Правительство расширило поддержка аграриев на 2021 год

Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв'язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки.

Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич. 

За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики.

«Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. 

Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку.

Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю.

«Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. 

В ближайшие несколько лет производство протеазы станет самым быстрорастущим сегментом мирового рынка кормовых ферментов. Причины этого кроются во взрывном росте спроса на этот компонент со стороны фермеров, разводящих крупный рогатый скот (КРС), отмечается в результатах маркетингового исследования международной аналитической компании MarketsandMarkets.

Протеаза позволяет животноводам снизить объем выбросов азота в атмосферу, что сегодня является одним из приоритетов для этой отрасли, особенно в развитых странах. Помимо сегмента КРС, протеаза активно используется в кормлении и других видов продуктивного скота. Этот компонент добавляется в комбикорма птицы, способствуя достижению лучших показателей роста и более сильного иммунитета.

Вместе с тем, по мнению исследователей, наибольший рост на кормовую протеазу в мире в период с 2017 по 2022 годы будет наблюдаться в Азиатско-Тихоокеанском регионе. В частности, сегодня этот фермент активно внедряется в кормовую отрасль в Китае, и согласно большинству прогнозов этот тренд будет только нарастать. 

По материалам All About Feed

Агросектор показал самый высокий уровень роста за 11 месяцев 2021 года по сравнению с другими отраслями экономики и составляет +16,7%.

Об этом на своей странице в Facebook написал Министр аграрной политики и продовольствия Украины Роман Лещенко.

«Агросектор продолжает оставаться локомотивом экономики, гарантом стабильной экспортной выручки и продовольственной безопасности Украины и мира, центром создания десятков тысяч рабочих мест и миллиардных наполнений местных бюджетов», — написал Министр.

По его словам, в этом году более 10 тысяч агропредприятий и 55 тысяч аграриев получили от государства 4,6 млрд грн. «Мы применили новые подходы и сделали основной акцент именно на малых и средних с.-х. товаропроизводителей. На отраслях, требовавших еще большего внимания от государства: животноводстве, садоводстве, переработке с.-х. продукции, с.-х. машиностроение. По состоянию на сегодняшний день государственная поддержка исчерпана на 100%», — отметил Роман Лещенко.

Он подчеркнул, что устоявшаяся аграрная политика дает возможность формировать рекордные показатели урожайности, а также обеспечить более 30 тысяч новых рабочих мест в календарном году. Он отметил, что в следующем году в приоритете останутся переработка, животноводство, садоводство и мелиорация, ведь именно в этих сферах создается наибольшее количество рабочих мест. К тому же они являются наиболее капиталоемкими с точки зрения создания добавленной стоимости.

Кроме того, в фокусе будет новое направление — агрострахование. Который поможет аграриям более уверенно осуществлять деятельность, не смотря на естественные и финансовые неурядицы. Новое направление господдержки как мелиорация уже дало возможность запустить пилотные проекты в разных областях и будет масштабировано после запуска объединения водопользователей в 2022 году в Украине.

Министр сообщил, что финансовые объемы господдержки сохраняются на уровне 2021 года. «Мы будем работать над расширением кредитования аграриев, которое должно достигать минимум 100 млрд грн. Для этого мы также запустим в 2022-м Государственный аграрный реестр — электронную систему, которая откроет все данные о государственной поддержке аграриям и поможет с еще большей информированностью фермеров о новых программах и возможностях получения средств», — подчеркнул Роман Лещенко.

Также он добавил, что на сайте Минагрополитики появился новый дашборд, где в режиме реального времени отображаются все данные по выплатам господдержки: программы, направления, суммы, количество получателей, статистика по областям. «Все до конечного бенефициара за последние три года. Речь идет о более чем 13 млрд грн выплаченных государственных средств — все прозрачно и доступно отражено по ссылке», — отметил Министр.

minagro.gov.ua

Очікуваний експорт у вересні – близько 5 млн т сільськогосподарської продукції. Про перспективи експорту та його важливість для України та світу розповів під час ефіру «Суспільне спротив» перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Можливість експортувати є критично необхідною для українського аграрного сектору. Для внутрішнього споживання використовується 25−30% сільськогосподарської продукції. Близько 70% йде на експорт, щоб нагодувати сотні мільйонів людей у світі», — акцентував Тарас Висоцький.

За його словами, Україна в умовах війни може збільшувати темпи експорту до 1 млн т щомісяця.

Висоцький додав, що у вересні очікують експортувати близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції.

«Зростання експорту позитивно впливає на економіку в цілому, забезпечує макроекономічну стабільність, стримує інфляцію. Фермери можуть продавати збіжжя за ціною, вищою за собівартість. Аграрний сектор створює сотні тисяч робочих місць. А це податки до місцевих бюджетів, до загального бюджету. Це забезпечує стабільність гривні. Збільшувати експерт важливо й заради валютної виручки, стабільного обмінного курсу», — зазначив перший заступник Міністра.

аgravery.com