Названо країни, які покриють нестачу українського зерна на світових ринках

30-июня-2022

Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв'язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки.

Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич. 

За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики.

«Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. 

Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку.

Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю.

«Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. 

Читайте также:
Игорь Присяжнюк: стоимость одного нетеля составляет около 1500 долларов США
16-янв-2018

Последние пять лет идет активная тенденция снижения общего количества поголовья в Украине. Так происходит не только за счет частного сектора, но и молочно-товарного производства. Некоторые фермы закрываются, некоторые открываются, но все же количество крупного рогатого скота снижается.

О дополнительном источнике прибыли молочной фермы и инструменте создания эффективного поголовья сообщил руководитель Украинской голштинской ассоциации (УГА) Игорь Присяжнюк.

«При таком снижении, как бы это странно не выглядело — увеличивается валовое производство молока на одну дойную корову и его качество. Это значит, что мы эволюционно переходим на более новый и правильный этап развития. Через следующие этапы прошли все европейские страны», — говорит Игорь Присяжнюк.

По его информации, в Украине нет желаемого повышения производительности КРС из-за снижения. Однако, если посмотреть на опыт стран Европы, в них кривая снижения поголовья была прямо пропорциональна увеличению производительности.

«У нас так не происходит. Сильно уменьшается поголовье и медленно идет улучшение производительности. Как представитель генетической области вижу проблему в неэффективных животных, которые плохо раскрывают свой генетический потенциал. Например, мы хотим получить 8 тонн в сутки, а получаем только 5 тонн. И получается, что количество животных снижается, а эффективность не повышается. Пока в Украине недостаточно высокоэффективных животных», — отметил он.

Руководитель УГА подчеркнул: «Именно поэтому, для прорыва, основной целью стала популяризация сексированной спермы. Сексированная сперма очень дорога и по сравнению с обычной стоит втрое дороже, поэтому не все фермеры ее используют. Но эта мысль — сомнительна. В первую очередь это происходит из-за недостаточной квалификации техников искусственного осеменения».

Игорь Присяжнюк выделил преимущества использования именно сексированной спермы во время оплодотворения:

Во-первых, используется только на телках случного возраста и только один раз;

Во-вторых, экономически обоснованное использование;

В-третьих, при оплодотворении 100 телок и использовании дополнительных возбудителей, 80 из них будут тельными.

«Таким образом увеличиваем объем телок. Финансово же, по моим подсчетам, использование сексированной спермы является очень перспективным и позволит зарабатывать деньги нашим аграриям. Именно эти подсчеты я покажу во время Молочного конгресса— 2018 и объясню, в чем же преимущества ее использования», — рассказал он.

«Исходя из этого хозяйство получает большое количество телок. Это нужно потому что у нас есть большой выбор улучшить поголовье. Так, владелец может отобрать лучших телок для ремонта своего стада, а других продать», — сказал руководитель УГА.

По примеру, что привел Игорь Присяжнюк — среднестатистическое хозяйство с 500 дойного стада может увеличить годовой объем продаж до 100 нетелей. А стоимость одного нетеля составляет около 1500 долларов США.

«В масштабе Украины я вижу следующие преимущества: возможности развития малых и средних молочно-товарных ферм, открытость рынка, развитие генетического потенциала, а на перспективу улучшение не только количества надоев, но и качества молока», — подчеркнул он.

Пресс-служба АВМ

Узнать подробнее
Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії може обвалити економіку – УСПП
19-дек-2022

Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, яке заплановане НКРЕКП, не вирішить проблеми енергетичної галузі, натомість поглибить кризу в економіці України.

У цьому переконаний президент Українського союзу промисловців та підприємців України (УСПП) Анатолій Кінах.

«Бізнес сьогодні працює в умовах дуже складного постачання електроенергії як такої, оскільки агресор руйнує енергетичну інфраструктуру. Проте спроби компенсувати втрати Укренерго за рахунок нових тарифів, за нашими розрахунками, дадуть тільки від'ємний результат», — підкреслив він.

Він порадив НКРЕКП подивитися на приклад підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення на 70%, яке відбулося у 2022 році.

«В результаті цього підвищення ми отримали тільки поглиблення кризи у ГМК, який був одним з основних замовників послуг УЗ: обсяг виробництва там впав на 70−80%, і УЗ уже з підвищеними тарифами отримує грошей менше, чим отримувала до підвищення. Аналогічно буде з намірами НКРЕКП», — попередив Кінах.

