Реестр органических производителей решит многие проблемы рынка

15-мая-2018

Создание государственного реестра операторов органического рынка позволит минимизировать появление предприятий, которые занимаются псевдоорганикой.

Такое мнение высказала заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам европейской интеграции Ольга Трофимцева.

Она отметила, что в вопросе мошенничества в сфере органического производства очень важен законопроект № 5448 «Об основных принципах и требованиях к органическому производству, обороту и маркировке органической продукции» и не только.

«Самым эффективным средством решения этих вопросов является создание государственного реестра операторов органического рынка, когда действительно будет открыта база данных и можно будет увидеть реально всю информацию. Это будет снимать много вопросов. Поэтому создание такого реестра или базы данных — для нас сегодня задача № 1 параллельно с завершением работы над законопроектом», — считает Трофимцева.

По ее словам, еще одним важным вопросом для производителей органической продукции является рейдерство. Для органического производителя, когда переходный период земли 3 года и приходится терять этот участок, — это очень болезненный процесс.

«Часть этих вопросов решится при условии принятия законопроекта «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения», который является предпосылкой открытия рынка земли в Украине. Это базовый законопроект, регулирующий вопросы земельных отношений. В целом вопрос защиты земель, находящихся под органическим производством, — это комплексный вопрос», — отметила Трофимцева.

Замминистра подчеркнула, что уже есть случаи рейдерства с землями, которые прошли переходный период и имели статус органических.

«Не могу сказать, что уже найдены эффективные инструменты защиты именно для органических земель. Но мне кажется, что нам вместе с сертификационными органами и производителями стоит подумать, что можно сделать. Хочу сказать, что чем ближе Украина будет к открытию цивилизованного рынка земли, тем меньше таких пробелов будет оставаться на законодательном уровне», — считает Трофимцева.

agroportal

Читайте также:
Украина имеет 51 международное соглашение в сфере ветеринарии, безопасности продукции и фитосанитарии
26-нояб-2020

На сегодняшний день Украина имеет 51 международное соглашение в сфере ветеринарии, безопасности продукции и фитосанитарии, которые обеспечивают внешнюю торговлю Украины агропродукцией.

Об этом сообщила Владислава Магалецкая, председатель Госпродпотребслужбы, во время онлайн-форума «Агробизнес в Украине», передает пресс-служба ведомства.

«Сейчас мы имеем 51 международное соглашение в сфере ветеринарии, безопасности продукции и фитосанитарии, которые обеспечивают внешнюю торговлю Украины агропродукцией. В приоритете — углубление сотрудничества с партнерами и открытие новых рынков, в частности, в странах Азии», — рассказывает Магалецкая.

Следует добавить, что уже в течение двух недель продолжаются консультации с представителями ЕС и США, с международными организациями, при которых обрабатываются эти вопросы.

Задача — придать новый импульс международному сотрудничеству.

Кроме того, во время форума обсуждались вопросы экспорта украинской продукции. Также был рассмотрен широкий спектр тем, которые также касались рынка земли, инвестиционной деятельности.

Отдельное внимание было уделено влиянию пандемии COVID-19 на глобальные и национальные тенденции в области сельского хозяйства.

Узнать подробнее
В Україні відновлять агрострахування
28-нояб-2022

Компанія UNIVERSALNA знаходиться на фінішній стадії погодження умов з державної компенсації процентної ставки зі страхування. Загалом до березня компанія планує погодити три продукти з агрострахування.

Про це повідомив заступник голови Правління страхової компанії UNIVERSALNA Андрій Дубей під час ІІ Всеукраїнського фермерського форуму «Де фермеру взяти гроші?».

«Зараз ми розробляємо три продукти, з яких один уже готовий — це страхування на період перезимівлі. Другий продукт зачіпає період від весняної вегетації рослин до збору врожаю. Третій продукт знаходиться на фінішній стадії, він є комплексним — від періоду посіву до збору врожаю. Ці продукти покликані допомогти аграріям не втратити кошти за різних обставин, на які не можна повпливати: втрата врожаю в зв’язку з погодою, дією третіх осіб, пожежі та інших випадків», — зазначає Андрій Дубей. 

За його словами, запуск готових продуктів залежатиме від надходження державних коштів.

Андрій Дубей наголошує, що сьогодні банки не надають всім сільгоспвиробникам кредити, як це було раніше. І якраз додатковим пунктом, який забезпечує вищий рейтинг стабільності клієнта під час розгляду можливості кредитування, є застрахований врожай.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-июня-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД.

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД.

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія».

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
На Херсонщине турецкие инвесторы вложили в строительство комбикормового завода $3 млн
22-февр-2019

 ООО «Агропродукт-Херсон» завершает реализацию проекта с турецкими инвестициями на сумму до $3 млн. Завод планируется запустить в середине марта 2019 г., его мощность составит 50 т/ч.

Об этом сообщает пресс-служба Херсонской Херсонской областной государственной администрации.

«Агропродукт-Херсон» является субсидированной компанией международных холдингов Ozturk Group, Global Gida, Rasyonel Tarim.

Эти холдинги имеют в Турции мощности по производству комбикормов полного рациона для жвачных животных, птицеводства и производства растительных масел.

Строительство нового современного завода-комплекса компания начала в 2018 году в рамках инвестпроекта «Реконструкция цеха грануляции отрубей в производственный комплекс комбинированных кормов мощностью 50 т/ч на территории г. Херсон». На этом заводе будет создано до 70 рабочих мест. Предполагается, что среднемесячная заработная плата работников составит более 10 тыс. грн

В ходе встречи был подписан трехсторонний меморандум о сотрудничестве по реализации упомянутого проекта. Сторонами, участвующими в подписании, стали Херсонская ОГА, Херсонский горсовет и «Агропродукт-Херсон».

Справка:

ООО «Агропродукт-Херсон» с 2005 года производит отруби пшеничные гранулированные и является одним из лидеров в Херсонском регионе по экспорту этого товара. Предприятие реализует свою продукцию на международных рынках ЕС, стран Малой Азии, Ближнего Востока и Северной Африки.

Elevatorist.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок