діяльність, а західні країни запровадили санкції, які зупинили експорт з країни-агресора. Частка чорноморського регіону у світовому експорті соняшникової олії становить 80%.

Блокування росією морських портів України зупинило експорт вітчизняних товарів та призвело до різкого зростання цін на пшеницю, кукурудзу та соняшникову олію на світових ринках. За даними graintrade, з початку війни російські військові підбили два іноземні суховантажні судна, що знаходилися в портах України. Після цього інші судна не ризикували виходити в море, щоб не потрапити під обстріли з боку росіян.

Під тиском світового співтовариства росія пообіцяла відкрити гуманітарний коридор для виходу іноземних суден з портів України у відкрите море. Світові ціни попиту на соняшникову олію відреагували на цю заяву і після досягнення рекордного рівня 2200−2300 дол./т (умови FOB) в кінці березня знизилися на 200−300 дол./т — до 1900 дол./т з поставкою у квітні.

Індія, що є основним покупцем соняшникової олії, найбільше страждає від блокування експорту з України і в березні імпортувала лише 30−40 тис. тонн російської соняшникової олії, тоді як в портах України знаходиться 360 тис. тонн соняшникової олії для індійських покупців. За даними асоціації SEA, у 2021/22 МР (починаючи з листопада) станом на 14 березня Індія імпортувала 715,9 тис. т соняшникової олії з України та 121,3 тис. т з росії.

Україна продовжує експортувати соняшникову олію малими партіями наземними маршрутами, а також через дунайські порти Ізмаїл та Рені.

В середині березня ціни попиту на соняшникову олію в Україні знизилися до 1500−1550 дол./т.

За даними Latifundist. com, частина посівних площ під технічні культури у 2022-му році скоротиться. Так, під соняшник аграрії планують виділити 5 млн. га посівних площ, що на 22,5% менше, ніж минулого року. На посів сої — 1,1 млн. га (скорочення посівних площ до 12%), ріпаку — 0,85 млн. га (до 15,8% від кількості посівних площ у 2021 році).

За результатами дослідження, у разі розвитку найгірших сценаріїв Україна загалом може втратити до 34,1% посівних площ на територіях з активними бойовими діями та тимчасовою окупацією.

Аграрії зазначають, що для здійснення посівної зерна на складах достатньо. Єдина проблема, з якою зіштовхуються виробники, — логістика. Особливо гостро стоїть це питання в регіонах, де активно ведуться бойові дії.

До початку війни Україна експортувала 31,6 тис. т соняшнику (0,5% від загальної кількості зібраного врожаю у 2021 р.), 10,2 тис. т ріпаку (11,2% від загальної кількості зібраного врожаю у 2021 р.) та 153,4 тис. т сої (10,7% від загальної кількості зібраного врожаю). Станом на 1 березня 2022 року на складах залишилося: бобів сої — 1278 тис. т, із них 399 тис. т на території із бойовими діями; насіння ріпаку — 81,1 тис. т, із них 26 тис. т на території із активними бойовими діями; насіння соняшнику — 6 121,1 тис. т, із них 2 852,3 тис. т на території із активними бойовими діями.

Загалом в Україні, за даними Latifundist.com, близько 70 заводів із переробки соняшнику, базова потужність яких 1 753 800 т/місяць або близько 58 тис. т/добу. З початком війни в регіонах із активними бойовими діями близько 34 переробників зупинили виробництво. Так, олійноекстркаційні заводи в Харківському регіоні та Одесі припинили роботу на невизначений термін. Потужності зупинилися й у припортових містах. Зокрема поблизу Маріуполя зупинився завод «Сателіт» китайської корпорації COFCO. Загалом підприємства в «гарячих» регіонах виробляли 29,3 тис. т продукції за добу.

На початок березня аграрії мали не зовсім оптимістичні сценарії щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами під посів соняшнику. За даними дослідження Latifundist.com, лише 43% сільгоспвиробників були забезпечені насінням, комплексними добривами — 40%, азотними — 38%, ЗЗР — 25%, паливом — 20%.

Це підтверджується тим, що зараз дуже складно знайти насіння соняшнику. З іншого боку, через втрату частини посівних площ, де ведуться бойові дії, вдалося покрити потреби областей, де ситуація більш стабільна. За оцінками постачальників насіння, ЗЗР та добрив, середній бізнес на 60−70% забезпечений матеріально-технічними ресурсами для посіву соняшнику.

ЗЕРНО

В Україні через військові дії заблоковані порти, а від російського зерна відмовляються покупці, щоб уникнути фінансових санкцій, труднощів з оплатою після відключення SWIFT.

Березневі ф’ючерси на пшеницю в Чикаго та Парижі за період з 24 лютого по 4 березня зросли на 55%, перетнувши історичний максимум 2008 року.

Березневі ф’ючерси на пшеницю в Чикаго та Парижі за період з 24 лютого по 4 березня, всього за кілька днів від початку війни, зросли на 55%, перетнувши історичний максимум 2008 року.

Після тривалого переговорного процесу, який продовжується і зараз, світовий ринок почав реагувати поступовим зниженням цін на пшеницю.

Травневі ф’ючерси у США 29 березня знизилися:

  • на 4,4% або 15,71 дол./т — до 372,7 $/т на м’яку озиму пшеницю в Чикаго;
  • на 4,7% або 16,9 дол./т — до 376,4 $/т на тверду озиму пшеницю в Канзас-Сіті;
  • на 3,6% або 13,41 дол./т — до 383,2 дол./т на тверду яру пшеницю в Міннеаполісі;
  • на 0,9% або 3,75 дол./т — до 388,75 дол./т на чорноморську пшеницю в Чикаго.

Травневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго в кінці березня впали на 3,2% — до 285,9 дол./т на тлі зниження цін на нафту та в надії на відновлення експорту з України.

Травневі ф’ючерси на чорноморську кукурудзу в Чикаго впали на 1,3% — до 364,5 дол./т, втративши за тиждень 2,6%.

При цьому, досить важко говорити про відновлення експорту через порти з України в короткостроковій перспективі, адже акваторія замінована.

Крім того, обіцянки відкрити коридори для виведення іноземних кораблів з портів України не дали результатів. Жодне судно не наважилося покинути порти з огляду на ризик натрапити на дрейфуючі міни.

Загарбники вигадали новий спосіб морського розбою — використання безконтрольних дрейфуючих мін, які вже були виявлені та знешкоджені біля берегів Туреччини і Румунії. Таким чином росіяни намагаються залякати перевізників, щоб вони відмовлялися заходити до малих чорноморських та дунайських портів.

МЗС України 29 березня офіційно заявило, що таких боєприпасів на озброєнні ВМС ЗСУ станом на початок 2022 року не було і що міни було захоплено російськими військами в Криму під час анексії 2014 року, а тепер використано для провокацій та дискредитації України перед міжнародними партнерами.

За даними Latifundist.com, станом на 2 квітня, кукурудза зупинилась на рівнях 245−255 дол./т на базисі DAP (кордон Польщі). Пропозиція кукурудзи все ще суттєво перевищує попит по всіх експортних напрямках. Відтак, на базисі DAP-Константа (Румунія) зернова знизилась з 316 до 300 євро/т з поставкою в квітні-травні.

Також експерти зазначають, що продовольча пшениця в суттєвому надлишку на локальному ринку, тому знизилась в ціні для переробних підприємств протягом тижня з 8500 грн./т до 7600 грн./т на базисі DAP. Експортний попит в напрямку кордону залишається обмеженим.

На українському експортному ринку фуражного ячменю (базис FOB) в кінці березня спостерігалося зростання цін на зерно майбутнього врожаю. Про це повідомляє «АПК-Інформ».

Зазначається, що підтримку цінам надають прогнози скорочення посівних площ під ярими та збиральних площ під озимими зерновими в цілому та під ячменем через проведення бойових дій в Україні.

За словами аналітиків, очікується, що валовий збір ячменю поточного року може зменшитися на 51% — до 4,6 млн т. В той час як загальні запаси ячменю врожаю-2021 всередині України станом ще на 1 лютого становили лише 1,26 млн т.

За підсумками 12 тижня (21−27 березня) індикативи цін пропозиції на фуражний ячмінь на базисі FOB із постачанням у липні-серпні з портів Чорного моря зросли в середньому на 5 дол./т, досягнувши 375−405 дол./т.

Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока

Узнать подробнее
В Мінекономіки анонсували скорочення переліку критичного імпорту
27-июня-2022

1 липня набуває чинності законопроєкт № 7418 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування.

Ухвалення цього закону створює підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.

З розгортанням повномасштабної війни росії проти України НБУ ухвалив рішення про обмеження валютних платежів за кордон та дозволив оплати лише за переліком критичного імпорту. Зазначений перелік був затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, оскільки цього потребував український бізнес, який відновлював виробництво. Практично всі зміни до постанови про критичний імпорт були зроблені на підставі звернень українських компаній. Сьогодні список товарів критичного імпорту включає в себе близько 90% від усіх товарних категорій.