Він нагадав: наразі бізнес працює у дуже несприятливих умовах, у першу чергу — в зв’язку з руйнацією транспортної логістики: у базових галузях, таких як агропромисловий комплекс та ГМК, дуже зросла транспорта складова.

«В умовах воєнного стану необхідно дуже відповідально приймати рішення, які впливають на умови ведення бізнесу. Кожне підвищення або навіть намір мають супроводжуватися діалогом з структурованими об'єднаннями бізнесу та підприємців. Зараз необхідно боротися за кожне робоче місце та працююче підприємство, щоб зберегти життєдіяльність економіки України для перемоги над ворогом. І це повинен розуміти кожен виконавець на своєму робочому місці», — резюмував Кінах.

Як відомо, НКРЕКП планує у 2023 році підвищити тарифи на передачу електроенергії на 30% та диспетчеризацію — відразу на 116%. Бізнес-асоціації виступили проти цього рішення: на їхнє переконання, воно призведе до зростання цін та ескалації економічної кризи.

news.obozrevatel.com

Узнать подробнее
Упал экспорт продукции с добавленной стоимостью
29-янв-2019

По данным аналитического отдела Совета по вопросам экспорта продовольствия (UFEB), экспорт сырья в 2018 году вырос на 8,3% до 10,4 млрд долл. Зато экспорт продукции с добавленной стоимостью упал на 3,3% до 5,7 млрд долл.

Специалисты UFEB надеются, что ситуация изменится к лучшему уже в 2019 году. Перспективными, на их взгляд, являются востребованные за рубежом позиции, а это в частности:

- подсолнечное масло;

- мясо и съедобные субпродукты домашней птицы (курятина);

- сахар (свекольный);

- изделия из шоколада;

- хлебобулочные изделия.

В этом году список могут дополнить: сливочное масло, яблоки, яйца, мед и соевое масло, говорят в UFEB.

Напомним, на сегодняшний день Украина остается сырьевым придатком для других стран, что крайне негативно влияет на экономику.

BusinessViews в своей статье описывает разницу в цене между товаром с низкой и высокой добавленной стоимостью - как разницу в цене между кучкой металла и iPhone.

"IPhone состоит из более чем 30 элементов таблицы Менделеева: алюминия, карбона, меди, кремния, золота и т. п. - их добывают по всему миру. Из этого сырья создают платы, детали корпуса, дисплей. Разрабатывается дизайн, софт и операционная система. Это все собирается в телефон. Который рекламируют на ТВ, в интернете, в журналах, в магазинах. А потом развозят по странам. Вот так и формируется цена "яблока", которая варьируется от 350 до 1000 долларов. Но суммарная стоимость сырья для одного айфона едва превышает 1 доллар", - отмечает издание.

Поэтому и получается, что пока Украина поставляет сырье - зарабатывают на ней все остальные.

Источник: УНН

Узнать подробнее
Украина заключила 16 соглашений о свободной торговле
04-авг-2017

Бизнесу важно знать, что Украина заключила 16 соглашений о свободной торговле, которые охватывают 45 стран мира.

Об этом рассказала заместитель министра экономического развития и торговли, а также торговый представитель Украины Наталья Никольская.

Сейчас идут активные переговоры по заключению соглашений о свободной торговле с Турцией и Израилем. Также не следует забывать об экспорте услуг из Украины в Канаду.

«Также бизнесу важно знать, что Украина заключила 16 соглашений о свободной торговле, которые охватывают 45 страны мира. Так, кроме стран ЕС мы имеем режим свободной торговли с Норвегией, Швейцарией, Грузией, Македонией и Черногорией, а также соглашение в рамках СНГ», — уточнила Никольская.

Кроме того, украинские экспортеры отдельных видов товаров могут беспошлинно ввозить их в Японию, Турцию, США, Канаду и ЕС в рамках Генерализированной системы преференций.

По мнению Никольской, важно, чтобы соглашения о свободной торговле создавали новые возможности для украинских экспортеров. Поэтому, необходимо обеспечить беспошлинный доступ как можно большего количества сельскохозяйственных и промышленных товаров на экспортные рынки.

milkua.info по материалам Аgropolit.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок