Ринок живця: котирування «завмерли»

Яку було випущено за результатами міністерської зустрічі в ООН, що відбулася в Нью-Йорку 18 травня.

Міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський у своєму зверненні до міністрів акцентував на тому, що для світової продовольчої безпеки надзвичайно важливим і першочерговим завданням є припинення війни росії проти України та розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. А також підкреслив, що для українських фермерів сьогодні вирішується майбутнє трьох урожаїв та в принципі їх подальша робота.

«По-перше, наші фермери не можуть експортувати ще минулорічний врожай. По-друге, через окупацію і військові дії ми зберемо лише половину цьогорічного врожаю — його експорт так само може бути заблокований. Велика частина посівів озимої пшениці була проведена на сході, де ведуться активні бойові дії, та півдні, який частково окупований. Росіяни активно викрадають зерно з цих територій. Фермери не зможуть там збирати врожай; а якщо зберуть, не зможуть його реалізувати. По-третє, під загрозою опинилась наступна посівна кампанія озимих, адже фермери не змогли продати свій врожай і не мають коштів для придбання пального, добрив, засобів захисту рослин, а також їм просто ніде цей урожай зберігати. І замість озимої пшениці їм значно вигідніше сіяти ріпак», — зазначив Микола Сольський.

Він наголосив, що продовольча ситуація дедалі загострюватиметься. Кожна держава світу вже почала платити ціну за російську агресію в Україні через дефіцит зерна та інфляцію.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Чтобы избежать посторонних металлических предметов, которые попадают в корм КРС в кормосмеситель и могут навредить животным, нидерландские фермеры используют обычные магниты.

О своеобразном лайфхаке своих коллег рассказал ветеринар, исследователь и тренер по сигналам коров Йоуп Дриссен (Joep Driessen). Он опубликовал фото «находок» в кормосмесители — провода, гвозди, обломки деталей и т.

«Думаю, будет интересно многим животноводам. Это то, что я нашел в кормосмесители на ферме с помощью двух магнитов. Чтобы купить их, потратил всего £600 — это хорошая инвестиция в здоровье коров на этой ферме», — говорит Йоуп Дриссен.

Коровы едят быстро и способны поедать жесткие предметы случайно. Поэтому, время от времени они глотают куски металлической проволоки, гвозди, осколки стекла — ветеринарные специалисты называют это скобяной болезнью. Посторонние предметы затем окажутся на дне желудка животного, могут прорвать сетку и стать причиной абсцесса. Коровы, страдающие от скобяной болезни, выглядят больными. У них наблюдается потеря аппетита, длинные волокна непереваренной клетчатки в кале, низкая производительность, потеря массы, сниженная активность рубца и боли в животе (корова стонет).

Поэтому очень важно проводить профилактику скобяной болезни:

следует избегать попадания металлических предметов в корм животных

лучше всего разместить магнит на ленте комбайна и миксера

при интеграции в стадо нетелей необходимо вводить им магниты и проверять, на месте ли они при запуске компаса.

kurkul

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info

Одним из приоритетов Украины является развитие системы эффективного сельского хозяйства и формирование глобального доверия к стандартам безопасности продовольственных продуктов.

Об этом заявил Президент Владимир Зеленский в видеовыступлении на Саммите ООН по продовольственным системам в Нью-Йорке (США), говорится в сообщении на сайте главы государства. 

«Украина является одним из глобальных лидеров на рынке продовольствия. Поэтому тема Саммита важна для нас. Мы осознаем свою ответственность в обеспечении продовольственной безопасности. Украина — надежный партнер и даже в самые панические периоды распространения COVID-19 не создавала никаких ограничений для поставок продуктов питания», — отметил Зеленский.

По его словам, наша страна осознает, какой вклад может сделать в обеспечение более устойчивого и справедливого потребления, и активно работает над этими задачами.

«Нашим приоритетом будет оставаться развитие системы эффективного сельского хозяйства и формирование глобального доверия в отношении применения наработанных стандартов безопасности продовольственных продуктов. Важным является дальнейшее устойчивое развитие национальных продовольственных систем. У нас есть значительный потенциал для увеличения своей роли в формировании устойчивых поставок пищевой продукции», — подчеркнул Президент.

Владимир Зеленский напомнил, что Украина уже осуществила ряд важных и успешных шагов на пути к реализации этого амбициозного плана. В частности, наша страна присоединилась к Комитету по всемирной продовольственной безопасности и возглавила Международный совет по зерну. Кроме того, с 1 июля в Украине заработал полноценный рынок земли.

Также, по его словам, среди приоритетов наработанного в Украине проекта национальной дорожной карты трансформации продовольственных систем — инициатива «Здоровое питание для всех».

Среди других важных задач Зеленский назвал движение в сторону климатической нейтральности производства. По мнению главы государства, этой цели реально достичь в горизонте 2050 года.

«Но ее достижение не должно превратиться в чрезмерные субсидии для богатых аграриев из развитых стран. Помощь должны получать те, кто действительно в этом нуждается: фермеры из развивающихся стран. Климатическая политика не должна приводить к дальнейшему экономическому неравенству», — подчеркнул Владимир Зеленский.

Кроме того, убежден Президент, необходимо укреплять внутренний рынок и стимулировать экспорт.

«Наша цель на этом пути — обеспечение продовольственной безопасности, переход к устойчивым моделям производства и сбыта, а также развитие необходимых финансовых инструментов», — отметил глава государства.