Практичні рекомендації щодо біобезпеки для свиногосподарств на деокупованих територіях

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com

Україна укладала угоду про вивезення зерна з Туреччиною та ООН і продовжує виконувати свої зобов’язання за цим документом.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час спільної з прем'єр-міністром Чехії Петером Фіалою пресконференції у Києві, повідомляє «Укрінформ».

«Безумовно, я думаю, що світ в цілому вже звик до тих чи інших риторик агресивного характеру з боку офіційних і неофіційних представників рф. Хочу нагадати, що в зерновій ініціативі існує дві паралельні домовленості чи два документи. Перший — тристоронній документ Україна-ООН і Туреччина. Тут від трьох суб'єктів я не чув, щоб хтось із чимось був незгодний, і хтось хотів би зупинити «зернову ініціативу». Тож тут ми продовжуємо, як втрьох і домовлялися», — повідомив Зеленський.

Від додав, що є інший документ — між рф, Туреччиною і ООН.

«Я не впевнений, що той документ Туреччина або ООН порушили, бо вони не зацікавлені в тому, щоб принести голод в країни Африки або Азії. Тож, безумовно, те, що росія повідомляє, що вона виходить з цієї ініціативи, говорить, що вона виходить з домовленості тих трьох сторін. А це говорить, що саме вона порушує їхні домовленості», — зазначив Президент.

Підсумовуючи, глава держави висловив сподівання, що міжнародні партнери зможуть «заспокоїти» риторику російської федерації щодо виходу із «зернової ініціативи».

«Ми зі свого боку продовжуємо «зернову ініціативу», тому що розуміємо, що несемо у світ стабільність на ринку харчової продукції», — наголосив Зеленський.

agroportal.ua

Обеспечение качества и безопасности сырого молока имеет важнейшее значение как для внутреннего рынка, так и для расширения рынков сбыта для украинских производителей молочной продукции.

Об этом заявила Председатель Госпродпотребслужбы Владислава Магалецкая во время ХІІІ Всеукраинской конференции с международным участием «Молочный бизнес-2021», сообщаеться на сайте ведомства.

Сейчас происходит гармонизация украинского законодательства к законодательству ЕС в сфере безопасности и отдельных показателей качества пищевых продуктов (в частности, сырого молока) и практическое внедрение норм, имеющих целью обеспечения высокого уровня защиты здоровья людей и интересов потребителей. При этом, по словам Председателя Госпродпотребслужбы, важным является тесное сотрудничество государства и бизнеса.

«Для обеспечения высокого уровня безопасности и качества сырого молока очень важно объединять усилия государства и бизнеса. От этого выиграют как украинские потребители, так и потребители других стран, в которых поставляется продукция украинского производства», — подчеркнула Владислава Магалецкая.

Примером взаимодействия государства и бизнеса есть программа контроля сырого молока, которая была основана в 2019 году в четырех областях: Винницкой, Николаевской, Полтавской и Харьковской. Сегодня в программу присоединились уже десять областей, которые получили необходимое оборудование для выполнения исследований сырого молока на определение количества соматических клеток, общей бактериальной загрязненности, наличия ингибиторов и точки замерзания согласно международным требованиям. Информация по результатам исследований вносится в Молочный модуль, доступ к которому имеют не только специалисты Госпродпотребслужбы, но и производители и поставщики молока.

Напомним,с начала года для украинских производителей молока и молочной продукции было открыто уже пять экспортных рынков в таких странах как Ливан, Ливия, Аргентина, Япония и Кувейт.

Минулого сезону, до початку повномасштабної війни, Китай був основним покупцем кукурудзи та ячменю, чого аж ніяк не можна сказати про поточний сезон. Про це на конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» розповів незалежний експерт зернового ринку Андрій Друзяка.

«З практично 9 млн тонн українського експорту Китай за час дії зернового коридору імпортував лише 205 тис. тонн кукурудзи та 59 тис. тонн ячменю», - наголосив А. Друзяка.

При цьому експерт додав, що обсяги експорту зерна з України за підсумками жовтня можуть перевищити показники аналогічного періоду 2021 р.

«Ми на сьогодні налагодили переміщення зерна західними кордонами за допомогою автомобільного та залізничного транспорту, що дає можливість експортувати щомісячно 2 млн тонн. Порти Дунаю наразі дають нам рекордний обсяг експортних поставок – 1 млн тонн. «Зерновий коридор» - це 9 млн тонн за трохи більше ніж 3 місяці. В жовтні минулого року було експортовано близько 6,1 млн тонн зернових, а в поточному році, на думку багатьох експертів, з урахуванням всіх шляхів ми зможемо експортувати до 7 млн тонн зерна», - уточнив А.Друзяка.

Загалом, за його даними, станом на 25 жовтня в рамках ініціативи «зерновий коридор» було відвантажено 390 суден із 8,899 млн тонн сільгосппродукції, зокрема пшениці відвантажено більше ніж 2,4 млн тонн, у т.ч. 537 тис. тонн (26,8% від загального обсягу пшениці) у країни, що потребують: Кенію, Сомалі, Ліван, Судан та ін. У Туреччину відвантажено 490 тис. тон пшениці (20,2% от загального обсягу пшениці), маємо на увазі, що значна частина цієї пшениці у вигляді борошна також буде поставлена в країни, що потребують. Шість суден з вантажем пшениці у кількості 190 тис. тонн відправлено в рамках продовольчої допомоги ООН в Йемен, Афганістан та Ефіопію.

АПК-Інформ