«Ухвалення парламентом законопроєкту 7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків на імпорт. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізне мито, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами. Після цього програма критичного імпорту може бути завершеною. Економіка розвивається й потребує все більше імпортних товарів і сировини. Після того, як Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон для купівлі товарів критичного імпорту, уряд, зі свого боку, скасує постанову про перелік товарів критичного імпорту», — заявила Перший віце-прем'єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, збільшення імпорту створить додаткові стимули для відновлення роботи бізнесу, поліпшить ефективність українського виробництва, підвищить рівень інвестиційної привабливості України. У виграші також будуть кінцеві споживачі, які матимуть широкий спектр товарів і зможуть обрати найякісніший із них.

«Набрання чинності законом створює передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів із боку НБУ. Водночас в умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг», — зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко.

Відновлення мит та податків на імпорт товарів та послуг є важливим кроком на шляху до повернення здатності валютного ринку до самобалансування. Зокрема, це підтримає подальше відновлення виробництва в Україні та дасть змогу обмежити темпи зростання імпорту, що тисне на валютний ринок і на міжнародні резерви України.

Крім того, зростуть щомісячні надходження до дохідної частини державного бюджету. За оцінками Міністерства економіки, вони збільшаться на 3,5 млрд грн. Це сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку а, відповідно — зниженню девальваційного тиску.

Узнать подробнее
АМКУ завершит исследование рынка курятины и яиц в конце мая
06-апр-2018

Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) в мае 2018 года намерен завершить исследования рынков куриного мяса и яиц.

Об этом сообщил глава ведомства Юрий Терентьев, передает interfax.com.

«Кроме определения участников и их доли на рынках, следует глубже изучить деятельность рынка, отношения между поставщиками и ритейлом. Исследование рынков куриного мяса и яиц перешли в предследственную стадию. Этот процесс немного затянулся, поскольку субъекты долго предоставляют информацию. Думаю, что до конца мая исследования будут завершены», - сказал Терентьев.

Согласно сообщению, по предварительным результатам исследования рынка куриного мяса АМКУ рассматривает два возможных нарушения законодательства о защите экономической конкуренции: злоупотребление монопольным доминирующим положением одним из крупнейших производителей мяса куриного или антиконкурентные согласованные действия крупнейших производителей в части согласования ценовой политики.

По оценке АМКУ, половина рынка куриного мяса в Украине приходится на две компании - ОАО «Мироновский хлебопродукт» с долей в 38% и ООО «Комплекс Агромарс» - 12%.

Кроме того, АМКУ видит признаки олигополии на украинском рынке яиц. По данным ведомства, основными участниками рынка по объему производства яиц является агрохолдинги «Авангард» и «Овостар Юнион», корпорация «Интер-Агросистема» с общей долей 46,61%.

Согласно сообщению, учитывая динамику производства, реализации в Украине яиц и на экспорт, АМКУ продолжил в 2018 году исследование этого рынка на предмет соблюдения законодательства о защите экономической конкуренции в связи с ценовыми колебаниями.

В целом АМКУ изучает ситуацию на рынке курятины, яиц, подсолнечного масла и сахара.

Напомним, что за последний месяц по социальным продуктам питания больше всего подешевели яйца и курятина - на 2,3% и 1,8% соответственно.

agravery

Узнать подробнее
Производство кормовой муки из насекомых стартовало в Болгарии
07-февр-2018

Рынок кормовых компонентов в Болгарии скоро начнет получать первые коммерческие партии муки (шрота) из черного солдата. Проект с заявленным объемом производства, варьирующимся в пределах 10-50 тыс. тонн, будет реализован местной компанией Nasekomo. Столь большой разброс объясняется отсутствием ясных перспектив спроса на национальном рынке. Практически весь объем производства будет предназначаться для комбикормовой отрасли, причем, как заявляют авторы проекта, часть продукции будет экспортироваться. Наибольший потенциал потребления муки из насекомых инвесторы видят в индустрии аквакультуры, которая в настоящее время переживает бурное развитие в этой части Европейского союза.

Компания планирует экспортировать часть продукции на рынок Греции, где местные предприниматели уже выразили заинтересовать в приобретении инновационного кормового компонента. При условии своевременного привлечения финансов, компания рассчитывает запустить промышленное производство в середине 2019 года, став, таким образом, первой компанией с фермой по производству насекомых в Болгарии.

По материалам Feed Navigator

 

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок