Правительство начало внедрение эффективной системы агрострахования, — Петрашко

Німеччина підтримає роботу агросектору України, надавши до кінця цього року 9 млн євро на закупівлю генераторів, а також на допомогу у відновленні фермерських господарств, які постраждали від війни.

Про це розповів Міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір під час зустрічі з Міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським.

Також, за словами Джема Оздеміра, Німеччина готує спільний проект на 5 млн євро для розвитку вітчизняного садівництва.

Микола Сольський у свою чергу зазначив, що цей проект є дуже актуальним для України на тлі урядової програми, яка надає можливість отримати грант на розвиток власного садівництва, ягідництва та виноградарства, і яка користується серед фермерів великої популярністю. Так, за п’ять місяців від її запуску погоджено грантів на понад 240 млн грн.

Крім того, міністри обговорили посилення співпраці в реалізації ініціативи Grain from Ukraine. Микола Сольський, користуючись нагодою, подякував Німеччині за те, що вона однією з перших приєдналася до цієї гуманітарної програми та профінансувала транспортування корабля з зерном із України до Ефіопії.

«Багато країн повідомили, що готові брати участь у цій програмі. Це важливо з декількох аспектів. По-перше, це в принципі правильно з точки зору гуманітарних відносин у світі. По-друге, Африка має знати, хто насправді про неї дбає, і через дії якої країни вони страждають. Ми працюємо над тим, щоб робота зернового коридору була продовжена якнайдовше і ми могли увесь час доставляти наше продовольство туди, де це потрібно. І, звісно, будемо вдячні подальшій підтримці від наших партнерів», — підкреслив Микола Сольський.

minagro.gov.ua

Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО на 2022-2031 роки описує розвиток ринку та середньострокові прогнози для світових ринків м'яса.

Згідно з прогнозами, у найближчі десять років світове споживання м'яса свиней збільшиться до 129 млн т і становитиме третину від загального зростання споживання м'яса. Однак у розрахунку на душу населення світове споживання, як очікується, стагнуватиме протягом прогнозованого періоду. Свинина залишиться найбільш уживаним м'ясом в Європейському Союзі в наступне десятиліття, хоча в перерахунку на душу населення її споживання залишиться стабільним, оскільки зміни в раціоні харчування віддаватимуть перевагу птиці як дешевший і сприймається як найкращий вибір продуктів харчування.

У більшості країн Латинської Америки сприятливі відносні ціни призвели до того, що свинина і птиця стали кращими видами м'яса для задоволення попиту з боку середнього класу. У деяких азіатських країнах, які традиційно споживають свинину, таких як Корея та В'єтнам, також прогнозується зростання споживання м'яса на душу населення.

До 2031 року виробництво м'яса свиней збільшиться на 17% порівняно з базовим рівнем 2019-2021 років, на якому знизилася чисельність африканської чуми свиней (АЧС), і виграє від зростаючої спеціалізації сектору та заходів біобезпеки. Спалах АЧС в Азії, що розпочався наприкінці 2018 року, продовжуватиме впливати на багато країн у перші роки прогнозного періоду, при цьому найбільший вплив зазнають Китай, Філіппіни та В'єтнам. Згідно з прогнозами, спалахи АЧС продовжуватимуть утримувати світове виробництво м'яса свиней нижче за попередні пікові рівні до 2022 року, після чого очікується його стійке зростання до 2031 року.

Очікується, що виробництво свинини у Китаї продовжить зростати та сягне рівня до АЧС (2017) до 2023 року. Збільшення виробництва м'яса свиней у регіонах, що постраждали від АЧС, відбуватиметься переважно за рахунок переходу від переважно дрібних подвір'їв до великих комерційних підприємств. В'єтнам, який постраждав від зниження виробництва через АЧС з 2019 року, за прогнозами, стане шостим найбільшим виробником м'яса свиней, трохи нижчим від Бразилії та росії. За прогнозами, виробництво у В'єтнамі відновиться до рівня 2019 року до 2023 року і зростатиме далі за прогнозований період.

Прогнозується зниження виробництва м'яса свиней у Європейському Союзі, оскільки екологічні проблеми та проблеми благополуччя тварин, як очікується, обмежать внутрішній попит, а зниження імпорту Китаєм також негативно позначиться на перспективах торгівлі. Очікується, що виробництво в Бразилії та США також зменшиться на початку. Перспективи на тлі очікуваного зниження китайського імпортного попиту та високої вартості кормів. З іншого боку, їхнє виробництво залишиться на високому рівні, враховуючи сильну конкурентну позицію на світових ринках.

pig333.com

Компания «Агропродсервис» осуществила первый шаг в реализации проекта, направленного на развитие и восстановление мясного скотоводства на Тернопольщине.

Об этом сообщает пресс-служба компании.

На базе «Агропродсервис» провели семинар для техников искусственного осеменения. Во время мероприятия на ферме в селе Теофипилка (Казовский район Тернопольской области) специалистам показали производственные мощности молочно-товарного комплекса и обсудили актуальные вопросы увеличения поголовья КРС области. Это стало первым шагом в реализации проекта, направленного на развитие и восстановление мясного скотоводства на Тернопольщине.

Следующим шагом станет привлечение населения к сотрудничеству. Будет заключаться она в удешевлении стоимости искусственного осеменения каждому хозяину, что будет участвовать в проекте.

«После этого компания будет выкупать родившихся телят для откорма, наращивая тем самым производство мясного скотоводства нашей области», — отметил генеральный директор компании «Агропродсервис» Иван Чайковский.

По его словам, генетический потенциал мясного поголовья будет улучшаться путем использования лучшей генетики импортируемой из США — породы герефорд.

Руководство компании уверено, что возрождение престижности труда на селе лежит в осовременивании производства и достойной оплате труда. Именно поэтому компания инициирует тесное, в том числе, финансовое сотрудничество с населением, где люди видят перспективу в развитии животноводства.

Справка:

Мощности корпорации «Агропродсервис» расположены в трех областях — Тернопольской, Львовской и Ивано-Франковской. Основные направления деятельности: растениеводство, семеноводство, производство комбикормов, свиноводство, птицеводство и молочное скотоводство

milkua.info

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com