Поголовье птицы в Украине на 1 августа - 247,8 млн. голов

В течение предыдущих трех лет основными покупателями украинской говядины были: Беларусь, Азербайджан и Казахстан. Однако в этом году свои закупки увеличил Китай, вытеснив Казахстан на 4 место. Об этом говорится в материале «Топ стран по экспорту говядины» на Kurkul.com.

Однако в материале отмечается, что Украина не вошла в список основных мировых экспортеров говядины.

Ниже приведен рейтинг 15 стран-экспортеров по общей стоимости отгрузок говядины, независимо от категории, в 2019 г .:

Австралия —$ 7,6 млрд (14,8% от общего экспорта говядины)

США — $ 6,9 млрд (13,4%);

Бразилия — $ 6,5 млрд (12,6%);

Нидерланды — $ 3,2 млрд (6,1%);

Индия — $ 3,1 млрд (6%);

Аргентина — $ 3,1 млрд (6%);

Новая Зеландия — $ 2,4 млрд (4,6%);

Канада — $ 2,18 млрд(4,2%);

Ирландия — $ 2,15 млрд (4,2%);

Уругвай — $ 1,8 млрд (3,6%);

Польша — $ 1,6 млрд (3%);

Мексика — $ 1,4 млрд (2,7%);

Германия — $ 1,3 млрд (2,6%);

Франция — $ 1,03 млрд (2%);

Парагвай — $ 1,02 млрд (2%).

Среди указанных экспортеров — страны, которые наиболее нарастили экспорт говядины в денежном эквиваленте с 2015 года Аргентина (+ 259,6%), Канада (+ 42,5%), Бразилия (+ 39,2%) и США (+33, 7%). Страны, в которых зафиксировали уменьшение объемов экспорта: Индия (-23,8%), Парагвай (-8,8%) и Германия (-8,7%).

ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» надало офіційне роз'яснення щодо процедури реєстрації падежу тварин внаслідок бойових дій.

Про це йдеться у повідомленні Асоціації виробників молока. 

«Чимало господарств зазнають руйнувань і втрачають тварин під час бойових дій, в тому числі через навмисний розстріл російськими військами аграрних підприємств і ферм. Такий падіж тварин викликаний не хворобою чи випадковістю, а злочинними діями російських загарбників, тому потребує коректного кодування  під час внесення даних до Єдиного державного реєстру тварин про причини вибуття. В  тому числі, щоб за такими кодами господарства мали можливість доводити причини втрат і претендувати на державну компенсацію чи підтримку для відновлення», — пояснюють експерти. 

У разі падежу (загибелі) з подальшою утилізацією тварини в господарстві юридичної особи, власник/утримувач худоби, відповідальна особа господарства зобов'язані:

• внести до паперової форми книги обліку тварин (за наявності) та паспорта тварини дату встановлення факту падежу, причину і дату утилізації; 
• надіслати до Адміністратора Реєстру тварин впродовж п'яти робочих днів засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини заповнений паспорт тварини для внесення до Реєстру тварин інформації про падіж (загибель), утилізацію тварини.

«При заповненні паспорта худоби великої рогатої худоби на загиблу тварину вказати як причину вибуття код 27 «загибель (падіж)», а в полі «Особливі відмітки» зазначити, що загибель худоби відбулася внаслідок бойових дій», —  підкреслюють у листі та рекомендують господарствам для швидкого злагодженого подання і реєстрації у Єдиному державному реєстрі тварин (ЄДРТ) даних щодо втрати худоби внаслідок бойових дій звертатися до структурних підрозділів ДП АІРТ за місцем розташування господарства.

agroportal.ua

Роман Лещенко, министр аграрной политики и продовольствия, назвал два механизма для борьбы с засухой, от которой уже третий год подряд страдают южные области Украины.

Об этом он рассказал в интервью НВ, пишет kurkul.com.

По его словам, есть два механизма для борьбы с этой ситуацией:

принятие закона об агростраховании, в рамках которого государство берет на себя сопроводительное риск страховать посевы, а в случае, если посевы теряются, государство участвует в компенсации стоимости этих посевов для того, чтобы аграрий мог иметь финансовую основу;

национальный проект орошения и мелиорации на юге Украины.

«У нас есть 2 млрд грн в рамках общих государственных расходов, кредитные гарантии Укрэксимбанка на 7 млрд грн, а также 0,5 млрд грн на компенсацию оборудования для орошения и мелиорации, и у нас, если мы сейчас примем в ближайшее время законы о обьединении водопользователей, реформаторские законы, которые есть в Европейском Союзе, то ЕБРР, Всемирный Банк и непосредственно Международная финансовая корпорация готовы выделить $ 2 млрд на эти проекты», — заявил министр.

Уряд спрощує вимоги до імпорту та переміщення с.-г. продукції рослинного походження

Мінагрополітики та Уряд для забезпечення продовольчої безпеки держави працює над спрощенням умов ведення бізнесу в період воєнного стану.

«Для спрощення фітосанітарних заходів при імпорті сільськогосподарської продукції рослинного походження та створення безперебійного постачання такої продукції на період воєнного стану, Уряд спростив вимоги до імпорту та переміщення сільськогосподарської продукції рослинного походження, у тому числі насіння, в умовах воєнного стану», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 від 01 квітня 2022 року «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану», яка діятиме на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.

Постановою передбачено:

1. Запровадження принципу екстериторіальності для реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби.

Відтепер суб'єкт господарювання за його вибором має право:

• звертатися та отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у будь-якому територіальному органі Держпродспоживслужби;
• звертатися щодо проведення фітосанітарної експертизи(аналізів) до будь-якої фітосанітарної лабораторії Держпродспоживслужби.

2. Спрощення фітосанітарного контролю імпорту товарів, які належать до груп 07- 12 згідно з УКТ ЗЕД, шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи(аналізів).

Як виняток, повноцінний фітосанітарний контроль здійснюється, якщо:

• фітосанітарні сертифікати(фітосанітарні сертифікати на реекспорт) відсутні або недійсні;
• вантаж не відповідає інформації, зазначеній у фітосанітарному сертифікаті(фітосанітарному сертифікаті на реекспорт);
• під час інспектування виявлено зараження(його ознаки) чи пошкодження регульованими шкідливими організмами.

3. Скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу(палети, піддони, коробки пакувальні, ящики тощо), з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження.
4. Скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованих об'єктів регулювання, у т. ч. насіння, у супроводі карантинного сертифіката.
5. Видача карантинного сертифікат виключно на вимогу особи.

Як альтернатива з метою контролю пропонується ведення особами обліку об'єктів регулювання та надання інформації за запитом Держпродспоживслужби (на частіше одного разу на місяць).

Прийняті зміни сприятимуть спрощенню імпорту сільськогосподарської продукції рослинного походження та дерегуляції переміщення насіння територією України, що матиме позитивний вплив на забезпечення продовольчої безпеки держави.

minagro.gov.ua